На сьогоднішній день одним з найбільш значущих і поширених у світі природних лікувальних і профілактичних засобів є продукти бджільництва - мед, прополіс, маточне молочко (королівське желе), пилок, перга, віск, бджолина отрута, бджолиний підмор, трутневий гомогенат. Їх лікувальні властивості відомі з глибокої давнини. Ми успадкували ці знання від попередніх поколінь і оформили їх у вигляді цілого напряму в медицині - апітерапії (від лат. Апіс - бджола і терапія - лікування).
Якщо заглянути в глибоку історію людства, то можна з впевненістю сказати, що бджола була завжди поряд з людиною. Про це свідчать фрески в печерах Іспанії, яким понад 50 тисяч років та стародавні рецептурні папіруси. Згадки про застосування бджолиних продуктів в лікуванні є у Ведах, Біблії та Корані. Сучасна апітерапія бере свій початок ізДревнього Єгипту, Греції, Риму та Китаю.
Тож з історією застосування бджолопродуктів у лікувальних цілях все зрозуміло, а ось з лікуванням на вуликах, то тут відслідковується боротьба за першість як серед країн, так і серед бджолярів.
Сьогодні першість в цьому питанні оспорюють Україна, Росія, Австрія, Швеція, Німеччина, Венгрія, Угорщина, Румунія і навіть США та Канада. В кожній із цих країн є зареєстровані патенти на різні конструкції лікувальних бджолиних павільйонів.
Тож зрозуміло, чому різні джерела ЗМІ трактують по-різному і я не збираюсь їх оспорювати. Скажу прямо: я не знаю хто перший придумав лікування на вуликах, але перший варіант лікування в пересувних пасічних павільйонах я побачив у Німеччині в 1974 році. Німецькі пасічники розповідали мені, що цьому вони навчилися в австрійських бджолярів наприкінці 60-х років минулого століття. Вдруге я побачив лікування на бджолах в Саянах Красноярського краю в 1979 році. З’єднані між собою чотири вулики використовував для лікування людей шаман Варава. В той же період подібний спосіб лікування був зареєстрований і у Закарпатті. Його застосовували бджолярі мольфари.
Тож звідки це прийшло судити дуже складно Думаю, що скоріше за все з алтайських гір або із Закарпаття.
Звичайно, не складно це дослідити по датам патентування, але всі ми знаємо, що дата патентування – це тільки юридичний доказ, який доволі часто немає нічого спільного з реальною істиною. Та і не це саме головне. Головне це те, що кожен хто зробив у цьому напрямі якийсь крок заслуговує поваги.
На мене особисто найбільше враження справив Саянський шаман Варава, який допоміг мені краще зрозуміти оточуючий нас рослинний і тваринний світ та як це використовувати для укріплення здоров’я людини. По праву, в цих питаннях він став моїм першим і самим цінним вчителем. Та одному питанню я тоді не придав значення – це визначенню місця на місцевості для лікування на вуликах.
Якось втомлені складним маршрутом ми зайшли на заїмку, де теж була пасіка, і щоб швидше поправити сили я запропонував Вараві здвинути по парі вуликів і полежати на них.
- Тут немає такого місця, де можна було б лікуватися на бджолах, - відповів Варава.
На жаль до 2013 року я не придавав цим словам ніякого значення. Більше того, будучи редактором журналу «Агросвіт України» я постійно пропагандував усі варіанти лікування на вуликах.
Найбільше публікацій було присвячено багатосімейному вулику-павільйону Івана Присяжного та його модифікаціям павільйонів «Бджоляна». Тоді я розглядав аромотерапію, як найкращий варіант застосування бджільництва в аграрному туризмі.
