Олег Тягнибок допоміг Путіну захопити Крим
Група військових експертів, створена при РНБО 2014 року з початком анексії Криму, пропонувала в.о. президента України Олександру Турчинову й лідеру фракції "Свобода" Олегу Тягнибоку на пост міністра оборони генерала армії України Віталія Радецького. Тягнибок відмовив, пояснивши, що не хоче образити адмірала Ігоря Тенюха, який очолив Міноборони за квотою "Свободи", заявив екс-начальник Головного управління розвідки МО й колишній голова СБУ генерал-полковник Ігор Смешко.
Ігор Смешко: Розмова була недовгою. Коротко виклав аргументи. Особистий командний досвід Тенюха – командування кораблем. Як він зможе швидко оцінити стан військ, дати професійний висновок, наскільки готові ЗСУ до відбиття агресії?
В інтерв'ю виданню"ГОРДОН" колишній начальник Головного управління розвідки Міноборони України (1997–2000 рр.) й екс-голова СБУ (2003–2004 рр.) генерал-полковник Ігор Смешко підтвердив факт зустрічі 2014 року з лідером фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олегом Тягнибоком. Зустріч відбулася під час формування нового уряду, зокрема силового блоку.
За словами Смешка, відразу після втечі екс-президента Віктора Януковича і на тлі російської агресії, яка розгорталася в Криму і на Донбасі, при РНБО було створено ініціативну групу експертів, яка рекомендувала новому українському керівництву на пост міністра оборони генерала армії України Віталія Радецького, який вже обіймав цю посаду в 1993–1994 роках.
Насамперед, стверджує Смешко, група експертів звернулася з цією пропозицією до Олександра Турчинова, який 2014 року виконував обов'язки президента й був спікером Верховної Ради.
"Ми одержали відповідь (від Турчинова. – "ГОРДОН"), що коаліційний уряд формують за квотним принципом, а тому потрібне рішення фракції партії "Свобода", оскільки посада міністра оборони – це їхня квота", – розповів Смешко.
Він підкреслив, що за кілька днів група експертів зустрілася з Тягнибоком і намагалася пояснити йому, що екс-командувач ВМС України адмірал Ігор Тенюх, який став міністром оборони за квотою фракції "Свобода", не має достатніх знань і досвіду для керівництва Збройними силами.
"Розмова була недовгою. Нас було троє, разом з Олександром Скибінецьким (генерал, екс-перший заступник голови СБУ – "ГОРДОН"). Коротко виклав наші аргументи: у нас немає підстав сумніватися в патріотизмі адмірала Тенюха, проте в нинішніх умовах цього замало. Порівняно з генералом Радецьким він абсолютно нерівнозначна кандидатура за сумою знань, досвідом і можливостями. Особистий командний досвід Тенюха – командування кораблем. Як він зможе швидко оцінити стан військ, дати професійний висновок, наскільки готові ЗСУ до відбиття агресії? Тим більше, що кадри і час дійсно вирішували тоді все", – зазначив Смешко.
За його словами, Тягнибок відмовився від пропозиції групи експертів, пояснивши це тим, що не хоче образити Тенюха.
"Що відповів Тягнибок? Він вислухав і сказав, що треба дати Тенюху час, що вони не можуть образити людину, якій щойно довірили цю посаду. На цьому розмова закінчилася", – підсумував Смешко.
Повна версія інтерв'ю.
15 лютого 2018 року Оболонський районний суд Києва, де розглядають справу за обвинуваченням Віктора Януковича у державній зраді, заслухав свідчення секретаря РНБО Олександра Турчинова, який в свій час виконував обов'язки президента і очолював Верховну Раду. Протягом майже п'яти годин сторона захисту і сторона обвинувачення розпитували Турчинова про події зими–весни 2014 року, коли Янукович утік до РФ і почалося російське військове вторгнення в Крим і на Донбас.
Під час перехресного допиту адвокати Януковича уточнили, чи правда, що на посаду міністра оборони йому пропонували кандидатуру генерала армії України Віталія Радецького. Турчинов уникнув відповіді на це запитання.
Адмірал Ігор Тенюх виконував обов'язки міністра оборони України з 27 лютого до 25 березня 2014 року, командував Військово-морськими силами України з 2006-го до 2010 року. 7 лютого 2018 року Тенюх заявив в Оболонському суді, що віддавав наказ військам у Криму "тримати жорстку оборону".
Генерал армії Віталій Радецький був другим міністром оборони незалежної України, обіймав цю посаду з жовтня 1993-го до серпень 1994-го. Крім того, він командував 6-ю гвардійською танковою армією, очолював Одеський військовий округ. У 1995–2004 роках він був головним інспектором Міноборони, потім до 2010 року очолював Національний університет оборони імені Івана Черняховського. http://gordonua.com/ukr/news/politics/radjanskih-vijskovih-pensioneriv-treba-pozbaviti-groshovih-dotatsij-tjagnibok-231226.html
Доволі часто в засобах масової інформації говориться про зраду інтересів українського народу Петром Порошенко, Парубієм, Гройсманом, Яценюком та наближеними до них особами. Інколи навіть прогнозується як і куди вони будуть тікати з України після завершення своєї каденції.
