Шляхи підвищення біологічної цінності і безпечності свіжих овочів 

Багатьом українцям знайомі проблеми сьогодення - малорухливий спосіб життя; постійне використання в харчовому раціоні напівфабрикатів для швидкого приготування, які збіднені біологічно цінними компонентами; приймання їжі «на ходу»; неправильне співвідношення між тваринними і рослинними продуктами в харчуванні.

І вже не дивує поява терміну «формула їжі ХХІ століття», коли, окрім традиційних харчових продуктів, все частіше рекомендують вживати функціональні продукти, заздалегідь збагачені есенціальними мікронутрієнтами. Підґрунтям для цього є проведені наприкінці минулого століття дослідження, результатом яких стали багаточисельні свідчення того, що серцево-судинні захворювання, рак, діабет, інсульт, остеопороз, деякі хвороби мозку й нервової системи багато в чому пов’язані з нераціональним харчуванням людей.

Всі продукти функціонального харчування містять інгредієнти, які і визначають їх специфічну дію. Деякі автори виділяють 7 основних видів функціональних інгредієнтів: харчові волокна, вітаміни, мінеральні речовини, поліненасичені жири, антиоксиданти, олігосахариди (як субстрат для корисних бактерій), а також групу, що включає біфідобактерії.

Функціональні продукти харчування – це продукти, які підвищують опір організму людини різним захворюванням, здатні покращити більшість фізіологічних процесів в організмі, допомагають їй тривалий час зберігати життєву активність. Біологічно активні речовини, що містяться в функціональних продуктах харчування, можуть протистояти руйнівній дії вільних радикалів і відновлювати порушені функції організму.

Японські вчені назвали три основні показники функціональних продуктів:

- необхідна харчова цінність;

- приємний смак;

- позитивна функціональна дія.

На думку українських вчених пріоритетним завданням для нашої держави та її харчової промисловості є створення принципово нових технологій глибокої комплексної переробки сільськогосподарської сировини на продукти високої якості, що забезпечують профілактику захворювань, сприяють усуненню дефіциту вітамінів, мікро-, макроелементів і інших важливих речовин. Наводиться приклад того, що вітамінні субстанції та вітамінні премікси в промислових масштабах доступні за ціною і зазвичай спричинюють подорожчання хлібобулочних виробів не більше ніж на 1 %, а молочних продуктів – на 4-10 % . Уже найближчим часом на підприємствах харчової й переробної промисловості України можна налагодити виробництво харчових продуктів, збагачених есенціальними мікронутрієнтами, що надають їм функціональних властивостей. Це хліб, хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби з добавками вітамінів групи В, А, Е, кальцію, заліза, йоду, селену тощо; молоко і молочні продукти з полівітамінними комплексами і т.д.

Продовжуючи тему впровадження низки функціональних продуктів харчування в Україні хочеться привернути увагу не лише до напрямку широкого використання різних синтетичних вітамінних препаратів чи мінеральних комплексів під час виготовлення тих чи інших продуктів харчування. Заслуговують на увагу сучасні підходи в отриманні екологічно безпечної і біологічно цінної продукції рослинництва. Така продукція може стати відмінною сировинною базою для переробки на функціональні продукти харчування або і сама може бути функціональним продуктом харчування.

В останні роки все більше уваги приділяється органічному землеробству, яке спрямоване на відродження виснажених хімізацією ґрунтів і на отримання екологічно безпечної продукції рослинництва. Активність ґрунтам можуть повернути сучасні симбіотичні багатокомпонентні бактеріальні компоненти чи спеціальні біодинамічні препарати. Одним з яких є Ліно-сол+.

Його дія багатофункціональна. При додаванні Ліно-сол+ в ґрунт важкодоступні для рослин сполуки розкладаються на легкодоступні іони Ca²⁺; Mn²⁺; K⁺; Fe²⁺; PO₄^3-. За наявностіЛіно-сол+ рослина може забезпечити себе елементами живлення, яких достатньо в ґрунті. Тобто Ліно-сол+ виконує функцію носія іонів, прискорюючи їх переміщення з розчину ґрунту до кореневої системи, покращуючи при цьому фізико-хімічні властивості ґрунту, підсилюючи діяльність мікроорганізмів, підвищуючи ефективність інших добрив, кількість яких можна суттєво зменшити. Крім того, Ліно-сол+ має слабколужну реакцію і володіє добрими фунгіцидними властивостями, захищаючи рослину від сірої прикореневої гнилі, борошнистої роси та інших грибкових захворювань. Ліно-сол+ - насичений азото- і фосфобактеріями, які фіксують атмосферний азот і демінералізують важкі і засолені ґрунти, підвищують їх родючість і товарні властивості вирощеної на них рослинної продукції. Ліно-сол+ виконує не лише функцію живлення рослини, він сприяє виведенню з неї токсинів та інших продуктів життєдіяльності.