Я був впевнений, що використання агротуризму в бджільництві може принести набагато більші прибутки, ніж продаж меду і бджолопродуктів. На той час вже офіційною наукою було встановлено, що біоенергетика бджолиної сім’ї позитивно впливає на людей, які знаходяться поряд. Особливої уваги заслуговував стаціонарний павільйон «Бджоляна», який завдяки фантастичній самовідданості самотужки зробив Іван Миколайович Присяжний. Це унікальний храм для божої комахи на 108 бджолосімей. Це був вже другий павільйон. Перший павільйон Івана Присяжного на 18 бджолосімей був побудований у 1988 році, а дещо пізніше вже був побудований павільйон на 108 бджолосімей. Він жив серед крилатих королев в храмі, де є усі умови для життєдіяльності пасічника і бджіл (вода, водяне опалення, каналізація, ванна, телевізор, холодильник, підвальне приміщення, гараж і майстерня), де упродовж року можна підтримувати відповідний тепловий режим і виконувати всі роботи, пов’язані з утриманням і доглядом бджіл — це ще кращі умови для бджіл, ніж у дуплі дерева. Пасічник став вільним і незалежним від кліматичних умов і вся родина може дихати цілющим повітрям павільйону.
За рахунок тепла від сімей температура в цьому унікальному бджолиному будинку на 5 - 10ºС більше ніж зовні, а якщо ще поставити загальний підігрівач, то можна підтримувати в ньому відповідний тепловий режим і не треба ніяких зимівників. Всі процеси в ньому регулюються пасічником.
Завдяки тому, що в літній період суттєво зменшуються витрати енергії бджолиної сім’ї на охолодження гнізда, а взимку на його обігрів, продуктивність пасіки значно збільшується. В головному він використовував 2-маточний метод утримання бджолосімей, що дало можливість до цвітіння садків збільшити кількість бджіл майже в 2 рази.
Завдяки цьому храмові і спеціальній дієті в основу якої покладено споживання продуктів бджільництва він позбувся багатьох хвороб і як він сам говорив: живу і жити хочеться та творити життя подібне бджолиному.
Продукти бджіл у поєднанні з відпочинком на вуликах дають можливість людям позбутися більшості хвороб і щасливо дожити до глибокої старості. Значною мірою сприяють оздоровленню і інгаляційні процеси, бо повітря в приміщенні, в якому мешкають бджоли наділене цілющими властивостями. Воно в 5—6 разів стерильніше по відношенню до повітря в звичайній кімнаті чи на вулиці. Подихавши цим повітрям можна позбутися багатьох хвороб.
Після тривалого терміну випробувань у 2006 році у м. Трускавець при санаторії пенсіонерів "Батьківщина" він збудував рекламно-лікувальний павільйон "Бджоляна". Окрім цього, у м. Трускавець він створив інформаційно-благодійну приватну школу, де навчав сучасному пасічникуванню, правильному зберіганню та вживанню продуктів бджільництва.
Здоровий спосіб життя, правильне харчування з обов’язковим додаванням до їжі продуктів бджіл та відпочинок на вуликах дають можливість людині позбутися будь-яких хвороб і щасливо жити до 100 років.
Я впевнений, що надбання Івана Присяжного увійдуть в історію агротуризму України, який започаткувала і розвивала редакція журналу «Агросвіт України». Зі слів Івана Миколайовича він перейняв цю ідею від гуцульських мольфарів в 1977 році, коли сильно захворів. Та тільки через 10 років він впровадив її в життя.
Якщо судити по публікаціям в ЗМІ, то через десять років після появи павільйону Івана Присяжного «Бджоляна» сумський художник Микола Яровий, його дружина й двоє синів теж стали відпочивати на здвинутих вуликах із бджолами!
Для достовірності наведу витримку із інтерв’ю Галини Кожедубової, яке вона взяла у Миколи і Ганни Ярових:
«…А почалося незвичайне захоплення начебто б випадково. Дружина Миколи Ганна невдало впала, ударилася об камінь, після чого в неї розболілася спина. Лікарі визначили, що змістилися хребці, і порекомендували жінці двічі в рік проходити стаціонарне лікування. Після нього біль припинялася, але через кілька тижнів відновлялася. Дійшло до того, що всю домашню роботу жінка робила на колінах, навіть город так обробляла.
