Вощина

Вощина 

 Стаття оновлена 21.02.2016.

Багато цікавих пасічних новинок можна було зустріти при проведенні ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондії, серед яких пальму першості займав німецький діючий агрегат по виготовленню вощини. На очах відвідувачів Конгресу виготовлялась вощина, яка вражала їх своєю жовтізною, чистотою, рихлістю та приємним запахом воску. Та не все те золото, що блищить. Надіємося, що надана нижче інформація пояснить те, чому представники редакції журналу «Агросвіт України» нікому не рекомендували купувати цей виставковий експонат. 

 

Виробництво вощини для бджіл – одна з найважливіших, складових виробництва меду. Якщо проаналізувати шлях розвитку бджільництва, то очевидним стає те, що винахід вощини Мерінгом у 1857році стоїть в одному ряду з винаходами - розбірного вулика, медогонки та іншими  фундаментальними винаходами. Без них бджільництво було б таким, як було до них. Прогрес у виробництві вощини відбувався одночасно з розвитком науки і техніки, які в свою чергу є вирішальними у всіх сферах діяльності людини. Тема вощини для мене особлива, їй присвячено більше двох десятків років в продовж яких вивчався досвід виробництва, відбувались поїздки до кращих виробників вощини у багатьох країнах. Як правило вощину виробляють не пасічники, до речі як і обладнання для бджільництва, а інженери – люди технічного профілю. Розглядаючи технічну проблему виробництва вощини очевидними стають технічні рішення які не відповідають біологічним потребам бджолиної сім’ї. Прикладом може бути стандарт на вощину з розміром чарунки 5,40 +/- 0,05мм для всієї території бувшого СССР. В ньому не було враховано того, що розмір бджоли так як і інших біологічних особин збільшується з півдня на північ. Ряд недоречних технічних рішень у виробництві вощини я побачив в Європі, Канаді, Ізраїлі, але мушу обмежитись малою часткою з великої кількості накопленої інформації. Зазвичай вощину виготовляють з розплавлено воску декількома способами. Найпростіший і малопродуктивний - лиття у різного роду форми з вигравіруваними на них денцями чарунок. В промислових масштабах вощину виготовляють з розплавленого воску шляхом пресування воскової стрічки, яку в подальшому пропускають через гравірувальні вальці для нанесення основи майбутньої чарунки. Ця технологія започаткована в Україні В.І. Ломакіним набула широкого застосування як у нас так і за кордоном. Україна багато років успішно конкурує з Європою, Америкою, незважаючи на всім відому Німецьку якість. Прикладом німецька промислова технологія виробництва вощини полягає в прямому пресуванні розплавленого воску без формування воскової стрічки. Не вдаючись до аналізу вартості і періоду окупності такого обладнання ми зробили аналіз якості вощини отриманої на різних видах обладнання з одного і того ж воску. Обладнання яке доведене в технічному розумінні до ідеалу, не може забезпечити ідеальної якості вощини відповідної природній - зробленій самою бджолою.

Якщо перевести це на людську мову то можна сказати: не обов’язково мати мікрохвильову піч і супер каструлю, щоб зварити добрий борщ. Виходячи з цих міркувань ми вивчали, як і що бджоли роблять в природних умовах при створенні унікальної архітектурної споруди під назвою Бджолиний стільник. Вощина, як його основа, має не аби яке значення для бджолиної сім’ї, то і підходи до її виготовлення повинні бути відповідними. Завдання яке ми поставили при розробці нових технологій переробки воску та виробництва вощини на перший погляд дуже просте. Зробити вощину з якої бджоли відбудують стільник,якщо не ідентичний природному, то максимально йому подібний.

