Перший у світі музей сучасної апітерапії (бджолиної терапії) створюється на Житомирщині

Перший у світі музей сучасної бджолиної терапії створюється на Житомирщині

 

 

На самому півдні Житомирщини на базі навчального центру сільськогосподарських дорадчих служб України створюється перший у світі музей сучасної апітерапії. Створенню цього музею сприяло відвідання Житомирщини австрійськими і американськими вченими, яке входило до програми ХХХХІV Міжнародного Конгресу Апімондія, що проходив в Україні у вересні 2013 року.

Це була завершальна поїздка. Перед цим вони відвідали усі місця запропоновані Конгресом по апітерапії, починаючи з Криму і завершуючи Житомиром, але особливого захоплення на їх лицях я не помітив.

Уже вечоріло і я запропонував відпочити і переночувати в навчальному центрі дорадчих служб, створення якого розпочалося у 2013 році.

Ранком я не міг зрозуміти, - чим стурбовані мої гості? Вони раділи немов малі діти, бігаючи зі своїми приладами по ділянці. Періодично вони вигукували: - І тут райське місце, і тут, і тут теж!

За сніданком все з’ясувалося: на ділянці вони виявили сильний позитивний енергетичний потенціал, який розповсюджується із землі через порожнину, яка мала направлення вглиб земної кори.

На думку австрійських і американських вчених в стародавні часи - це було місце поклоніння богам і саме в цьому місці варто займатися бджолиною терапією. Потужний позитивний енергетичний потенціал, який йде з надр землі буде в десятки разів посилювати біополе бджолиної сім’ї, а це в свою чергу дасть можливість успішно лікувати понад 80% людських хвороб. Представлені ж на Конгресі місця по бджолотерапії не викликали захоплення у наших гостей саме тому, що розташовані вони саме там, де енергетика землі ніяк не діяла, діяло слабо або діяла негативно. Бджолині сім’ї створюють не тільки своє біополе, а і виконують функцію ретранслятора, і якщо вулики розміщені в місці з негативною енергетикою землі, то вони будуть її посилювати в декілька раз. Тобто замість користі можна отримати шкоду. На жаль, до ХХХХІV Міжнародного Конгресу Апімондія в Україні ніхто не приділяв цьому уваги.

Варто зауважити, що ще за два роки до приїзду австрійських і американських вчених Валерій Васильович Козак, академік УАН звернув увагу на наявність в цьому місці позитивного енергетичного потенціалу. Тож пальма першості в цьому відкритті належить саме академіку УАН Валерію Козаку.

Це місце приваблювало ще й тим, що рівень радіації спостерігався значно нижче природного фону. Такі показники були нелогічні, тому що в 15-ти кілометрах (по повітрю) знаходився потужний кам’яний кар’єр, а в протилежному напрямку за 25 кілометрів була чимала радіоактивна пляма. Але факт залишається фактом. Послідуючі заміри підтвердили вірність попередніх. Тож ніякої помилки не було.

Та головна привабливість цього місця не в тому, що тут рівень радіації нижчий природного фону, а в тому, що саме тут під землею знаходиться джерело здоров’я.

Відверто кажучи я хоч і філософ в душі, але закостенілий матеріаліст і не зразу сприймаю те, чого не розумію. Тим більше не сприймаю те, чого не можу пояснити собі з наукової точки зору. Тому мабуть не випадково висловлювання академіка Валерія Козака і австрійських та американських вчених я сприйняв з деяким гумором. Тому нікому про це не розповідав, хоча десь в глибині душі зароджувалася іскорка бажання повірити в цю містичну гіпотезу.

Та мій внутрішній гумор і недовіра дуже швидко зникли коли я почав глибоко аналізувати ті факти, про які мав достовірну інформацію.

В 1996 році на цій ділянці була спроба пробурити свердловину та пройшовши 44 метра ми не дістали води і розпочали бурити в іншому місці. І тут трапилося чудо. На 26-му метрі 26 метрів шнеків разом з мотобуром вилетіли із свердловини, піднявшись в небо десь на сорок - п’ятдесят метрів. Усіх робочих оббризкало мокрим піском. Із свердловини йшов шум гуркотячого водопаду, який періодично змінювався на шум гірської річки, яка перевертає каміння. У нас склалося враження, що ми попали на потужну підземну річку. Але знову опустивши шнеки ми не виявили нічого крім мокрого піску з дрібними камінчиками. Гуркіт водопаду і шум річки ми чули ще більше двох тижнів, доки не затягнулася свердловина. Що ж це було?

Як тепер я розумію, що це дійсно був шум падаючих ґрунтових вод в бездну порожнини з одночасним проривом вуглекислого газу, що накопичився під землею. Про такі речі зараз в пресі і на телебаченні говорять як про портали, але будучи матеріалістом я не поспішаю робити такі зухвалі висновки.

