Глава представництва ЄС в Україні вважає, що за чотири роки влада робила все можливе для зміни країни на краще.

Загальний рівень виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС у 2017 році становив 41%. Про це заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час представлення урядового звіту на конференції «Підсумки імплементації Угоди про асоціацію».

Відповідно до урядового документа, рівень виконання завдань, за які відповідальні центральні органи виконавчої влади, становить 42%. Найнижчі показники успішності має Верховна Рада, яка виконала лише 33% запланованої кількості завдань. Трохи кращий результат показали «інші органи державної влади» — 50%.

У звіті представлено розподіл результатів за секторами. Найвищі показники досягнуто у виконанні угоди в галузях «освіта, навчання та молодь» і «фінансовий сектор» — по 100%. Аутсайдерами стали сектори «громадське здоров’я» (4%), «транспорт і поштові послуги» (11%), «довкілля» (27%).

Зміни в освітянській галузі — одні з найвідчутніших, що відбулися останнім часом. За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, в Україні протягом 2017 року було ухвалено чимало комплексних стратегічних документів, «починаючи з енергетичної стратегії до 2035 року і закінчуючи національною стратегією поводження з відходами та національним планом скорочення викидів для великих спалювальних установ. Ми у взаємодії з парламентом ухвалили 23 системні закони, які дають змогу далі впроваджувати Угоду про асоціацію через підзаконні акти й конкретні дії в межах законодавчого поля, яке нам встановила Верховна Рада. Ці закони охоплюють питання як енергетики, так і енергоефективності, безпечності харчових продуктів, а також нових правил для ведення бухгалтерського обліку для аудиту, фінансової звітності», — додала віце-прем’єр-міністр. Крім того, вона відзначила початок офіційних переговорів між Україною та ЄС щодо укладення угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів.

Голова Представництва Євросоюзу в Україні Г’ю Мінгареллі, який також взяв участь у конференції, заявив, що втілення в життя Угоди про асоціацію — спільна відповідальність Києва і Брюсселя. «Було б скандальним, якби ви не були повністю віддані впровадженню цієї угоди, бо щонайменше 10 тисяч людей загинули заради неї», — нагадав дипломат. Україна, підписавши Угоду про асоціацію, не просто взяла на себе певні юридичні зобов’язання, які має виконати. «В Україні специфічна ситуація — тут триває воєнний конфлікт», — додав Г’ю Мінгареллі. Він висловив переконання, що російська воєнна агресія відбувається в нашій державі «саме через європейський вибір, який зробила країна».

Європейський дипломат вважає, що Україна у важких умовах втілила кілька важливих реформ, а ті, хто цього не помічає, «або ідіоти, або люди з обмеженою точкою зору. Якщо ви сумніваєтеся, скажіть мені, і я вам зачитаю весь перелік надзвичайних амбіційних реформ, які було розпочато», — емоційно пообіцяв він. Тож щоб упроваджувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, слід дотримуватися певної кількості вимог, і одна з них — політична воля влади. У посла Європейського Союзу «немає жодних сумнівів, що протягом останніх чотирьох років представники політичної влади цієї країни зробили кроки, щоб модернізувати її й перетворити на відкрите демократичне суспільство, засноване на соціально-ринковій економіці».

Г’ю Мінгареллі розкритикував законопроект «Купуй українське, плати українцям», який передбачає преференції вітчизняним виробникам у державних закупівлях навіть якщо їхня цінова пропозиція на 25—43% вища, ніж в іноземних конкурентів. За його словами, цей закон порушує міжнародні зобов’язання України й норми Угоди про асоціацію. Дипломат переконаний, що прибічники законопроекту захищають його, вдаючись до неправдивих аргументів. «Вони кажуть, що «Купуй українське» йде на користь українцям, мовляв, через це створюватимуть робочі місця. Це неправда. І не тому, що ми самі хочемо повигравати тендери, а тому, що через такий закон ви втратите конкуренцію серед учасників тендерів», — вважає посол.

Дипломат пояснив, що йдеться про закупівлі, здійснені за бюджетні кошти.

