Горіх – найцінніша і найстаріша культура в садівництві
Доволі складно порівнювати горіхи з іншими культурами садівництва. З давніх часів людям відомо, що це — найцінніший продукт харчування. Горіхи багаті корисними для організму людини білками (12...25 %), жирами (58...72 %), вуглеводами (2...5 %), вітамінами А, В, З, Е, Р, мінеральними солями й мікроелементами. Вони мають високі смакові властивості й високу калорійність: один кілограм ядер горіха волоського дає 7300 - 8500 калорій, перевищуючи по цьому показнику жирну свинину в півтора рази, мед – в два с половиною, м’ясо курки домашньої і яловичину - в чотири, рибу – в сім-вісім, коров’яче молоко та картопля – в десятеро, хліб домашній – у три, а хліб промисловий - у сім разів. По калорійності ядро горіха волоського дорівнюється до вершкового масла радянських часів.. Всього 400 грамів горіхових ядер по калорійності дорівнюють денному раціону продуктів харчування для дорослої людини.
Норма щорічного споживання горіхів людиною становить не менше 3,6 кг, тобто 10 г на добу. Це в середньому один-два горіхів у день. Вирощування горіхів на дачних і присадибних ділянках дозволить не тільки задовольнити потреба в цьому цінному продукті харчування самих власників ділянок, але й реалізовувати на ринку чи через посередницькі структури частина врожаю горіхів, отримуючи немалий додатковий прибуток.
Існує багато горіхоплідних культур, але найбільше практичне значення в Україні мають горіх волоський і фундук. Сучасні сорти горіхів можна вирощувати практично на всій території України.
Для промислового вирощування горіхоплідних культур дуже важливо підібрати сорти, які повинні мати високу зимостійкість, урожайність, скороплідність, низькорослість та імунність. Вихід ядра з горіхів має становити менше 40 %. До горіха волоському пред'являється ще одна дуже важлива вимога: його ядро повинне виділятися цілим або половинками.
Купуючи саджанці звертайте увагу на те, де вони вирощувалися та де виведений сорт і чи відповідають кліматичні умови Вашому району.
Походження видів горіхів мають історію, яка віддалена від нас багатьма десятками мільйонів років.
Відповідно до наукових досліджень закордонних і наших палеонтологів, поява видів роду горіхоплідних (Jug-lans L.) з’явилася приблизно 100 млн років тому. Саме до середини крейдового періоду мезозойської ери відбувалися відновлення флори та виникнення квіткових рослин. Серед відкладень цього періоду зустрічається пилок, сережки, листи і сліди плодів різних видів горіха. Деякі з вегетативних органів схожі по будові на горіх волоський.
Вивчивши останки рослин геологічних систем минулого, палеоботаніки прийшли до висновку, що найбільший розквіт горіхоподібних відбувався 67 – 23 млн років тому.
Інтенсивне поширення численних представників даного роду в зазначений період часу пояснюється тим, що саме ця найдавніша геологічна епоха відрізнялася м'яким вологим кліматом, сприятливим для росту й розвитку рослинності. Згодом, наприкінці третинного - початку четвертинного періодів геологічної історії відбулася різка зміна клімату, що супроводжувалося потужним материковим заледенінням, що охопило величезні площі в Євразії й Північній Америці. У зв'язку із цим кількість видів горіха істотно скоротилася, а території, зайняті ними, значно зменшилися. Настання льодовика змістило розміщення волоського горіха на південь і на захід, де зберігся помірний вологий клімат. З відступом льодовика границя поширення цього виду знову просунулася на північ і схід. Волоський горіх розселявся із заходу на схід у райони Середньої Азії через Закавказзя й Північний Іран. Залишки лісів горіха волоського третинного періоду й тепер зустрічаються в Китаї, Середній Азії, Закавказзі, Східному й Північному Ірані, Малій Азії, на Балканах, Південній Угорщині й Буковині.
Більшість ботаніків схильні вважати, що центром походження горіха волоського є Мала Азія, Іран, Афганістан, Закавказзя, Середня й Центральна Азія, а також смуга, що тягнеться в напрямку Тянь-Шаню й Гімалайських гір.