Я також пригадав, що коли будувався фундамент під будинок, то на глибині 3-4 метрів бульдозер вигорнув безліч черепків трипільської культури і дуже багато кісток вівців, кіз та інших дрібних тварин, які могли використовуватися на місці поклоніння богам та жертвоприношення. Але на той час у нас на цей рахунок ніякої думки не було. Тому ніякої уваги ми цьому не надали.

Весною 2014 року було прийнято рішення встановити експериментальний експонат із трьох бджолосімей для апітерапії конструкції Миколи Лемішева і Володимира Тарасюка. Микола Іванович Лемішев - це був найкращий в Україні винахідник пасічного реманенту, який створив усім відому Агропропромислову фірму «Меліса-93». У нас були грандіозні плани по розробці нових моделей вуликів для апітерапії. Але так сталося, що безжальна смерть обірвала мрії Миколи і тепер при створенні музею сучасної апітерапії мені дуже бракує його. Але надихає те, що справа Миколи продовжується в його синах Сергійові і Олександрові.

Історія цього експоната дещо анекдотична.

- Миколо, звернувся я до Лемішева, - потрібно зробити стенд для бджолиної терапії подібний до такого як у Януковича, але я не хочу залазити в нього раком, як це робить Віктор Федорович.

Тож дещо порозмисливши ми знайшли правильне рішення, яке забезпечувало всі необхідні зручності та комфорт при розміщенні на вуликах з бджолами.

За три місяці випробувань ми отримали результати, про які навіть не мріяли. Як закостенілий матеріаліст, який звик керуватися трьома вимірами в просторі, мені складно все це пояснити, але я не можу відкинути реальні факти. Тож залишається сказати тільки одне, що чим більше я пізнаю світ, тим більше розумію, що я нічого не знаю.

Після отримання позитивних результатів було прийнято рішення про розбудову музею сучасної апітерапії. Вже в 2016 році було завершено будівництво другого експонату з дахом у формі піраміди (конструкція Володимира Тарасюка). В подальшому будуть створюватися наступні експонати, аналогів яких не існує не тільки в Україні, але і в світі.

За підтримки місцевих органів влади музей сучасної бджолиної терапії буде доповнено незвичайним дендропарком, в якому в перемішку ростимуть фруктові, декоративні і реліктові дерева й кущі. Роботи в цьому напрямі вже виконані на 50%.

Тут буде наглядно показано, як можна одночасно покращити здоров’я людини поєднавши позитивну енергетику землі, біополя бджолиних сімей і фітонциди рослинного світу. Летючі фітонциди зеленого поясу створюють міцний заслін для хвороботворних мікробів. Вони здатні вбивати бактерії на відстані та покращувати імунну систему людини.

Створення музею сучасної бджолотерапії - це доволі грандіозний проект, який включає в себе реконструкцію нинішніх будівель, будівництво павільйонів нового покоління для апітерапії аналогів яких немає навіть в провідних країнах світу, руйнування деяких забудов, що були створені раніше, висаджування дерев і кущів, які будуть доповнювати позитивний потенціал надр землі і бджіл. Приділена увага і воді, яка теж має свою магію і може творити чудеса.

Впровадити ці плани у життя не просто, але реально.

Згідно плану в 2017 році був побудований наступний павільйон, який буде введений в експлуатацію в липні 2018 року. Це дуже унікальний варіант розміщення вуликів, що в свою чергу дасть можливість суттєво збільшити силу бджолиних сімей. Подібних аналогів не існує навіть в Австрії, яка тримає пальму першості по лікуванню енергетичним полем бджолиних сімей. Для довідки: в Австрії один 2-х часовий сеанс коштує 50-200 євро (в залежності від облаштування і престижності павільйону).

На сьогоднішній день завершено створення водного комплексу, який призначений позитивно доповнити та покращити дію апітерапії.

До революції гідності такий грандіозний проект можна було б завершити за три-чотири роки. Економічна ситуація в Україні значно погіршилася, більшість думає тільки про те, як вижити в цих не простих умовах, але, враховуючи розуміння важливості цього проекту місцевими органами влади і наше велике бажання залишити гарну пам’ять для нащадків, є впевненість, що навіть у цьому році ми суттєво продвинемося до наміченої цілі.

Влітку 2017 року музей сучасної бджолиної терапії відвідали вчені з Австрії, Америки та представники з Ірану, які були дуже вражені як грандіозністю цього проекту, так і позитивними результатами сеансів, які вони відчули на собі.

Створення першого в світі музею сучасної бджолиної терапії впише в історію Житомирщини ще одну славну сторінку та зробить її відомою на весь світ. 

Довідки за тел.: 067-656-59-39, 097-233-91-32, 095-548-05-28.

Володимир Тарасюк - експерт дорадник