Результатом довготривалої роботи на основі власних винаходів були створено, та впроваджено у виробництво унікальні технології. Ще чотирнадцять років тому В.П. Домбровський першим у світі запропонував найперспективніший спосіб доставки корисних субстанцій у бджолину сім’ю. Він полягає в тому, що своєрідним “транспортом” являється спеціально виготовлена вощина. Чим був викликаний такий сильний резонанс про Боярську вощину стало зрозуміло майже через 10 років постійних перевірок не тільки у лабораторних умовах, а й практичного використання. Пророчими стали слова відомого експерта з Бразилії Пауло Августо який у м. Ванкувері висловив загальну оцінку своїх колег про вощину з України як про розробку, що увійде до скарбнички найбільш значимих винаходів у бджільництві. Усі ці роки преса висвітлювала і слідкувала за новою розробкою, для нас це теж небувалий випадок коли одні позитивні відгуки. Що ж такого корисного можна було придумати, щоб назвати це геніальним? запитали ми у Валерія Домбровського. Та нічого придумувати не прийшлось, це мабуть промисел Божий, що бджоли відкрили  свої таємниці, давши відповідь на питання, як їм вдалося пережити всі катаклізми, від сплесків радіації, неймовірної жари та льодовиковий період. Слушною є думка, що бджоли не лише діляться з нами медом, пилком, маточним молочком, прополісом, а й показують шлях до оздоровлення. Що? і хто ? відповідає за захист здоров’я бджолиної сім’ї - ось суть питання, адже бджолі нікого кликати на допомогу. З літературних джерел відомо, що бджоли захищають себе від патогенної мікрофлори в різний спосіб. Одним з елементів складної системи захисту є прополіс, відомий як самий сильний природний лікувальний засіб. Саме з нього і починалися наші технології. Важко навіть уявити, що бджола навчилася прогнозувати наперед як буде мутувати патогенна мікрофлора, і вводити в прополіс ті компоненти, що будуть пагубно впливати на збудника хвороб. Стільник який бджоли будують як колиску для дітей, що продовжать рід, як житло, як склад для дорогоцінних кормів будується, доглядається, захищається від всілякої нечисті так, що можна поставити знак ЗРОБЛЕНО БДЖОЛОЮ! І цим першим елементом захисту є прополіс яким вони постійно полірують чарунки створюючи той самий бар’єр та комфортні умови для личинки. Помилка якої припускаються виробники штучної вощини в усьому світі полягає в тому, що перетоплений віск на пасіці далі піддається стерилізації для знищення збудників хвороб бджіл, а далі з нього виготовляється вощина. З однієї сторони, це добре якщо стерилізується, бо через економію затрат, часто цього не роблять, з іншої сторони стерильна вощина - мертва. Повертаючись до вулика в якому завжди йде боротьба за життя між корисною, та патогенною мікрофлорою, стає очевидним важливість збереження біологічної рівноваги у бджолиній сім’ї.

Зрозуміло, що стерильна вощина позбавлена природного біологічного захисту тому і стає слабким місцем у чітко вибудуваній системі захисту. Найменші порушення рівноваги при несприятливих умовах (зворотні холоди, заморозки при цвітінні садів, перегрів та інше) стають причиною розвитку хвороб. Ефективність запропонованої технології пояснюється тим, що період розвитку майже всіх хвороб бджіл співпадає з періодом інтенсивного розвитку сім’ї. Але для нашої технології найголовніше, що в цей період бджоли активно відбудовують стільники з штучної вощини. Це квітень, травень , червень – місяці коли найчастіше проявляються, хвороби розплоду, гнильці, аскосфероз, аспергильоз та інші. Використавши вощину якій повернено біологічний захист окремими фракціями прополісу, продукту виробленого самою бджолою, доставляємо його в потрібне місце і в потрібний час. При цьому відновлюємо біологічний захист подібний тому, що бджола робить в природі. Встановлено, що після посіву на таку вощину збудників аскоферозу, та аспергільозу зони росту поступово зменшуються, або зовсім відсутні, тобто розвиток хвороби припиняється. Прополісна лікувально-профілактична та звичайна міцна еластична вощина знайшла тисячі прихильників серед пасічників і подарувала їм радість від отриманого результату - бджоли практично не вражаються аскосферозом і мають значно ліпший стан імунної системи.