«Без конкуренції вам доведеться платити більше і отримувати гіршу якість. Отже, від цього закону програє не ЄС — від нього програє Україна», — переконує посол, наголошуючи, що «популісти, які кажуть, що законопроект «Купуй українське» добрий для України, просто брешуть.

Оксана КРАМАРЧУК для «Урядового кур’єра»

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/reform-ne-mozhe-pobachiti-hiba-sho-slipij/

Що правда то правда, в Україні реформи втілюються успішно у життя і цього не помічають, або ідіоти, або люди з обмеженою точкою зору.

Завдяки цим реформам українці зазнали такої соціальної несправедливості, якої не бачили майже 84 роки, тобто з часів голодомору і колективізації.

Економіка України зруйнована, а якщо і є якісь позитивні зрушення, то це тільки на користь бізнесу сім’ї Петра Порошенка. Подивіться навколо: скоро магазинів Рошен стане більше ніж аптек. Це ще раз наглядно підтверджує, що президентом України не може бути бізнесмен, бо на першому місці у таких людей завжди було, є і буде особисте збагачення, а державні інтереси вирішуються по залишковому принципу.

Гройсман постійно рапортує про будівництво доріг, а правильніше було б говорити про розкрадання державних грошей при будівництві доріг. Я не думаю, що Гройсман не бачить і не знає, що дороги значно довше будуються ніж руйнуються. Живий приклад цьому автотраса Київ – Біла Церква – Сквира – Ружин – Козятин і т.д. Такої низької якості будівництва доріг Україна ще не бачила.

Руйнації доріг сприяє не тільки низька якість будівництва, а і відсутність елементарного контролю за перевезенням вантажів. Перевантаженими рухається левова частка автомобілів, але наш Уряд і Президент так зайняті своїми власними справами, що просто не бачать, що у них твориться під носом.

Рейдерство, якщо це на користь бізнесу Президента, - це нормальне явище. Приклад: Житомирські ласощі.

Ми світові лідери по корупції і несправедливим рішенням судів, а так у нас все дуже добре.

Я часто задаюсь питанням: - Чим відрізняється газова Угода Тимошенко і Угода про асоціацію між Україною та ЄС? Там і там зрада українських інтересів. Країни ЄС так нам раді, що вирішили зробити з нас свій сировинний придаток. Уряд рапортує про збільшення експорту в ЄС, забуваючи сказати про те, що експортуємо ми ліс кругляк та іншу сировину, створюючи робочі місця не у своїй державі, а в країнах ЄС, куди їдуть наші заробітчани, щоб хоч якось вижити в цих умовах.

Не тільки поляки, а і українські дітки в Львівській області ходять в польську школу, щоб згодом поїхати до Польщі, отримати там освіту, роботу і вже ніколи не повертатись в Україну, яка з кожним днем втрачає своє майбутнє.

Дійсно, правий Європейський дипломат, коли каже, що українських реформ на користь країн ЄС не помічають, або ідіоти, або люди з обмеженою точкою зору. Сировину їм даємо, робочі місця створюємо та ще й кваліфікованою робочою силою забезпечуємо. Так що все гаразд, тільки вони всерівно незадоволені, бо їм хочеться ще й земельки нашої і тому вони настоюють на скорішому ринку землі.

Уявіть собі на хвилину, що мораторій знятий і розпайована земля перейшла у вільний продаж. За 3-4 роки наші поля будуть схожі на польські, з межами через 10-20-30-50 м, а в кращому випадку через 100 метрів. А ще точніше, вони будуть нагадувати решето з великою кількістю доріг.

Враховуючи дуже слабий професійний рівень працівників нашої новоспеченої поліції, прокуратури і СБУ, різко зросте криміногенне середовище в сільській місцевості: будуть горіти хати і господарчі споруди; вбивства і викрадення та зникнення людей будуть нагадувати 90-ті роки минулого століття. Саме таке може траплятися з людьми, які не побажають розстатися зі своїми паями чи не захочуть поділитися отриманими грошами за принципом «Попандопала». Фермери, що орендують землю у власників паїв, залишаться без землі і абсолютна більшість із них збанкротує. Дехто може сказати, що у фермерів буде право придбати землю.

Але за що???