Останніми дослідженнями доведено, що завдяки Ліно-сол+ можна отримати не лише екологічно безпечну, а й біологічно повноцінну, зокрема за вмістом вітамінів, продукцію рослинництва.

Свіжі плоди і овочі є незамінним джерелом водорозчинних вітамінів для організму людини. До групи водорозчинних відносять вітамін С (аскорбінову кислоту), вітамін В₁ (тіамін), вітамін В₂ (рибофлавін), вітамін В₉ (фолієву кислоту), вітамін РР (нікотинову кислоту), каротиноїди (?- і ?-каротини, лікопін, лютеїн, криптоксантин та ін.). В табл. 1 наведено вміст водорозчинних вітамінів у овочевій продукції, вирощеній за стандартних умов вирощування і з використанням «Ріверму».

 

За результатами досліджень можна зробити висновки про те, що у всіх зразках овочів, вирощених з додаванням рідкого органічного добрива «Ріверм» містилося більше вітамінів С, В₁, В₂, В₉, РР і каротиноїдів, ніж в овочах, вирощених за стандартних умов.

Найбільшу кількість вітаміну С було виявлено в перці Золото скіфів. Зразки, вирощені з використанням «Ріверму» містили його 175,34 мг%, що на 49,54 мг% більше, ніж у зразків, які вирощували, використовуючи стандартну методику. Вітамін С бере участь в багатьох окислювально-відновних процесах в організмі, має антиоксидантну дію і сприяє регенерації і загоюванню тканин, підтримує стійкість організму до різних стресів; забезпечує нормальний імунологічний і гематологічний статус. Нестача вітаміну С викликає цингу. Вітамін С необхідний для синтезу колагену – білка, який бере участь в утворенні основної тканини, що утримує зуби в яснах, забезпечує міцність кісток і зв’язує один з одним органи в організмі людини. Від колагену залежить структура капілярів і правильне утворення сполучної тканини. Враховуючи те, що добова потреба у вітаміні С складає 50-100 мг на добу, перець є надійним джерелом надходження даної сполуки до організму людини.

Лідерами за вмістом вітаміну В₁ серед досліджуваних зразків були перець Золото скіфів (172,1 мг%) і помідори (95,14 мг%). Овочі, вирощені з «Рівермом» містили тіаміну більше, ніж вирощені за стандартних умов на 35,74 мг% і 30,52 мг% відповідно. Вітамін В₁ бере участь в перетворенні піровиноградної кислоти в ацетальдегід, в обміні вуглеводів, амінокислот і жирних кислот. Добова потреба в тіаміні у здорової людини 1,5-2,5 мг. Потреба у вітаміні збільшується при вагітності, при захворюваннях кишково-шлункового тракту, гострих і хронічних інфекціях, опіках, цукровому діабеті, лікуванні антибіотиками. Нестача вітаміну призводить до втрати апетиту, зменшення маси тіла, порушень серцевої діяльності та появі інших захворювань.

Найбільшу кількість рибофлавіну містили перець Золото скіфів (56,14 мг% - вирощений з «Рівермом», 46,04 мг% – контроль), кавуни Орфей (50,24 % - вирощені з «Рівермом», 32,50 мг% - контроль) і помідори (49,10 мг% - вирощені з «Рівермом», 37, мг% - контроль). Різниця у вмісті вітаміну В₂ між овочами, вирощеними двома способами становила від 10,1 до 17,74 мг% . Більшим вмістом тіаміну відрізнялися овочі, під час вирощування яких застосовували «Ріверм». Вітамін В₂ (рибофлавін) входить до складу ферментів, що регулюють окислювально-відновні реакції в організмі. Він покращує стан шкіри, нервової системи, слизистих оболонок, функцію печінки і кровотворення. Рибофлавін – складова двох коферментів ФАД і ФМН, що входять до складу аеробних дегідрогеназ. Рекомендують вживати 1,3-2,4 мг рибофлавіну на добу. Потреба у вітаміні В₂ зростає при гастритах зі зниженою секрецією, захворюваннях кишечника, гепатитах, хворобах шкіри, очей. Суттєве збільшення вмісту вітаміну В₂ в овочах, вирощених з застосуванням «Ріверму», робить їх важливим фактором оздоровчого та профілактичного харчування.

