Так склалося, що зі шкільної парти людина вважає себе єдиним розумним творінням природи чи Всевишнього. Вважалося аксіомою, що тваринний світ наділений тільки інстинктами та умовними і безумовними рефлексами. Що ж до рослин, то тут взагалі не велося мови про присутність розумного інтелекту.

Находячись в тайзі не складно зрозуміти, що звірі здатні перехитрити навіть бувалого мисливця. Інколи це призводить до того, коли звір і мисливець міняються місцями.

Коли ваш котик хоче щось вкрасти, то зробить це так, що ви цього і не помітити. Такий складний розрахунок ні інстинктом, ні рефлексом не поясниш.

Вважаючи себе вінцем творіння, людина вважає себе дуже розумною, тому що свої думки і бажання може передати словами. Та мало хто замислювався над тим скільки слів використовує людина при спілкуванні з оточуючими?

Пересічна людина використовує не більше 800 слів. Та бувають випадки коли людина обмежується і чотиристами словами. У письменників, журналістів, педагогів, лікарів, соціологів та у представників подібних професій словарний запас дещо більший, але в більшості випадків не перевершує 2500.

Для порівняння: у дельфінів і китів понад сто тисяч сигналів за допомогою яких вони спілкуються поміж собою.

У нас багато мов, але і у них їх не менше. Кити і дельфіни, які мешкають в різних місцях океану не розуміють один одного. Теж саме спостерігається і у птахів.

Тож якщо базуватись запасом слів, то наші менші брати, що мешкають в океанах і морях суттєво обходять нас.

В 2013 році в дендропарку Музею сучасної апітерапії, що розташований в Ружинському районі Житомирської області, було встановлено, що птахи здатні передавати інформацію не тільки між собою, а і спілкуючись з іншими видами птахів. Це було встановлено випадково. На теренах музейного дендропарку дуже багато птахів, які повністю об’їдали ранні черешні. Щоб захистити врожай, черешню обробили розчином з пекучим перцем і результат приголомшив всіх учасників цього експерименту. Після того як одна сойка відвідала черешню і надклюнула три ягоди вона улетіла. І після неї ні один птах не відвідував черешню, не дивлячись на те, що через чотири дні пройшов дощ, який змив перець з ягід. Тож про гіркий і пекучий смак узнали не тільки сойки, а і шпаки та інші види птахів, які раніше ласували ягодами черешні.

Можна навести сотні прикладів, які підтверджують присутність інтелекту у тваринному світі і  більшість науковців уже погодились з цим.

Що ж до рослин, то вони теж не такі прості, якими можуть здатися. Але навіть і на сьогоднішній день людина не допускає присутності інтелекту у рослинному світі.

На жаль, наші уявлення і судження про рослини безглузді і вкрай примітивні. Ми маємо сотні інститутів, університетів і академій, які вивчають рослинний світ, але на сьогодні ми знаємо про них значно менше, ніж ті люди, що мешкали в язичні часи.

У Карла Маркса був такий вислів: «Те що втратило людство за пару сотень років інквізиції при зародженні сучасної медицини, воно вже ніколи не поверне».

У давнину вважали рослини не тільки розумними, але і духовними. Знаменитий середньовічний лікар Парацельс писав у своїй «Окультної ботаніки», що у кожної рослини є розум і навіть душа. Це знали і древні мудреці, жриці, знахарі. Але і в наші дні окремі саянські шамани уміють спілкуватися з рослинами. Ми ж чомусь вважаємо, що рослини не здатні відчувати, не можуть страждати, - просто в них протікають певні хімічні реакції. Але дещо змінюється і в цьому напрямі.

Дослідження сучасних вчених спростовують цю думку. Спочатку з'явилися дані про те, що рослини відчувають біль, коли їм завдають рани, і видають «крики», які сприймають їх зелені побратими-сусіди і це реєструють гальванометри. Також з'ясувалося, що рослини, як і люди, страждають від спраги і голоду, що вони володіють своєрідною імунною системою і структурами, аналогічними нервовим волокнам. Нарешті, рослини обмінюються інформацією один з одним.

Реальність нашого життя така, що споживацьке відношення людини до навколишнього середовища наблизило біосферу до смертельної небезпеки. Найстрашніше те, що люди обмежившись механічним світом штучних речей та предметів все далі і далі віддаляються від живої природи, тим самим ховаючи від самого себе свою глибинну суть.

Свідомість людини не може стояти на фундаменті механічного матеріалізму, на гармонізації механічних зв’язків з природою. Людина невід’ємна від природи. Природа в людині і людина в природі. Осмислення того, що природа є «неорганічним тілом» людини приводить до розуміння єдності між ними. Все живе в природі взаємозв’язане.