Один раз от так доповзла до вулика із бджолами, — розповідає Ганна, — розігнулася, а сил іти немає! Притулилася спиною до вулика, та й так стою. А потім відчуваю: біль відпускає. Немов після уколу! І до самого вечора я не згадувала про проблеми із хребтом. Про своє відкриття розповіла чоловікові. Після цього й народилася ідея: а що, якщо спробувати на вуликах полежати? Микола з'єднав два вулики, зробив із шести дощок настил і переночував на ньому. Відчуття були яскраві, незвичайні. По-перше, щоб виспатися, йому знадобилося всього п'ять годин. Та й працездатність у чоловіка була в той день така, що я стала просити, щоб «ліжко на бджолах» він зробив і мені. Спочатку, звичайно, було не по собі. Усе думала: як до такого сусідства поставляться бджоли? Але вони виявилися гостинними. Спочатку, щоправда, прилітали, дивилися, хто це зверху оселився. Але потім заспокоїлися.
Ми спимо так уже десять років, з березня і до кінця вересня, і жодного разу ні мене, ні чоловіка, ні двох синів бджола не вкусила! Про свою хвору спину я ще в те літо забула. Як, втім, і про хронічне запалення придатків.
Сьогодні в городі Ярових облаштовані уже чотири ліжка на вуликах, два з них — двомісні. Вулики й під ліжками, і зверху.
— У такому ліжку не холодно в будь-яку погоду, — говорить Микола Яровий. — Бджоли підтримують температуру 36 градусів цілий рік. У людини така ж температура тіла, тому організм не перегрівається й не переохолоджується.
Зізнаюся, я не витерпіла, - далі розповідає журналістка Галина Кожедубова, - й вирішила спробувати всі принадності сну із бджолами. Лягла на вулик і відчула мікровібрацію. Немов під тобою гудуть дроти й щось злегка штовхає в спину. Потім від запахів липи, гречки, прополісу просто запаморочилася голова, і я провалилася в сон. Спала хвилин десять, але відчуття було таке, як після повноцінного нічного відпочинку! Всю утому, що нагромадилася за тиждень, як рукою зняло. Проблеми відійшли на другий план.
— Це теж вплив пасіки, — зауважив господар, коли я розповіла йому про свої враження. — Адже тут гарна енергетика, природний фон, що відновлює біополе. Коли людина лягає на вулик, за рахунок мікрохвиль, вібрації, що виходить від бджіл, у неї поліпшується кровообіг. Якщо послати на дошки матрац, такого ефекту не буде, а от простирадло цілком підійде. Недавно мій сусід зробив собі таке ліжко, але поклав матрац. І нічого не відчув. Відпочинок на вуликах особливо корисний людям після 30 років, адже в цьому віці клітини організму вже не так добре відновлюються природним шляхом. А після ночі із бджолами встаєш і відчуваєш, що не треба ніякої зарядки!
Крім того, коли спиш на вуликах, організм відновлюється приблизно за шість годин. Зазвичай ми лягаємо пізно, а прокидаємося зі сходом сонця, разом із бджолами. І сини до такого відпочинку звикли, і невістка вже спала. Тільки внучок не пробував: йому всього шість місяців.
А ще, зізнався бджоляр, сон на вуликах дуже корисний чоловікам, тому що поліпшує потенцію.
З тих пір як ми із дружиною почали ночувати на такому ліжку, інтимне життя стало насиченішим, — каже Микола Яровий.
На чудо-пасіці побувало чимало друзів і родичів Ярових. Київський художник Микола Журавель, створюючи на пасіці свій проект, ночував на вуликах і після цього привіз із тією ж метою професора Токійського університету Андрія Накорчевського. Гості помітили позитивний вплив такого відпочинку на чоловіче здоров'я. Виходить, що при мінімальних витратах можна побудувати цілу клініку з великим спектром терапевтичних послуг!