На території Киргизії, Таджикистану і Узбекистану дотепер збереглися величезні унікальні природні горіхові ліси. Тут зустрічається велика розмаїтість форм горіха волоського, що дійшли до нас як представники древнього світу.
Перси, греки й римляни дуже любили й цінували горіх волоський, повсюдно розводили на своїх територіях, з доісторичних часів широко використовували його як харчову, цілющу й лікарську рослину. З Рима горіх був перенесений далі на Балкани і у Західну Європу. Вважають, що спершу він був завезений у Францію, Іспанію, а потім далі просувався па схід в інші країни Європи.
Культура горіха волоського в слов'янських народів була розвинена задовго до нашої ери. Саме від слов’янських племен горіх волоський отримав свою назву «волошский». Волохами в стародавності називали чужоземців римлян. Ця назва закріпилася й в українській мові.
Представників романських народів, що населяють місцевість на півдні Румунії між Карпатськими горами й р. Дунай, і зараз називають волохами, або влахами. Це свідчить про те, що, скоріше за все, горіх волоський все-таки раніше прийшов до нас із боку балканських народів – римлян і румун.
Дуже імовірно, що значно пізніше - із Греції через Чорне море по Дніпру - горіх волоський був завезений на Україну зі сторони південних її границь. Це відбулося в період торговельних відносин Київської Русі з Візантійською імперією по так званому шляху «з варяг у греки». Словом «греки» наші предки називали Візантію та усіх візантійців, тому що Греція в середні століття ( IV-XV ст. н.е.) стала основною частиною Східно-Римської імперії - Візантії.
В IX-XII ст. Київська Русь досягла найбільшого свого розквіту і завдяки купцям, які ласували плодами волоського горіха в далеких заморських країнах і по достоїнству оцінивши їх смакові і корисні якості, привезли на рідну землю. Припускають, що перші дерева горіха були посаджені в садах Горянського й Видубецького монастирів під Києвом.
Горіх волоський в деяких народів одержав назву перський і грецький, в інших — волоський, у третіх — царський, а подекуди і волошский. Це, напевно, пояснюється тим, що поширення цієї культури по земній кулі йшло в основному із Древньої Персії, Греції, а також з історичної території Валахії. Відповідно і в українців укоренилися дві видових назви цієї рослини: горіх волоський і горіх грецький. У нас і зараз обидві ці назви вживаються однаково широко й служать як би синонімами, хоча мають різне значення, але рівнозначні по суті, тому що обоє позначають одну і ту ж саму рослину.
Таким чином, горіх волоський задовго до нашої ери був уведений у культуру, широко поширився по всій планеті й займає зараз великі площі в Туреччині, Італії, Румунії, Франції, Югославії, Греції, Болгарин, Іспанії, Ірані, Афганістані, Китаї, Індії, Німеччині, Угорщині, Японії, США й інших країнах світу. Північна границя його культури проходить через Готланд і Стокгольм, де він ще плодоносить. Північніше він росте у вигляді куща. До речі, в Норвегії плодоносний горіх волоський зустрічається аж до 63°35' п. ш.
У Європі лідером вирощування горіхоплідних насаджень є Туреччина (75% всіх посадок).
В Україні горіхові насадження практично представлені повсюдно волоським горіхом і фундуком, а в теплих районах також каштаном їстівним, мигдалем, фісташкою. Подекуди почалося поширення горіха ведмежого. Це дуже цікава культура як для дизайну садово-паркових ландшафтів, так і для агротуристичних та сучасних садиб. Дерево досить велике, струнке, плодоносить на 8-й рік, приносить багаті урожаї смачних горішків за розміром трошки більших чим у кедрової сосни.
На жаль, Україна відчуває гострий дефіцит в горіхоплідних насадженнях. Окрім того більшість садівників має мізерні знання по технології вирощування цих культур. Саме це стало головною причиною вимерзання горіхів в 1986 році майже по всім теренам України. Не сурові зимові морози, а відсутність елементарних знань у садівників по підготовці горіхоплідних дерев до зимівлі призвели до катастрофічних наслідків.