Сьогодні людство починає розуміти очевидну істину, що існування цивілізації в цілому, визначається станом рослинного покрову планети. Зеленим рослинам ми зобов’язані тим, що не дивлячись на поступаючі щорічно в атмосферу мільярди тон вуглекислого газу, який утворюється при горінні та диханні, кількість CO₂ і O₂ залишається в атмосфері достатньо стабільною. Крім того, із 375 мільярдів тон харчів, які ми споживаємо щорічно, левова частка приходиться на рослини. Остання частка приходиться на тваринні продукти, які в свою чергу також харчувались рослинами. Інстинктивно відчуваючи красу та позитивний вплив вібрацій рослин на людську душу, люди відчувають щастя і спокій поряд із флорою.

Батько сучасної ботаніки Карл фон Ліней об’явив, що рослини відрізняються від людей і тварин лише своєю нерухомістю. Хоча Дарвін сказав, що рослини набувають і демонструють свою здатність рухатись, тільки тоді, коли це дає їм перевагу в природному відборі. Дійсно. Будь який ріст це рух. Рослини постійно гнуться, повертаються і коливаються.

Рослинне царство – це цілий всесвіт. Багаточисленні дослідження продемонстрували здатність рослин показувати, що вони щасливі, коли до них звертаються з теплом і любов’ю, відчувають страх перед насильством та тривогу в присутності небезпечних тварин. Крім того вони реагують на людські емоції і навіть спілкуються одне з одним, на незвичайно тонкій, ефірній мові, яку тільки тепер ми намагаємося зрозуміти. Сьогодні, завдяки допомозі надчутливих приладів, відомо, що рослини впізнають людей, чутливі до музики, мають пам’ять, відчувають ненависть та любов. Одним словом, мають почуття і свідомість. Аристотель як і Парацельс та інші вчені середньовіччя стверджували, що рослини мають душу. Мало того, практично немає жодного народу, який би не поважав рослинний світ. Древні народи знали, що у рослин є душа. Коли маг племені які Дон Хуан розмовляв з своїм учнем, знаменитим Карлосом Кастанедою, то вказував, що той повинен спілкуватися з рослинами, тому, що вони мають свою індивідуальність і всі володіють почуттями і душею. Що, в свою чергу, вони можуть передавати свої почуття людині, так що той стає здатним бачити, відчувати і чути те, що вони йому передають. Дон Хуан також стверджував, що зв’язок між рослинами і людьми на стільки міцний, що, коли зрізуєш одну з них, необхідно просити прощення і пояснювати, що колись інші рослини зможуть використати твоє тіло для поживи.

Німецький вчений Дітмер, будучи ще асистентом, проводив експерименти з рослинами. Добавляючи їм поживні речовини він приладами контролював їх реакцію. Захотівши перекусити, Дітмер закип’ятив стакан води і опустив в нього яйце. В цей час всі прилади зашкалили. Дітмер спочатку не зміг пояснити причину цього явища. Лише згодом він зрозумів, що рослини таким чином реагують на чужий біль. Російський фізик Віктор Адаменко припустив, що деякі рослини, які були німими свідками злочинів, можуть бути взяті в розрахунок і навіть викласти свою версію того, що відбулося при підключені їх листків до детектора брехні під час допиту звинувачених. Адаменко, після відповідних експериментів стверджував, що рослини здатні відповідати на думки свого господаря, як в його фізичній присутності, так і на відстані до 200 км.

Емоції рослин були вивчені радянським психологом В. Пушкіним на початку 70-х років. Пушкін гіпнотизував свою студентку Таню і емоційні зміни, яким вона піддавалась, реєструвалися рослиною (герань), з якою пацієнтка була з’єднана. Завдяки цьому дослідник дійшов висновку, що рослини мають пам’ять, реєструють в своїх клітинах почуття і навіть думки людини з якою зв’язані. Замічено також, що з часом людина може встановити щільний контакт з рослинними клітинами, виступаючи в ролі людського мозку.

У 1926р.  індійський вчений Джагдиш Чандра Бос встановив, що на роздратування рослини відповідають електричними імпульсами.  Довгий час на даний факт уваги практично не звертали, однак зараз вчені з'ясували, що електросигнали обробляються в мембранах клітин, і завдяки цьому рослини чуйно відстежують зміни зовнішнього середовища і реагують на них, змінюючи терміни цвітіння, кількість і швидкість росту листя.

Каліфорнієць Лютер Барбенк вивів новий вид кактусів без голок – простими бесідами. Мова була його інструментом і рослини не тільки розуміли його, а й підкорялись. Крім кактусів безгольчатих, були виведені білий тутовник, дуже соковита слива, біла маргаритка та інші. Барбенк уявляв те, що хотів отримати і після цього, завдяки тільки «співпраці» з рослинами виникали нові види.