Ще складніша ситуація буде з обслуговуючими і виробничими кооперативами. Будуть зруйновані навіть ті кооперативи, які є на сьогоднішній день.

З руйнацією фермерства і кооперативів занепаде соціальна сфера на селі, яка утримується на плаву саме за рахунок фермерів і кооператорів. Катастрофічно збільшиться безробіття на селі, що призведе до поширення кримінальних злочинів.

Володарями землі стануть представники агрохолдингів і кримінальних структур, яких не цікавить ні соціальна сфера на селі, ні безробіття селян, ні майбутнє мешканців України.

У них один Господь бог - гроші. А якщо щось і зроблять для людей на копійку, то будуть кричати на весь світ, що доклали мільйон, а то й більше (щось на зразок депутатів Верховної Ради, незалежно від фракцій і партійної належності).

Докладніше можете познайомитись з цією темою на нашому сайті в розділі публікацій «Економіка» в статті: «Ризики купівлі та продажу сільськогосподарської землі в Україні?» http://www.auv.com.ua/51-sectionchief/economy/311-%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83-%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96

В цій статті зроблений не тільки глибокий аналіз ризиків купівлі та продажу сільськогосподарської землі, а і викладені пропозиції, які б принесли Україні чимало користі. Та думаю що саме це не прийдеться до душі чинному Президенту, бо його родина представляє інтереси земельних олігархів. Тож про інтереси держави, які не співпадають з особистими бізнесовими інтересами не може бути і мови.

Повна безконтрольність призвела до того, що я не здивуюся, якщо з часом цей період буде визнаний геноцидом проти українського народу. Судіть самі, візьмемо молочну продукцію і подивимося на що вона схожа: на все що завгодно, але тільки не на молочну продукцію. Якщо сумніваєтесь, то візьміть пакет молока і доведіть його до скисання, а потім попробуйте на смак. Скисле молоко повинно стати кисляком, щось схоже до кефіру, тільки жирніше і смачніше. В нашому випадку ми отримаємо якийсь гіркий рочин, яким можна і отруїтися. Далеко не краща ситуація зі сметаною, маслом та іншою молочною продукцією, при споживанні якої скорочується наше життя. Тож не випадково ми витрачаємо на ліки значно більше грошей, ніж в інших країнах світу. Завдяки цьому наша фармацевтия стала прибутковішою за наркобізнес. Так, це дуже велике досягнення наших реформ.

А з іншої сторони, звідки взятися нормальній молочній продукції, коли постійно зменшується кількість великої рогатої худоби. Тож зрозуміло, що вихід тут один, потрібно збільшити ВРХ в Україні. Але цього не відбудеться, бо та підтримка, яка надається в тваринному секторі у мене особисто викликає сміх. Коли я дивлюся на Державний бюджет затверджений Верховною Радою України, то у мене складається враження, що я знаходжуся в цирку ШЕПЕТО.

Хтось може сказати, що критикувати легше всього. Звичайно це так. Саме тому я не люблю політиків, які займаються популістичним критиканством. Але в даному випадку це не так.

Вихід з будь-якої ситуації завжди є і знаходиться він там само де і вхід. Все геніальне криється в простоті і знаходиться на поверхні, але ми його не бачимо, тому що дивимося далеко і глибоко або не хочемо бачити.

Дійсно, на сьогоднішній день у держави немає необхідних коштів для вирішення усіх проблем, які склалися в молочарській галузі, бабусі і дідусі, як би ми їх не зацікавлювали, не будуть нарощувати кількість ВРХ, бо не мають для цього здоров’я, агрохолдинги і агрофірми теж не будуть займатися цим собі в збиток, але ж можна створити умови при яких саме агрохолдинги і агрофірми будуть зацікавлені в розвитку цього напрямку сільського господарства.

Податок на «бездітність», а точніше податок на відсутність ВРХ, ось єдиний спосіб швидкого вирішення проблеми.

Усі люди старшого віку в радянські часи сплачували податок на бездітність. Не сплачували тільки ті, хто надавав довідку, що не може мати дітей та при досягненні віку, коли це недоцільно. І це було справедливо. Тож нічого банального в цьому немає, якщо ввести на 5 років податок на відсутність ВРХ.