Найбільшою кількістю фолієвої кислоти відрізнялися дині Фортуна (59,6 мг%) і кавуни Орфей (46,8 мг%). Загальна тенденція – підвищений вміст фолієвої кислоти у зразках вирощених з використанням «Ріверму». Вітамін В₉ (фолієва кислота) бере участь в процесах згортання крові і кровотворення. Біохімічні функції фолієвої кислоти досить різноманітні і пов’язані з синтезом нуклеїнових кислот, метилуванням і метаболізмом амінокислот. Потреба дорослої людини у вітаміні В₉ – 0,2 мг на добу. Нестача супроводжується розвитком хвороб крові і шлунково-кишкового тракту. Під час вагітності її нестача може бути фактором тератогенної дії і призвести до порушень психічного розвитку новонароджених. 100 г досліджуваних кавунів і динь містять у своєму складі від 46 до 59 мг даної сполуки, що значно перевищує фізіологічну добову дозу.

В досліджуваних зразках вміст нікотинової кислоти коливається в межах 0,26 - 0,79 мг% залежно від виду овочів. Вітамін РР (нікотинова кислота, ніацин) бере участь в процесах клітинного дихання, окислення вуглеводів, регуляції діяльності нервової системи, обміну білків і холестерину. Основне фізіологічне значення ніацину визначається його функцією переносника електронів в окислювально-відновних реакціях. Добова потреба у вітаміні РР– 15-25 мг. Потреба збільшується у людей з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, особливо кишечника, а також нирок. При нестачі розвивається пелагра, яка характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту, шкіри і центральної нервової системи.

Найбільшу кількість каротиноїдів знайдено в досліджуваних гарбузах ботанічного сорту Олешківський – 22,74 мг% . Вирощування з «Рівермом» сприяло збільшенню їх кількості на 5,18 мг%, порівняно з контрольним зразком. Каротиноїди (?- і ?-каротини, лікопін, лютеїн, криптоксантин та ін.) – це попередники вітаміну А. Із 500 відомих каротиноїдів біля 50 можуть перетворюватися в організмі у вітамін А, серед них найважливішим є ?-каротини. Із нього в організмі людини утворюється дві молекули ретинолу. Чоловікам у віці від 18 до 60 років рекомендують вживати 1000 мкг ретинолового еквіваленту вітаміну А, жінкам – 800-1000 мкг. Вітамін А потрібен для нормального зору, росту, цілісності імунної системи. А-вітамінна нестача може сприяти утворенню пухлин.

На рис.1 наведено характеристику вітамінного складу баклажанів ботанічного сорту Айсберг. Досліджуваний зразок найбільше містить вітамінів С, В₁ і В₂. Порівняно з баклажанами, вирощеними в стандартних умовах, зразки овочів, які піддавали обробці добривом «Ріверм», містять більшу кількість вітамінів 

Таким чином, можна зробити висновки про те, що використання екологічного багатофункціонального добрива Ліно-сол+ сприяє отриманню біологічно цінної за вмістом вітамінів продукції рослинництва, зокрема перцю, помідорів, баклажанів, гарбузів, кавунів і динь. Використання даної сполуки, яка має органічне походження,– це крок вперед по шляху отримання безпечної сільськогосподарської продукції, яка повинна надходити у достатній кількості до споживача України.

Рослинна сировина, вирощена з використанням Ліно-сол+ може стати ідеальною сировиною для виробництва багатьох видів функціональних продуктів харчування, тобто зайняти достойне місце в індустрії функціонального, тобто здорового харчування. 

 

Придбати органічний препарат Ліно-сол+ та отримати докладнішу інформацію про його застосування в садівництві, виноградарстві, ягідництві, овочівництві і рослинництві можна звернувшись за телефоном: 097-233-91-32, 067-656-59-39, 095-548-05-28.