Гриб шіїтаке заслуговує найбільшої уваги

 

 

 Гриб шиїтаке в Японії, Китаї і навіть в багатьох країнах Західної Європи називають "еліксиром життя". У тих, хто постійно вживає його, зменшується ризик захворювання на атеросклероз завдяки зниженню холестерину в крові. Зменшується вірогідність появи пухлин, людина рідше хворіє вірусними захворюваннями. Якщо кожного дня вживати 7—15 г свіжих грибів або 1 чайну ложку грибного порошку, це стимулює імунну систему і забезпечує профілактику як застудних, так і онкологічних захворювань. Тому не випадково в більшості розвинених країн світу шіїтаке займає основне місце серед штучно вирощених грибів.

У далекі часи китайської династії Цинь цей гриб міг споживати лише імператор, бо його вважали еліксиром життя і довголіття. Тих, хто порушував це правило, карали на смерть.

Докладна інформація про історію шіїтаке та їх кулінарні і лікувальні властивості надавалась в журналі «Агросвіт України» № 1,2-2012.

Багато читачів звернулося з проханням надати інформацію про технологію вирощування шіїтаке в домашніх умовах.

Вирощування шіїтаке в домашніх умова не просте питання, але можливе і для початку познайомимо вас з технологією, яку використав В.Дзюбак..

 

Зимою, до сокоруху, він заготовив деревину діаметром 120—150 мм різних порід дерев — каштана, граба, дуба, осики. До весни склав їх у саду, в тіні, щоб не висихали.

У квітні порізав на поліна довжиною 1 м, просвердлив у них дірки діаметром 20 мм, глибиною 50 мм на відстані одна від одної по довжині — 200 мм, по ширині — 100 мм. У дірки паличкою меншого діаметра запхав шматочки міцелію. Зверху міцелій прикрив свіжою тирсою. Заповнені дірки замазав підігрітим воском (можна парафіном, смолою, пластиліном) і все це заклеїв квадратними відрізками скотчу.

Заражені (інокульовані) поліна склав у полінницю у напівзатінку саду. Зверху накрив матами з очерету. У посушливі періоди весни та літа поліна обприскував водою з поліетиленової пляшки, корок з якої наколов шилом. По можливості, під час дощів мати знімав.

Деякі автори стверджують, що поливи шкідливі, і навіть від дощу поліннницю слід захистити дахом, щоб не з'явилися плісняві гриби. Справді, від поливу та дощів ці гриби можуть заселити деяку частину поліна. Але підтримати бажану вологість без обприскування практично неможливо, причому схильніший до ураження пліснявою каштан, практично ж не уражується граб. Там, де з'явилася пліснява, В.Дзюбак зчищав її тупим боком ножа.

Наприкінці серпня на корі на зрізі полін з'явилися білі плями. У граба до того ж на корі утворилися горбочки, через тріщини на яких виднівся білий наліт. Це був сигнал, що міцелій повністю заселив поліна. Хоча, згідно з літературними даними, це мало статися десь через рік, а то й два.

У вересні, коли температура повітря знизилася до + 10—17°С, а вологість повітря підвищилася, у бочці для збирання дощової води він замочив поліна на дві доби. Після цього в саду з жердин зробив П-подібні перила і на них вертикально (у формі X) склав замочені поліна. Для стабілізації вологості все накрив світло- та вологопроникною плівкою. Через тиждень, тількино з'явилися перші зачатки грибів, плівку зняв. Поліна обприскував водою. Через декілька днів зібрав перший урожай шиїтаке. Росте на полінах поодиноко або групою до чотирьох грибів. З усіх полін найгірше плодоносили осикові, а найурожайнішими були грабові. Їх міцелій заселяє найкраще, можливо, тому, що кора граба найтонша і через неї проникає світло. Крім того, граб найменше уражується плісеневими грибами. Якщо зауважити, що дуб — цінна і дорога деревина, а каштан — доволі дефіцитна, то найкраще, з його досвіду, вирощувати шиїтаке на грабових полінах.

Після плодоношення поліна знову склав у полінницю, щоб навесні одержати новий урожай грибів шиїтаке.

Докладніше про різні варіанти вирощування шіїтаке

читайте на диску "Грибництво", який Ви можете замовити за тел.: 

097-233-91-32, 067-656-59-39,

095-548-05-28, 095-548-06-87 

 

А далі за нашою допомогою на цьому Ви з можете побудувати навіть свій власний бізнес. І хай Вам пощастить заробити на цьому купу грошей!