Розмір податку: 2 тисячі гривень на кожні 10 га землі сільськогосподарського призначення. Кожен фермер, що обробляє 10 га землі спроможний утримувати одну корову. Це ж стосується агрофірм і агрохолдингів. Хто не бажає займатися розведенням ВРХ - сплачує податок. Кошти, що будуть надходити від цього податку мають направлятися (усі до копійки) на державну підтримку створення ферм за сучасною технологією і на погашення 50% вартості ВРХ, закупленого за кордоном. Податок мають сплачувати усі без виключення, незалежно від направленості діяльності господарств (зерновиробництво, овочівництво, садівництво, ягідництво, тепличне направлення тощо). Не повинно бути ніяких пільг, а ні зональних, а ні вікових чи ще якихось.

Якщо за 5 років ця проблема не буде вирішена повністю, то термін збору цього податку може бути продовженим ще на 3 чи 5 років.

Саме такий підхід дасть можливістьв короткий термін, а точніше за 5 років вирішити усі проблеми в молочній галузі, покращити зайнятість сільського населення, поліпшити розвиток соціальної сфери на селі, мати органічні добрива для полів, наповнити внутрішній ринок якісною молочною продукцією, отримати конкуренто спроможну молочну продукцію для експорту на зовнішні світові ринки та отримати стабільне додаткове наповнення державного бюджету.

Не дивлячись на те, що це дозволить за короткий термін вирішити питання наповнення українського ринку якісною молочною продукцією і суттєво збільшити експорт без витрат з державного бюджету нинішній Уряд скоріше за все на це не піде. Справа в тому, що сім’я Петра Порошенко входить до лідерів серед агрохолдингів і наскільки мені відомо вони не переймаються ВРХ. Варто також відзначити, що не в захваті від цієї пропозиції буде понад 90% агрохолдингів і агрофірм, які представлені в нинішньому скликанні парламенту як персонально, так і близькими і далекими родичами. Вони відкрито лобіюють свої інтереси і Уряд їх підтримує.

Тому я розумію, що ідея з введенням будь-якого нового податку не всім сподобається, повірте, що і іншого шляху у нас теж немає. Прихильникам обслуговуючих кооперативів, які вважають, що бабусі і дідусі створять молочні ріки в Україні чи це зроблять самотужки агрохолдинги і агрофірми, скажу так: це обов’язково відбудеться, коли рак на горі свисне. Тільки ось незадача - раки то не свистять.

Повний текст цієї пропозиції читайте на нашому сайті в розділі публікацій «Економіка» в статті «Податок на безкорів’я - єдиний спосіб швидкого вирішення проблеми з ВРХ в Україні». http://www.auv.com.ua/51-sectionchief/economy/302-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA-%D0%BD%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%E2%80%99%D1%8F-%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1-%D1%88%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%B7-%D0%B2%D1%80%D1%85-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96

Та найбільше мене дістає те, коли діюча влада всі свої прорахунки списує на війну. З однієї сторони дійсно ми несемо значні втрати. Правильно звернув увагу Голова Представництва Євросоюзу в Україні Г’ю Мінгареллі, нагадавши членам конференції, що втілення в життя Угоди про асоціацію — спільна відповідальність Києва і Брюсселя, бо щонайменше 10 тисяч людей загинули заради неї.

Близько 500 тисяч українців пройшли через АТО. Чи може держава, в якій економіка топчеться на місці і має мізер робочих місць повноцінно забезпечити пільгами цю категорію? Звичайно ні. Ми дожили до того, що подекуди вже і на кладбищах виділяють учасникам АТО по 2 га.

АТО посилило криміногенні обставини в Україні. Враховуючи бездіяльність МВД і СБУ на руках у українців знаходиться від одного до двох мільйонів вогнепальної зброї, яка все більше і більше використовується для збройних нападів.

Причини: делитантський рівень міністра Авакова, його заступників і радників. Скажіть будь ласка, хіба у вас не викликає сміх коли ви бачите на екрані чи вживу такого радника як Зорян Шкіряк, радник міністра Патронатної служби МВС з 4.07.2016.