Ще замічено: якщо потримати рамку із бджолиним розплодом над головою хоча б п'ять хвилин, минає головний біль. Отож у винаходу є перспективи, вважає Микола Яровий. В Україні лікування бджолами проводять рідко, хоча багатьом пасічникам, можливо, варто задуматися про такий заробіток. На жаль, по-справжньому в Україні наукові дослідження на цю тему поки не проводилися...»
До речі, на той час у США і Канаді, Швеції, Австрії і Німеччині уже теж існувало щось подібне тільки в більш комфортних умовах. Одночасно з комфортними умовами павільйонів надавались послуги на те, щоб переночувати на пасічному точку на розкладушці чи у власному спальнику, люди платили 25 доларів. Що стосується павільйонів, то тут за одну годину відпочинку на вулику потрібно було заплатити від 50 до 150 євро, а в фешенебельних будиночках цей тариф значно вищий і може складати до 250 євро, а то і більше. Тут все залежить від представленого комфорту та бренду.
Майже одночасно з Миколою Яровим зайнявся лікуванням на вуликах пасічник із Криму бувший співробітник КДБ (КГБ) Радянського Союзу В’ячеслав Савін. І тут кожен з них може мені заперечити. Одночасно – це в даному випадку умовна величина. Тому що, якщо базуватись на те, що говорить Микола Яровий, то звичайно він на декілька років випередив В’ячеслава Савіна, але якщо подивитись на публікації в ЗМІ, то Савін не тільки значно виперидив Ярового, а і зробив це на значно вищому рівні. Його пасіка із 600 бджолосімей і лікувальний профілакторій по апітерапії знаходяться в селі Дивне Білогорського району, Крим. Окрім лікувальних будиночків 4×4 м з пірамідальними дахами є у Савіна і будинок-фортеця, який обігрівається бджолами (420 бжджолосімей). Цей будинок дуже схожий з будинком-фортецією Івана Присяжного на 108 бджолосімей. Скоріше за все Савін скористався проектом Івана Присяжного, але зробив це з великим розмахом, збільшивши будинок майже в 4 рази та використавши в оздобленні сучасні будівельні матеріали. На жаль, помилки, що були зроблені Іваном Присяжним при облаштуванні першого бджолиного будинку-фортеці він повністю унаслідував.
На думку В’ячеслава Савіна вулики, що розташовані всередині будинку виконують функцію нагрівальних батарей. Це — природні обігрівачі, завдяки життєдіяльності бджолосім'ї у вулику виробляється тепло, яке і надходить до приміщення.
За версією пасічника, стрес, заздрість, жадібність, ненависть, погані емоції порушують енергетичну гармонію людини й пізніше проявляються у вигляді різноманітних хвороб. Бджоли ж, гармонізуючи простір і дзижчанням створюють лікувальне поле, налаштовують хворі клітини організму на здоровіший лад. Треба тільки прилягти на «бджолобатарею» і відновлюватися. Це дає можливість не тільки відновити сили організму та підвищити імунітет але в окремих випадках лікувати рак.
Це так думає В’ячеслав Савін, але, на жаль, помилки Івана Присяжного, які він повторив не дадуть досягти поставленої цілі.
В питаннях апітерапії дуже значних успіхів досяг Валерій Синельников. Валерій Синельников дипломований доктор, творець оригінальних книг по психології й альтернативним медичним практикам, а також засновник приватної благодійної організації, дитячої утворювальної установи й унікального лікувально-оздоровчого центру. Сьогодні купити книги Валерія Синельникового можна в різних куточках Європи. Його ім'я відоме далеко за межами Росії й України, а роботи переведені на 13 мов, серед яких німецька, китайська, турецька, киргизька, а також прибалтійська й західнослов'янська. Кількість найменувань усіх книг Валерія Синельникового, опублікованих на даний момент, перевалило за 20, а сумарний тираж перевищує 12 мільйонів екземплярів. При цьому коло шанувальників ідей письменника множиться з виходом кожної нової роботи. Він входить до засновників учбово-оздоровчого «Світоч».