Психіатр Джон Мейес оголосив, що рослини не тільки відповідають на факти, які їм повідомляють, але й їх ріст напряму зв’язаний зі ступеню взаєморозуміння між ними і господарем.

Здається малоймовірним те, що рослини, які весь час залишаються в нерухомості, мають власну систему спілкування одне з одним.

Піонер органічного садівництва Родейл якось почув, що смерть материнської рослини впливає на ростки і вирішив перевірити це на своїй фермі в Пенсильванії.

Він знищив материнську рослину капусти підрубавши кочан, а потім спалив його і залишки закопав в землю. Після цього виявилось, що смерть якимсь чином травмувала паростки і вони, починаючи з цього моменту різко загальмували свій ріст і розвиток. Була це телепатія чи якийсь інший, невідомий нам механізм передачі інформації?

Подібні явища спостерігають під час прорідження лісових насаджень. Після вирубки, наприклад, молодої сосни, сусідні дерева значно гальмують в рості, а багато з них навіть гине. Якщо їх не зрубують а пересаджують, то сусідні сосни розвиваються дуже активно.

Дуже часто те саме відбувається під час прорідження саду. Відомо і інше. Якщо в розщелину старого дерева посадити якусь рослину, наприклад фіалку, то воно починає омолоджуватись, викидаючи нові плодоносні пагони.

Частину цієї загадки вдалось вирішити не ботаніку, а зоологу з Південної Африки, Ван Халену.

Проводячи досліди з жирафами та антилопами, він дійшов висновку, що деякі рослини обмінюються інформацією за допомогою хімічних речовин. Так, він продемонстрував, що акації використовують етилен (СН₂) для життєво важливого спілкування: в випадках коли необхідно попередити про наближення небезпечної тварини. Хален виявив, що жирафи дуже перебірливі до корму (їдять листя тільки тих акацій, які стоять окремо одна від одної), а антилопи обскубують всі акації підряд, тому й помирають набагато частіше. Виявляється, що дерево випускає в повітря етилен, щоб повідомити своїх сусідів про небезпеку. Листки попереджених акацій починають виробляти отруту – танін, здатний розрушити печінку тварин.

Сьогодні відомо і те, що рослини відчувають музику. Пронизливий рок їх пригнічує до того, що вони відвертають листки в бік від джерела звуку. Класична музика допомагає їм рости краще. Коли це було відкрито, на кукурудзяних полях в Канаді встановили гучномовці, які в весняні дні транслювали класичну музику. В результаті розміри початків збільшились на 20–100%. Іншими словами, це говорить про те, що рослини мають нервову систему, яка працює на тих же електричних імпульсах, що і в тваринному світі. А якщо є нервова система, то повинен бути і розум! А де розум, там і пам’ять!

Якщо в рослини є пам’ять, то де вона знаходиться? Різні частини коріння рослини – за думкою німецького вченого Дітера Фолькмана, мають інформацію про те, що відбувається внизу, зверху і збоку від неї. Тому про корінь рослини можна говорити, як про децентралізований, але все ж таки єдиний координаційний центр. Ніхто поки що не підрахував загальну довжину коріння дерева. Але вивчення однієї лише рослини – жита, показало, що у нього більше 13 млн. корінчиків з загальною довжиною 610 км. На цих корінчиках розташовано приблизно 14 млрд. найтонкіших волосинок загальною довжиною більше 10000 км, що приблизно дорівнює відстані від Північного до Південного полюсу. Являється чи ні коренева система мозком рослин – це лише гіпотеза. Але очевидно одне, що застаріле уявлення про бездушних рослин необхідно викреслити з нашого життя.

На завершення хотілось би зазначити ще один факт з життя рослин. Ніхто не може пояснити, яким чином дерево виробляє електроенергію. Винахідник Гордон Уолд каже, що в цьому переконатись дуже просто. Необхідно один стержень увіткнути через кору в стовбур живого дерева, а інший поряд, в ґрунт, на глибину 20 см, і під’єднати вольтметр. Стрілка покаже, що між стержнями в стовбурі і землі є потенціал 0,8–1,2 Вт. постійного струму. Цікаво, що напруга чомусь підвищується зимою, коли немає листків. Може це і є однією з причин нестерпності рослин один до одного. Відомо, що персик, дуже агресивно веде себе по відношенню до груші. Погано вживаються кісточкові рослини і суниці, доброзичлива сусідка – малина. Не рекомендується сусідство таких культур, як смородина, аґрус, і особливо малина з яблуневими деревами. Яблуневі не бажано саджати вперемішку з вишнями і сливами. Відомо, що грецький горіх і горобина звичайна пригнічують яблуні. Серед польових культур існує аналогічна несумісність.