До Помаранчевої революції займався фармацевтичним бізнесом – володів мережею аптек. Після обрання президентом Віктора Ющенка, якого підтримував Шкіряк, останній продав бізнес і розпочав політичну кар’єру. Став депутатом Київради. Мабуть зрозумів, що аптеки цедобре, а політика ще краще.

Згодом Шкіряк змінив симпатії на користь Юлії Тимошенко, яку активно підтримував під час переслідування в часи Януковича.

Був помічником нардепа шостого скликання Дмитра Андрієвського («Батьківщина»). Учасник Євромайдану. Три роки тому Аваков призначив його своїм радником. Наступного року Кабмін призначив Шкіряка в.о. міністра з питань надзвичайних ситуацій. На цій посаді Шкіряк запам`ятався скандалом, коли разом з цивільною дружиною полетів «евакуювати співвітчизників» з Непалу після землетрусу - на борту воєнного літака ДСНС. Тоді, за даними ЗМІ, відрядження протривало сім днів замість запланованих 1,5 доби і «влетіло» бюджету в 6 млн гривень. Через тиждень Шкіряка звільнили. Довго без роботи він не сидів – Аваков знову взяв його до себе в радники.

Або давайте розглянемо Іллю Ківу, радник міністра Патронатної служби МВС з 11.10.2016. Кар'єрний зліт Іллі Ківи почався після його призначенням командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина». Це кадрове рішення викликало скандал. Річ у тім, що в кінці 2013 року Ківа був засуджений за отримання хабара. На той момент він перебував на посаді заступника начальника управління у справах захисту прав споживачів Полтавщини.

Ківа отримав звання лейтенанта міліції три роки тому. Водночас, ЗМІ повідомляли, що у відповідному наказі слово «лейтенанта» було перекреслено і від руки виправлено на «майора». Ким це було зроблено, невідомо, але Ківа таки став майором і став командиром батальйону. Цьому не завадили медичні протипоказання до служби в армії, а також друга група інвалідності. А тим часом суд застосував до Ківи амністію, а потім взагалі ухвалив рішення про його несудимість.

Згодом Ківа став заступником начальника УМВС в Донецькій області, а потім – керівником Департаменту протидії наркозлочинності у центральному апараті МВС. На посаді вимагав відновити кримінальну відповідальність за наркотичне сп'яніння. За кілька місяців був звільнений.

За «особливі заслуги, честь і доблесть» Аваков нагородив Ківу пістолетом Форт-17. Серед інших скандалів навколо цього радника – його заяви щодо участі в оргіях, інтимні фото в Інстаграм тощо.

На сайті https://glavcom.ua/publications/radniki-vnutrishnih-sprav-hto-konsultuje-arsena-avakovu-423935.html ви маєте можливість познайомитися з не менш одіозними радниками Арсена Авакова.

Найстрашніше що зробили ці делитанти, - це знищення інституту дільничних, що негативно вплинуло на розкриваємость злочинів.

Завдяки Арсену Авакову зараз ми живемо з вами як в 90-ті роки. Зрозумівши свою безпорадність вони нічого розумнішого придумати не могли як запропонувати легалізацію зброї. Зі сторони це виглядає так: спасайтесь хто як може, бо ми не здатні вас захистити.

Доволі часто представники нинішньої влади свої непопулярні дії аргументують війною і тим, що у них немає іншого виходу.

Це далеко не так. Якби представники нашої влади вивчали в школі і вищих учбових закладах історію, то напевно знали б, що будь-яка війна - це не тільки людські і матеріальні втрати, а і величезний поштовх в розвитку науково-економічного потенціалу для воюючих сторін.

Згадайте другу світову війну: з чим її починали Радянський Союз і Германія і чим закінчили. По темпам розвитку економіки один рік війни прирівнюється до 10 років мирного часу. Тільки у Яценюка, Гройсмана, Парубія і Порошенка все відбувається навпаки.

Складається враження, що кожен крок сьогоднішньої влади направлений не на розбудову економіки України, а на її руйнування і обездолення простих людей.

Візьмемо податок на нерухомість. У цілому - це правильна ідея, але в українських реаліях вона доведена до абсурду.