Я нічого не можу сказати на захист цих людей, бо на мою думку вони не заслуговують ні одного доброго слова. Більше того: вони на стільки вже всіх дістали своєю брехнею, що навіть говорити про них огидно.
Та не тільки вони винні в тім, що Україна втрачає свою державність. Як самі бачите, з того матеріалу, що зробили журналісти «Гордон» одну із перших скрипок в знищенні цілісності України зіграв і зараз продовжує грати лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
Давайте з’ясуємо, хто такий адмірал Тенюх?
Це патріотична людина, але як і інші новоспечені генерали і адмірали він немає достатнього фахового рівня навіть для тої посади, що займав. Серед професійних військових всі вони мають одну назву – «паркетчики». Впевнений, що в радянські часи з рівнем його підготовки йому б недовірили навіть солідного корабля.
Якби у адмірала Тенюха була присутня адміральська честь, то він і сам би відмовився б від посади міністра оборони. Але ж марнославство адмірала не дозволило йому цього зробити. Відсутність розуміння у військовій справі не дозволили йому переконати Турчинова в прийнятті рішучих дій.
А все геніальне криється в простоті: Росія оголосила, що проводить командно-штабні навчання і Україна могла оголосити про проведення навчань по боротьбі з тероризмом та під цим виглядом взяти під контроль в Криму усі адміністративні споруди. Вдумайтесь на хвилиночку: в Криму налічувалось 18 тисяч українських військовослужбовців, які були готові виконати наказ по захисту своєї Вітчизни, але Вітчизна в обличчі «Свободівського» адмірала і пастора їх зрадила, залишивши на призволяще. Будучи очевидцем цих подій, у мене складалося враження, що Київ практично відмовився від військових, які перебували в Криму. Своєю мовчанкою і незрозумілими діями, які не підкоряються здоровому глузду, Київ дав їм зрозуміти, що вони не потрібні Україні і тому я не дивуюся, що абсолютна більшість із них згодом відмовилася повертатися на материк. Тяжко зітхнувши, один із офіцерів сказав мені так: «Є таке святе поняття – захищати Вітчизну, тільки біда в тому, що як і в 1992 році, вдруге Вітчизна кудись зникла».
Та найбільше мене дратували повідомлення про невідомих зелених чоловічків.
Шановні, ще за півтора місяця до проведення так званих російських командно-штабних навчань половина Росії знала і говорила про бажання Путіна повернути Крим в лоно Росії, говорилось навіть про дати. Я особисто розміщував про це інформацію і попереджував про наміри Путіна за місяць до початку вторгнення російських військ в Крим на сайті www.auv.com.ua в розділі публікацій – Останні новини. В даті початку агресії я помилився на один день.
Не один я своєчасно про це говорив і писав, та тільки Тягнибок, Яценюк, Кличко, Парубій, Турчинов, Тимошенко, Порошенко і так званий липовий міністр оборони України виявилися глухими і сліпими. Складалося враження, що вони обкурилися гашишу і їм ввижалися зелені чоловічки.
Я вже не говорю про те на скільки безграмотно робилися спроби ввести війська на Донецькому і Луганському напрямі. Все було направлено на те, щоб дратувати людей цього регіону. Те що там відбулося було спровоковано безграмотними діями міністра оборони і Верховного командуючого пана Турчинова. Все це прогнозувалося і повідомлялося на сайті www.auv.com.ua та на той час це сприймалося дуже критично і тільки через рік мене запитували, а як це нам удалося так точно все спрогнозувати. На жаль, дуже з великою точністю все в Україні відбулося так як ми і прогнозували.
Дехто думає, що російська експансія розпочалася з 2014 року. Це далеко не так. Ще в часи правління Єльцина робилися перші кроки до цієї експансії. З приходом до влади Путіна була розроблена нова геополітична концепція по відношенню до усіх країн СНГ і в тому числі до України, в основу якої закладений перевірений тисячоліттями принцип: розділяй і пануй.
Тож не випадково Кремль, за традицією радянських часів, фінансував наших комуністів та піклувався про церкви російського патріархату. Зверніть увагу на те, що лідери наших комуністів, не маючи власного бізнесу, жили і живуть зараз у маєтках не гірших, ніж у крутих олігархів, а церкви російського патріархату і зараз ростуть як гриби після дощу. Сіялась смута і через Верховну Раду, найбільша увага приділялась надуманим мовним, освітнім та релігійним питанням.
Та не дивлячись на затрачені Кремлем мільярди доларів у Путіна нічого не виходило. Ставка, яка була зроблена на комуністів і церкви Московського патріархату, не приносила бажаного кінцевого результату.