Завдяки такій вощині профілактичні чи лікувальні заходи є альтернативою хімічним засобам, а сама робота виконується як звичайне розширення гнізда вощиною без зайвого турбування комах. Створивши вощину аналогів якій не має в світі, Валерій Домбровський не зупиняється на досягнутому, і постійно вдосконалює вощину. Створений творчий колектив ентузіастів з різних лабораторій в Україні, а недавно до нього приєдналися колеги з Німеччини та Італії для спільної роботи над цим проектом.

Поряд з прополісом у бджолиній сім’ї існують неоціненно корисні, дріжджі, бактерії, подібні тим, що живуть у кишківнику людей і тварин. Користь від цього взаємна, детально відшліфована за мільйони років спільного співіснування і закріплена поки що невідомою для нас угодою між бджолиною сім’єю та її захистом - корисною мікрофлорою.З висновків Валерія Петровича смерть корисної нормо флори призводить втрати імунітету в кінцевому результаті до смерті господаря (бджолиної сім’ї).

Враховуючи, що антибіотики і продукти бджільництва – несумісні поняття, у «Київоблбджолопромі» вже понад 10 років скрупульозно вивчають механізми взаємовідносин бджоли з патогенною мікрофлорою, яка здатна піддаватися мутаціям. На думку автора патенту, джерело успішного протистояння бджоли захворюванням бере витоки не в затятій боротьбі з патогенними мікроорганізмами (інакше люди марно не боролися б з інфекціями упродовж десятиліть за допомогою антибіотиків), а в культивуванні корисної мікрофлори, яку ми називаємо пробіотиками.

Трохи припіднімемо завісу над таємницею ще одного нового винаходу – пробіотичної вощини, який теж не має аналогів у світі, що наразі проходить виробничі випробування. Чим ця технологія відрізняється від основних відомих методів боротьби з хворобами бджіл через підкормки цукровим сиропом з різними препаратами в тому числі з антибіотиками. Валерій Домбровський вважає підкормки з ліками в цей період не тільки недоцільними, а й найбільш шкідливими, що суперечать здоровому глузду.

Аргументом є те, що бджоли завжди, як нектар так і сироп змішують з медом переносячи з чарунки в чарунку для зменшення вологості доводячи її до норми 18-21%. Навіть без пояснень стає зрозумілим , забруднення меду неминуче. Навпаки, бджолі потрібно забезпечити природні (те, що вона робить сама коли ми не втручаємось в її життя) механізми оздоровлення, націлені на укріплення імунної системи. Ось тут і стане у пригоді пробіотична вощина, в яку вводиться комплекс біологічних субстанцій (корисні бактерії, гриби) виділені в чисту культуру із здорових бджолосімей.

Цінність винаходу полягає в тому, що повернення бджолам природних для них, вірніше кажучи ними зроблених механізмів захисту їхнього здоров’я, допомагає уникнути застосування хімічних засобів. Пробіотична вощина як і прополісована демонструє високу ефективність у боротьбі з хворобами, відновлює захисні функції імунної системи бджоли.

Немає сумнівів в тому, що бджола - Боже творіння і втручатися, а тим більше щось змінювати в її житті на свій розсуд, що найменше безвідповідально. Ми пасічники завжди в боргу перед бджолою і відповідальні за бджолу, яку доглядаємо. Отримуючи від неї неоціненно дорогі продукти повинні пам’ятати, що повернути свій борг Бджолі повинні воском найвищого ґатунку тільки з нього ми зробимо вощину гідну БДЖОЛІ.

Від душі хочу подякувати Валерію Домбровському, директору ТОВ «Київоблбджолопром» за приємне спілкування та гігантський внесок в розвиток українського промислового виробництва вощини вищого ґатунку, яка отримала світове визнання.

Володимир Тарасюк

 

Придбати вощину вищого ґатунку, вулики, пасічний інвентар і обладнання, препарати для лікування бджолиних сімей від виробника та дізнатися про новації ТОВ «Київоблбджолопром», прийняти участь у дослідженнях та виробничих випробуваннях можна за тел.:

 067-656-59-39, 097-233-91-32, 095-548-05-28, 095-548-06-87.