Попередня влада запропонувала ввести податок на нерухомість, але клятвено пообіцяла, що простих людей це не торкнеться. Мов, обкладатися побором буде тільки елітна нерухомість величезної площі.

Під цими гаслами минулий уряд добився головного - прийняття податку на нерухомість. Щось подібне є і в інших країнах, але, як завжди, єзуїтство української влади полягає в тому, що вона все робить з точністю до навпаки. Звичайно, що цей Закон потребував доопрацювання. Я не буду докладно зупинятися на недоліках цього Закону, бо зараз це вже немає ніякого значення. Назву тільки найголовніший недолік попереднього Закону.

По суті податок на майно - це податок в ім'я справедливості, коли більш забезпечені люди платять щось на користь підтримки менш забезпечених. А у нашому варіанті виходить, що квадратний метр в селі чи селищі міського типу рівноцінний квадратному метрові на Печерську в м. Києві.

Нинішні реформатори замість виправлення ситуації вирішили віддячити усім тим, хто підтримував Майдана і привів їх до влади. На відміну від попереднього Закону вони вирішили обкладати податком як житлову, так і нежитлову нерухомість. При цьому поняття "об'єкти житлової нерухомості" збільшили до запаморочливих розмірів.

Податок на нерухомість на стільки заплутаний, що відтепер можна навіть собачу будку прийняти за нерухомість, з якої потрібно платити винагороду. При творчому підході податківця чи місцевого чиновника можна буде вважати будку елементом нежитлової нерухомості, яку власник будинку здає собаці Джеку на умовах усного договору.

Рекомендую: перепишіть не тільки будку, а і заодно будинок на Джека і нехай він сам розбирається з податківцями, Гройсманом, Парубієм і Порошенко.

Я постійно задаюсь питанням: чи є хоч якийсь елементарний розум у наших представників влади. Пропонується стягувати той самий податок за володіння нерухомістю вартістю 30 тис гривень (вартість будинку на якомусь хуторі) і 50 млн дол. (вартість палацу у Конче-Заспі теперішнього чи бувшого урядовця). Перш за все, це говорить про те, що влада потурбувалася про себе любимих і про своїх отприсків, а з простого люду можна і три шкури зняти.

Соціальна несправедливість придуманого урядом податку - це тільки одна сторона медалі. Інша сторона стосується оподатковування нежитлової, зокрема комерційної нерухомості. Запропонований Урядом варіант оподатковування є, по суті, податком на збитки, тому що платити його треба незалежно від результатів господарської діяльності. У потенціалі він загрожує знищенням значної частини промисловості, тобто, що ще не дорізали на металобрухт, то краще дорізати, щоб не платити податки. Це удар по тім залишкам промисловості, що ще залишилися від радянської економіки.

Останнім часом представники влади постійно говорять про необхідність капіталізації банків. Для цієї цілі із злиденного бюджету виділяються мільярди гривень, щоб захистити вкладників.

Про яких вкладників ведеться мова?

На кожного вкладника є страховий фонд в розмірі 200 тисяч гривень.

Але ж є вкладники в яких зберігається у банках мільйони гривень, - заперечують представники влади. Тобто йдеться мова, що треба захистити себе любимих, бо такі гроші тримають у банках тільки олігархи і представники влади, а розраховуватись за це має простий люд.

Дивні речі відбуваються в нашій країні: із-за війни рядові українці з кожним днем стають все біднішими і біднішими, а Президент України Петро Порошенко, депутати Верховної Ради України та урядовці багатшають як на дріжджах.

Докладніше читайте на нашому сайті в розділі публікацій «Політика» в статті «Для депутатів і урядовців війна - це мати рідна» http://www.auv.com.ua/52-sectionchief/politics/301-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2-%D1%96-%D1%83%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0-%D1%86%D0%B5-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0

 і в стататті «За справедливість» http://www.auv.com.ua/52-sectionchief/politics/303-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

Та це ще далеко не все. Протягом 2017-го року державний та гарантований державою борг України зріс на 211 млрд 910 млн грн. Станом на кінець минулого року він склав 2 трлн 141 млрд 670 млн грн (85,62% від ВВП). У доларах це 76,31 млрд. Такі цифри наводить Міністерство фінансів України.

