Любительське і спортивне рибальство в водоймах, в яких здійснюється рибогосподарська діяльність

Любительське і спортивне рибальство в водоймах, в яких здійснюється рибогосподарська діяльність

 

 (Відповідь на запитання голів сільських рад Вінницької, Житомирської Донецької, Миколаївської і Харківської областей)

В газетах, журналах і в Інтернеті, на радіо і по телебаченню продовжується обговорення окремих положень Закону України «Про аквакультуру» стосовно загального водокористування. Найбільше суперечок точиться навколо ст. 51 і 47 Водного кодексу.

В попередній статті «Порядок надання водних об’єктів та рибогосподарських технологічних водойм в оренду для риборозведення (аквакультури)» директор бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» Юрій Шарило надав докладну інформацію, щодо загального водокористування, в якій зосередив увагу на ст. 51 Водного кодексу України, яка встановлює, що орендар водного об’єкта зобов’язаний передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо). У межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Обмеження загального водокористування передбачено у статті 47 Водного кодексу України. Обмеження погоджується між орендарем та орендодавцем та встановлюється у договорі оренди водного об’єкта. Орендар водойми обов’язково повинен доводити до відома населення про умови водокористування, а також про заборону загального водокористування. У разі, коли орендарем або орендодавцем у договорі оренди не встановлені обмеження, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

При використанні рибогосподарських технологічних водойм здійснення загального водокористування не передбачено. В таких водоймах не встановлені умови для купання громадян, плавання на човнах, спортивної та любительської риболовлі тощо.

Тож з однієї сторони ст. 51 Водного кодексу дає право громадянам на загальне водокористування і в тому числі і рибальство, а з іншої ст. 47 обмежує це право. І тут виникають суперечки.

Шановні орендарі водойм і голови сільських (селищних, міських) рад, Господь Бог дарує нам життя, а все інше залежить від нас. Тож не випадково в народі кажуть: «На Бога надійся, а сам не плошай».

Статті Водного кодексу, як Всевишній, кожній стороні дарують право, але воно буде реалізоване тільки в тому випадку, якщо закріплене договором оренди.

В цілях заощадження коштів 99% орендарів водойм при укладанні договорів не звертаються до послуг юристів і як результат - мають багато клопотів, бо не всі необхідні обмеження в них враховані. Це в першу чергу стосується права усіх мешканців України на загальне водокористування. Якщо в договорі оренди не прописані обмеження загального водокористування, то Орендар водойми не може заборонити ловити рибу в ставку не тільки односільчанам, а і приїжджим риболовам-любителям та риболовам-спортсменам. В даному випадку Орендар може вимагати від них тільки виконання Правил рибальства.

Разом з тим у сфері аквакультури передбачено такий вид діяльності як рекреаційні послуги в аквакультурі. Суб’єкт аквакультури може в рамках наданого йому в оренду водного об’єкту або рибогосподарської технологічної водойми облаштувати місця для оздоровлення, відпочинку, екологічного виховання населення, в тому числі послуг з риболовлі. Надавати свої послуги суб’єкт господарювання може як на платній так і безоплатній основі. Порядок надання рекреаційних послуг, їх вартість та правила поведінки відпочиваючих на водному об’єкті або рибогосподарській технологічній водоймі встановлює орендар. Але, надавати послуги на платній основі Орендар водойми має право, якщо у нього є відповідний КВЕД для цього виду діяльності.

Дехто помилково вважає, що Спецводокористування призупиняє право громадян на загальне водокористування. Це далеко не так. Спецводокористування не стосується цього питання. Докладніше про Спецводокористування ми надамо інформацію в наступних номерах журналу «Агросвіт України».

Багато Орендарів водойм покладаються на рішення судів, які друкувалися в різних виданнях, в тому числі і в журналі «Агросвіт України». Але в цих статтях замовчувалась загальна статистика, згідно якої на користь Орендарів виносилося 19% судових рішень (2010-2012 роки), а за 2013 рік тільки 7%.

Чому виникали суперечливі судові рішення при ідентичних питаннях?

Багато людей вважає, що це породжено суперечливістю нашого законодавства. Частково це правда, але по великому рахунку суперечливість судових рішень пояснюється правовим нігілізмом, при якому суддя не несе відповідальності за неправильно прийняте рішення.

Основою усіх обмежень на орендованій водоймі є договір. Саме зміст укладеного договору між Орендарем і Орендодавцем береться до уваги при розгляді судової справи.

Виконання умов договору контролюється місцевими органами влади та працівниками рибохорони незалежно від того є на водоймі режим СТРГ чи немає.

 

Додаткові консультації Орендарям водойм і Орендодавцям (головам сільських, селищних і міських рад) надаються за тел. 067-656-59-39. 

Володимир Тарасюк