Рослини знають мову ароматів. Сучасні прилади показали, що аромати замінюють рослинам слова або звуки, рятуючи їх від загибелі, як нас - заклик про допомогу. Таку своєрідну «мову ароматів» розуміють не тільки рослини, але і плазуючі і літаючі навколо них комахи.

Як стверджує американський дослідник Ерік Девіс, коли рослини піддаються атаці шкідників, це стає відомо всім їх родичам. Виявляється, рослинний світ теж сповнений хитрості і боротьби: він реагує на безліч зовнішніх подразників, мобілізуючи всі сили, закликає на допомогу потрібних союзників, маскується і винаходить пастки. Навіть представляє, що його чекає, і намагається уникнути біди - фактично змінити власну долю. Іноді поведінка рослин буває настільки «продуманим» і складним, що не виникає сумніву в наявності у них справжнього розуму.

Вчений з Нідерландів Марсель Дікке звернув увагу на дивну здатність багатьох рослин закликати на допомогу до себе захисників. Так, під час нападу павутинних кліщів всім відомий огірок виділяє на своєму листі терпеноїди - особливі ароматні речовини. На цей запах збираються комахи-хижаки - «охоронці» огірків, що знищують їх ворогів.

Деякі рослини діють відносно ворога на випередження, готуючись зустріти його у всеозброєнні, і з цією метою виробляють метілжасмонат (жасмонову кислоту). Гусениці ще тільки повзуть, а хижаки, попереджені рослинами, вже напоготові. Цікаво, що коли дослідники наносили рослинам механічні пошкодження (дряпали, кололи і різали), ті терпіли, не виділяючи речовини, які приваблюють комах-захисників. З цього випливає, що рослини усвідомлюють характер пошкоджень, тобто відрізняють гризучу їх гусеницю від дії голки або ножа.

На випередження діє і така рослина як в’яз, коли на його листі відкладає яйця метелик. Це дерево не чекає поки з цих яєць виповзуть ненажерливі гусениці, а закликає захисників, які їх з’їдають.

Інколи на листі рослин можна побачити нарости, які нагадують кладку яєць комах. Метелик думає, що хтось відклав тут яйця раніше і летить далі, щоб не залишити приречене потомство на загибель. Справа в тому, що гусениці, що з'явилися раніше, поїдають тих, що вилупилися пізніше. Ось так інколи обманює ворогів рослина.

На жаль, така продумана поведінка стосується в основному диких рослин. І тут є чому повчитися людині. Вивчивши і на практиці застосувавши команди, які віддають хижим комам наші зелені друзі, ми зуміємо перемогти багатьох шкідників без застосування отрутохімікатів. Якщо культурні рослини навчаться тому, що роблять їх дикі "родичі", - почнеться нова ера агрономії в землеробстві.

Майже на кожному семінарі приходиться чути одне і те саме запитання: – Чому як одна людина посадить дерево чи щось посіє, то в неї все приймається, а в іншої всихає і не сходить? А буває і таке, що людина садить чи сіє, а все приймається і сходить через раз. Що це: вплив Місяця чи людини?

І те і інше. Безперечно, Місяць дуже впливає не тільки на розвиток рослин, а і на наш фізіологічний стан. Але ще більше впливає на рослину наше ставлення до неї і наш настрій. Якщо Ви хочете мати успіх в землеробстві, садівництві чи квітникарстві, Вам варто зрозуміти і усвідомити, що навколишня природа – це такий самий живий організм, як і людський, і цей організм чує, сприймає і розуміє нас. З поганим настроєм не варто спілкуватися з іншими людьми, бо плідної розмови не вийде – це знає кожен із нас. Навіть більше, поганий настрій може передатися співрозмовнику і у них теж все «валитиметься» з рук. Те ж саме відбувається і з рослинами. Все потрібно робити з гарним настроєм і любов’ю. Давня народна мудрість стверджує, що любов породжує любов, а зло народжує ще більше зло.

Сучасна наука прокладає нові шляхи, які філософія Живої Етики показала ще в минулому столітті. Рано чи пізно, але наука доведе всьому людству, що рослини можуть відчувати, любити, згадувати і навіть думати. Коли це відбудеться, то людство зійде на нову ступінь взаємовідносин з своїми зеленими братами, а наша планета перетвориться в один квітучий сад.

Хочеться вірити, що ця стаття допоможе Вам знайти потрібний контакт з рослинами і у Вас все буде гаразд. І хтозна, можливо хтось із наших читачів з часом зрозуміє тонку ефірну мову рослин.

Валерій Козак, академік УАН,

Володимир Тарасюк, експерт дорадник

Довідки за тел. 067-656-59-39