Якщо розділити всі наявні державні борги на кожного громадянина, то виходить, що кожен українець винен у середньому 50,5 тис. грн.

При тому, що розмір річного бюджету України поточного року, за прогнозами, становитиме 770 млрд грн. Тобто сума боргів перевищує річний бюджет України вже втричі.

А про субсидії тут уже і говорити нічого. Тут повний ідіотізм.

Саме таку ціну мають заплатити рядові українці за реформи Яценюка, Гройсмана Парубія і Порошенка.

Докладніше читайте на нашому сайті в розділі публікацій «Економіка» в статті «Во сколько обходятся субсидии и другие государственные расходы каждому работающему украинцу» http://www.auv.com.ua/51-sectionchief/economy/319-%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BE%D0%B1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%81%D1%8F-%D1%81%D1%83%D0%B1%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%B8-%D0%B8-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B5-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8B-%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%8E%D1%89%D0%B5%D0%BC%D1%83-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%83

Є ще одна цікава реформаторська задумка у Порошенківської команди і суть її така: усі бідні мають платити комунальні послуги за багатих.

Все дуже просто: вводиться абониментна плата на усі лічильники і той хто економить енергоресурси буде платити нарівні з тими хто їх не економить. Зараз ця плата справедливо входить в кожну одиницю витрат енергоносіїв. Та це не цікаво Порошенку. У мене таке враження, що йому навіть у ві сні сниться як обібрати порядних українців до останньої нитки.

Одна із невеселих сторінок наших реформ – це пенсійна реформа. За усі часи свого існування Україна ще не бачила такої соціальної несправедливості. Я думаю, що за цим показником Порошенко, Гройсман і Парубій увійдуть в історію і незабаром їх будуть порівнювати зі Сталіном. Але заради справедливості маю сказати, що в цьому питанні вони його перещеголяли.

І останнє на що хочу зосередити увагу це те, що завдяки цим реформам ми загнали економіку України в тінь.

Міжнародний валютний фонд оцінив розмір тіньового сектору в структурі економіки України близько 45%, а міжнародна асоціація сертифікованих бухгалтерів та аудиторів — АССА оприлюднила 46%. В реальності ж ця цифра ще більша, бо багато показників в дослідженнях не враховується.

Цифри навчального центру дорадчої служби дещо більші і дорівнюють майже 54%, тому що ми говоримо не тільки про обсяги діяльності, з якої не сплачені податки, а і про обсяг всіх втрат бюджету. Наприклад: візьмемо бурштинову справу – при направленні її в законне русло ми б отримали до бюджету доволі чималі доходи, а так гроші осідають по гаманцям служителів влади (слуг народу). А чи замислювався хто-небудь в Уряді над тим – скільки незаконних субсидій призначається в Україні? А що твориться в медицині? Деяким українським лікарям можуть позаздрити навіть німецькі лікарі вищої категорії. До речі, останні два показники враховує тільки наша дорадча служба. Левову частку «тіні» становлять офшорні схеми, які теж не помічає Уряд Гройсмана. І так майже у всіх секторах нашої економіки.

В абсолютній тіні у нас знаходиться проституція і ігорний бізнес. У всіх країнах Євросоюзу це непогана стаття прибутку до державного бюджету, а у нас ці гроші стікаються до осіб із силових структур. Ми розглядаємо тіньову економіку як економічну діяльність, що заборонена законодавством України, а сюди відносяться і незрозуміло звідки взялися статки депутатів Верховної Ради, Міністрів і всіх чиновників та працівників адміністрації Президента України. Можна окремо виділити отримання хабарів депутатами усіх рівнів влади за потрібне голосування.

Докладніше читайте на нашому сайті в розділі публікацій «Політика» в статті «Нинішня влада не здатна вивести українську економіку із тіні» http://www.auv.com.ua/51-sectionchief/economy/320-%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8F-%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%83-%D1%96%D0%B7-%D1%82%D1%96%D0%BD%D1%96

Тож як видно, результату наших реформ не бачить тільки не зрячий. За чотири роки влада робила все можливе для зміни країни на гірше для пересічного українця і на краще для олігархів.

Володимир Тарасюк, експерт дорадник