І тут на горизонті з’явилась партія Свобода. Саме в ній кремлівські лідери побачили найкращу козирну карту в своїй грі. З цього моменту Кремль робить основну ставку на безглузді націоналістичні дії лідерів партії Свобода. Російські політологи віддають належне керманичам партії Свобода і вони не обманули їхні очікування. Російська пропаганда уміло використовувала кожне слово, яке злітало з вуст Тягнибока, Мирошниченка, Фаріон та інших свободівців. В більшості випадків вони подавали слово в слово і цього було достатньо, щоб налякати російськомовних мешканців Криму, Півдня і Сходу України, формуючи у них ненависть до всього українського.
Давайте згадаємо пропозицію Олега Тягнибока по мовному питанню. Це можна було зробити по дурості або за великі гроші.
Конфлікт з нашим найкращим адвокатом в Євросоюзі Польщею виник теж з вини партії Свобода.
На виборах народ України дав належну оцінку як самому Тягнибоку, так і партії Свобода в цілому. Правда 6 депутатів можиритарників пройшли на виборах до Верховної Ради. Коли вони виступають у Верховній Раді чи на прес-конференціях, то інколи я навіть радію, що вони змінилися, але в більшості випадків моя радість не тривала, бо наприкінці виступів у них часто проскакують фрази, які уміло використовуються російськими політологами. Як кажуть в народі: «Ложка дьогтю псує бочку меду».
Негативно сприймається партія Свобода і в країнах Євросоюзу.
Мені дуже приємно, що першими зрозуміли шкідливість ідеології цієї партії у Львові. Львів’яни сказали мені так: «Ми народили цю партію - ми її і знищимо».
Відхід свободівців від масової активної політики розчарував Путіна і його політологів, бо в інформаційній війні - це була найкраща зброя, яка була значно потужніше БУКІВ, Градів, танків і мінометів. Але недавно Олег Тягнибок знову порадував Путінську команду запропонувавши позбавити грошових дотацій радянських військових пенсіонерів. Про це він заявив 7 лютого о програмі Vox Populi на телеканалі ZIK. "Всі ці ветерани-енкаведисти, всі ці ветерани-кадебісти, ці радянські так звані ветерани, які отримували величезні пільги під час окупаційного режиму, який називався Українська Радянська Соціалістична Республіка, вони отримували непомірні пенсії в порівнянні з іншими пенсіонерами, вони взагалі повинні бути позбавлені , як представники окупаційного режиму, будь-яких матеріальних дотацій сьогодні, при теперішній українській владі ", - сказав Тягнибок. http://gordonua.com/news/politics/sovetskih-voennyh-pensionerov-nado-lishit-denezhnyh-dotaciy-tyagnibok-231226.html
Олег Тягнибок забув, що в 1986 році ми справились з Чорнобильською трагедією саме завдяки цим військовим.
На мій погляд Олегу Тягнебоку варто звернутися до відповідних лікарів, бо нормальна людина подібне не скаже.
Мабуть Олег Тягнебок не знає, що пенсії військовим не піднімались з 1998 року і подібні заяви тільки на користь Путіну. В Криму і Донецьку чимало військових пенсіонерів і я не думаю що після подібних заяв їм захочеться жити в Україні. Починаючи з часів Прем’єрства Юлії Тимошенко і по нинішні часи над ними знущалися і насміхалися, але це не зламало їх. І якби в 2014 році у нинішніх правителів вистачило духу просто вибачитися перед ними і попросити стати на захист Вітчизни, то не було б зараз проблем ні на сході, ні на півдні, а ні на заході. Саме так у свій час поступили більшовики, використав майже 65% офіцерського складу царської армії.
Та проблема в тому, що наша правляча верхівка чудово знає, що для офіцерів старої гвардії найголовнішим є честь. І саме це їх лякало, бо для них головна ціль цієї революції – це переділ ринку.
Зараз путінські політологи, використавши партію Свобода як презерватив, уважно приглядаються до Радикальної партії Ляшка та інших партій, члени яких незавжди бувають адекватними у своїх виступах.
«Слово не горобець, вилетіло - не зловиш» - цю народну мудрість варто пам’ятати кожному політику і представнику влади.
Є ще такий народний вислів: - Той хто кричить держи злодія – він і є найбільший злодій.
Ще не так давно (до Майдану) злиденні «свободівці» звинувачували в крадіжках Януковича і всіх його попередників, а як дорвалися до корита, то їх так понесло, що вже скоро їх будуть знімати для телебачення окремими частинами тіла.
Було б добре, якби пан Тягнибок пояснив звідки у його однопартійців за такий короткий термін взялися такі респектабельні автомобілі, які неможливо придбати навіть за всю депутатську каденцію. А про особисті маєтки тут і говорити нічого.
Тож не випадково пана Тягнибока у Львові уже давно чекають з батогами.
Дійсно, це їхнє право, бо вони ж його й породили.
Ми всі любимо і обожнюємо славний Львів та його мешканців, і тому не будемо відбирати у них їхній хліб. Вони породили партію «Свобода», їм належить право і її знищити та закопати якомога глибше, бо вона вже з душком, який отруює навколишнє середовище.
Підготував Володимир Тарасюк, експерт консультант