На сьогоднішній день горіх волоський представлений у насадженнях в основному поодиноко вкрапленими деревами в присадибні й дачні сади та виноградники, посадками і пришляховими алеями. Садів волоського горіха небагато. Та він до цього не схильний і біологічно.
Це велике, гарне, листате дерево, плодоносить із 7-літнього віку на верхівках, а в ряду сортів і з бічних бруньок торішніх приростів. Дерево однодомне, але квітки роздільнополі. Чоловічі зібрані в суцвіття (сережки). Горіхи зав'язуються поодиноко або зібрані в супліддя.
Розмножується горіх волоський вегетативно або посівом. В літературі по горіхам інколи пишеться, що він досить добре підтримує сортотип при насінному розмноженні, але це відбувається не завжди. При насіннєвому розмноженні зберігається материнський сортотип не у всіх сортів.
Зазвичай волоські горіхи висаджуються алейно 6-10 ? 6-10 м, а на присадибних і дачних ділянках окремими деревами. Уважається, що горіх необхідно висаджувати поряд з житлом чи біля господарських будівель. Своїми фітонцидами горіх волоський благотворно впливає на людину, очищаючи повітря від хвороботворних мікроорганізмів і відлякує мух та інших комах. Зверніть увагу, що під волоськими горіхами практично не буває мух. Саме тому дуже часто горіхи висаджують біля вхідних дверей в оселю, а щоб вони не створювали великої тіні, їх формують у вигляді кущів.
У їжу споживаються зрілі горіхи, які цілий рік є відмінним харчовим, дієтичним, вітамінозним продуктом, широко використовується в кулінарії, кондитерської промисловості. Недоспілі горіхи консервуються в цукрі або спирті, мають відмінні лікувальні властивості. У лікеро-горілчаній промисловості використовується й шкарлупа волоського горіха для виробництва смачних і корисних горіхових настойок. Такі настоянки можна виготовляти і самому, додаючи невелику кількість перетинок з ядра в розведений медичний спирт чи горілку власного виробництва. З великою користю можна використовувати й листи волоського горіха. Зелені використовуються в сумішах зелені для соління овочів, а опалі сухі – це гарний засіб для відлякування мишей, щурів та інших гризунів. Тому не варто опале листя з волоського горіха відправляти в компостну яму. Буде більше користі, якщо Ви використаєте їх для нагортання біля молодих щеп, які в зимовий період полюбляють гризуни.
Чим же знаменитий і славний горіх?
З глибини далеких епох вважають, що горіх волоський - самий знаменитий і найцінніший із всіх видів свого роду. Таким він залишається й понині. Його можна віднести до одного із чудес, створених природою, що по сукупності корисних властивостей майже не має собі рівних у рослинному світі.
На відміну від інших фруктових дерев волоський горіх росте швидко, живе довго, пристосовуючись до всіляких умов, плодоносить рясно кілька сотень років, а широкі міжряддя горіхових насаджень можна зайняти цінними плодовими чагарниками, наприклад жимолості їстівної, яка відмінно росте й плодоносить у затіненні.
За щедрість волоський горіх інколи називають «деревом-комбінатом». Зверніть увагу на те, що практично всі складові цього дерева: листя, кора стовбура й корінь, деревина, зелені й зрілі плоди, а також їхня шкарлупа застосовуються в різних сферах людської діяльності. Насамперед – це їжа, а потім і ліки, деревина, меблі, будівельний матеріал, паливо, корм для тварин і птахів, добрива, дубителі шкіри, барвники тканин, косметика, наждак, лінолеум, а також декоративні прикраси, інструменти, особливе масло, фарби для живопису, лаки, поліграфічна туш, а також літня прохолода, «санітар» повітря, відлякував мишей і гризунів й багато чого іншого. Тобто, ця рослина дає людині красу, достаток і багатство.
Невипадково горіх волоський у народі називають «Деревом життя», оскільки протягом багатьох епох він годував, відновлював сили й лікував людину.
Якщо ми заглянемо в історію Криму, то зустрінемо дивні речі: в давнину кримчани часто в заповіті на в спадщину вказували горіхові дерева і не тільки скажемо одне або кілька дерев, але і яку-небудь частину врожаю одного дерева. Тобто, нерідко власниками одного дерева одночасно були кілька родинних поколінь.
Протягом багатьох століть вважалось, що горіх волоський наділений великою силою, що дає людині значний заряд фізичної й розумової енергії. В римській імперії зацукровані горіхи називали «страховкою воїнів».
В давні часи в силу горіхів вірили настільки, що далеко не всім їх пропонували. Інколи було і навпаки. Давньогрецький історик Геродот (490 - приб. 425 до н.е.) писав, що жерці Древнього Вавилона забороняли простим людям уживати горіхи, тому що боялися фізичного й розумового розвитку пригнобленого народу.
Виняткову корисність горіхів визнає й нинішня медицина.
Ядро горіха волоського містить в собі цілу біохімічну лабораторію речовин важливих для людини по поживності й цілющості. Воно містить безліч різних вітамінів і мінеральних речовин. Саме тому ядро горіха волоського рекомендується при значній фізичній і розумовій перевтомі, спортсменам, космонавтам, при сильній втраті ваги, після важкої хвороби, пологів, виснаженні, занепаді сил, матерям, що годують немовлят, слабким дітям з повільним розвитком.
Невипадково І. В. Мічурін (1855-1935) назвав горіхи «хлібом майбутнього». Вважаю, що відомий садівник і селекціонер в цьому випадку знав, що говорив. Він краще інших розумів корисність, цінність і перспективність горіхоплідних культур. І як ми бачимо І. В. Мічурін не помилився. Плоди горіхоплідних зростають в ціні з кожним десятиліттям бо спектр їх використання зростає з кожним роком.
Тепер з ядра горіха волоського добувають найцінніше масло, що володіє відмінними смаковими і якісними показниками. Воно не поступається не тільки соняшниковому, кукурудзяному, кунжутному, гарбузовому, мигдальному, але й першокласному маслиновому, а за деякими показниками часто й перевершує їх. Приміром, по вмісту ненасичених жирних кислот горіхове масло цінується вище багатьох рослинних. А як відомо, у лікувальному й дієтичному харчуванні позитивна дія багатьох рослинних масел пояснюється тим, що вони багаті ненасиченими жирними кислотами. Важливо ще й те, що це масло гарно зберігається до двох років, не втрачаючи харчових якостей.
Масло горіха волоського також широко використовується й в парфумерній промисловості.
Макуха ядра горіхів, що залишилася після витягу масла, містить близько 50 % білків, у яких багато (6,2 г на 100 г) незамінних амінокислот, 10 % масла, велика кількість мінеральних солей і інших речовин. З макухи ядра виготовляють смачну і корисну горіхову халву або використовують у кондитерському виробництві при виробленні начинок для цукерок, тістечок, шоколадів та ін.
Із зелених плодів горіха волоського роблять варення, компоти, маринади, вітамінізовані настої, лікери, вина й ін.
По своїх якісних показниках деревина горіха волоського досить цінна, вона відрізняється міцністю, щільністю, однорідністю і пружністю. Вона не дуже важка і не деформується під дією змінних температур, легко обробляється й чудово. Деревина горіха волоського має надзвичайну текстуру з великими й малими декоративними звивистими смугами.
З деревини горіха волоського виготовляють найдорожчі меблі. Крім того, вона широко використовується для внутрішнього оформлення літаків, кораблів, автомобілів, вагонів, для виготовлення різних виробів у художніх промислах тощо.
Крім стовбурної деревини виняткову цінність представляють так звані капи. Це нарости більш-менш овальної або округлої форми, що утворяться в основі стовбура, на самому стовбурі, зрідка на гиляках дерев горіха волоського. Природа утворення капів дотепер залишається предметом дискусій. Припускають, що капи утворюються завдяки розвитку й розростанню колоній підкіркових сплячих бруньок. Ці нарости бувають досить різної величини й маси. Самі більші прикореневі капи іноді сягають колосальних розмірів - до 2 м у діаметрі, а маса їх перевищує 1,5 т. Стовбурні напливи значно менше: діаметр до 1 - 1,4 м, вага 500- 800 кг; і, природно, найменші нарости утворяться на галузях дерева - розміром кілька десятків сантиметрів і вагою 100-400 кг і менше.
Горіхові капи мають надзвичайно широку популярність на світовому ринку за незвичайно гарний рідкісний малюнок і цінуються дуже дорого. Інколи їх порівнюють з вагою золота. Ще в ІХ столітті вона широко застосовувалася народами всіх континентів для внутрішніх пишних обробок самих знаменитих палаців, храмів, музеїв, історичних будинків, театрів, взагалі найбільш дорогих архітектурних будов. Так, парадні й житлові інтер'єри Версальського (Париж), Великого Кремлівського (Москва) і багатьох інших знаменитих палаців світу оброблені деревиною горіха волоського. Деревина капів використовується також для виготовлення найдорожчих, різьблених, фігурних меблів, дорогих інкрустованих скриньок, інших сувенірних виробів і прикрас.
Тобто з горіха волоського все без винятку йде в діло.
Придбати щеплені саджанці горіха грецького, які підходять для усіх регіонів України можна за тел.:
097-233-91-32, 067-656-59-39,
095-548-05-28,095-548-06-87.
З повною інформацією по вирощуванню грецького горіха, яка надавалась на конференції по грецькому горіху, що проводилась в ході виставки «Фермер України - 2015» Ви можете ознайомитись на диску:
Інтенсивна технологія вирощування грецького (волоського) горіха (все від «А» до «Я»)
Зміст:
- Селекції та сорти грецького горіха, які можуть плодоносити на теренах України (презентація книги А. Чернякова»).
- Закладка горіхових садів - перспективний напрямок у садівництві на найближчі 40-50 років.
- Горіхи, що не бояться найлютіших морозів .
- Уникнення фальсифікату при виборі саджанців грецького горіха (інформація надається вперше в Україні).
- Щеплення грецького горіха.
- Посадка саджанців грецького горіха. Перевага літніх посадок.
- Подолання стресу та забезпечення 99-100% приживлюваності при висаджуванні саджанців (інформація надається вперше в Україні).
- Вимоги до ґрунту, тепла, освітлення і вологи.
- Формування крони і обрізка, лікування ран, уникнення фальсифікату серед садових замазок, який складає 99,6% (інформація надається вперше в Україні).
- Голландська технологія закладання горіхових садів, яка дозволяє повернути витрачені гроші за 3-4 роки за рахунок змішаної посадки (інформація надається вперше в Україні).
- Догляд за горіховим садом.
- Малозатратна технологія обробітку ґрунту в міжряддях, яка суттєво покращує родючість ґрунтів з застосуванням активного ротора (інформація надається вперше в Україні).
- Використання органічних добрив для збільшення рентабельності горіхових садів та отримання статусу органічна продукція (інформація надається вперше в Україні)..
- Прискорення плодоношення горіхових садів на 2 роки (інформація надається вперше в Україні).
- Шкідники і хвороби та боротьба з ними.
- Захист горіхових садів від вимерзання в зимовий період та покращення їх зимостійкості (інформація надається вперше в Україні).
- Чому не варто закладати промислові сади скоростиглими і низькорослими горіхами типу «Ідеал» і їм подібним (інформація надається вперше в Україні)?
- Високоефективне рідке органічне добриво «Ріверм» - найкращий помічник для садоводів, овочеводів і рослинників.
- Механічна і ручна лущилки грецького горіха продуктивністю до180 кг/час. Новинка в Україні. Виготовляється під замовлення 5 моделей. Виробництво Україна. Ціна доступна для селян і підприємців.
Семінар проводився в ході виставки «Фермер України - 2015». Доповідач: Тарасюк Володимир Володимирович, експерт-дорадник Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України.
Диск з цією інформацією (в повному обсязі - 168 сторінок) можна замовити за тел.:
097-233-91-32, 067-656-59-39,
095-548-05-28, 095-548-06-87.
Скачування диску через файл обмінник займає 2 хвилини.
Якщо Вам після ознайомлення з наданою інформацією буде щось незрозуміло чи викликатиме сумнів, то зателефонуйте за вище зазначеними телефонами і Ви отримаєте професійну консультацію від Національної асоціації сільськогосподарських служб України.