Центр "Світоч" розташований недалеко від моря в мальовничій долині гірської ріки Ускут, 5 км від с. Привітне убік Білогірська, Крим, в оточенні величних гір, що нагадують піраміди. Це унікальне місце, природний заповідник сили з найчистішим гірським повітрям, наповненим ароматами кримського різнотрав'я й звуками живої природи. На території центру є озеро із цілющою водою зі Святого джерела.
Центр маєвідокремлене місце для занять, глибоких роздумів і медитацій, де ви зможете розбудити природні можливості свого організму, закладені Творцем.
Заняття проходять у просторих і світлих залах. Програма семінару включає також походи до місць Сили: Піку Здійснення Бажань, Родовому Дереву, Святому Джерелу й Водоспаду Любові. Облаштований дитячий і спортивний майданчик, спортивний зал, російська й турецька лазня, чайна альтанка, декоративний ставок приємно порадують і дітей, і дорослих.
У вільний від занять час організований виїзд на море на автобусі ( до моря 15 хв). Для бажаючих можуть бути організовані кінні прогулянки, апіфітотерапия, енергетичний, аюрведический і косметичний масажі, діагностика, сеанси в унікальних бджолиних будиночках, воскової й шунгитовой кімнатах.
По вечорах вас чекають пісні в багаття, чайна церемонія, вечірки (хороводи, ігри, танці).
Паралельно з дорослими семінарами організований літній табір для дітей 6–9 років і підлітків у віці 10–15 років.
Вас чекає велика пізнавальна програма, активний відпочинок і приємне спілкування в колі однодумців!
На території центру заборонене паління й распитие спиртних напоїв.
Заняття й проживання організовано в учбово-оздоровчому центрі "Світоч".
Варіанти проживання:
· В облаштованих 2-х, 3-х і 4-х містних номерах з усіма зручностями з балконом у дерев'яних будиночках (стандарт): санвузол, холодильник, кондиціонер.
· У дерев'яних будиночках економ-клас (зручності поруч із будиночками).
· У бджолиних 2-х місцевих будиночках. Ви можете поєднати проживання й апітерапію. Для цих цілей побудували будиночок, по периметру якого розташовано сім вуликів. Будиночок орієнтований по сторонах світу. Повітря в будиночку особливе: насичене повітряними фракціями меду, пилку, прополісу, воску й безлічі інших корисних речовин, які виробляють бджоли. Дихається легко й приємно. Безперервне гудіння бджілок у будиночкахнадихає на умиротворений лад. Біополе бджолиних родин у безпосередній близькості від яких перебуває людина, впливає благотворно. Усередині будиночка бджоли не літають.
· Є тут і багато міні-будиночків, де людина може знаходитися в оточенні багатьох бджолиних сімей.
· Харчування триразове, вегетаріанське.
"Світоч" є учбово-оздоровчим центром, тому в групу записуються в першу чергу люди, що будуть брати участь у семінарах. Родини з дітьми, що не цікавляться семінарами — записуються в резервний список і можуть тут відпочивати тільки при наявності вільних місць.
У селі Привітне Малинівського району займається апітерапією і пасічник Юрій Наконечний. Він сам змайстрував так звану піраміду, яка являє собою дерев'яний будиночок, у нижній частині якого розміщуються дві бджолосім'ї, а у верхній знаходиться кімната лікувального сну. Будиночок виготовлений виключно із природних матеріалів - деревини осики й сосни, які самі по собі мають лікувальний вплив на організм людини. У кімнатці є спеціальні лежанки, у яких є вентиляційні отвори крізь які бджола пролізти не може, а цілющі аромати меду та прополісу випаровуються безперешкодно.
Розділяють пацієнта й бджіл дощечки розміром до двох сантиметрів. Якщо торкнутися рукою до лежака, то відчувається тепло, яке виділяють комахи. У такому ліжку тепло за будь-якої негоди. Кілька часів сну у вулику додають масу енергії, сили, позбавляють втоми.
Перебування протягом декількох годин у такому будиночку допомагає людям, які мають проблеми з артеріальним тиском, радикулітом, остеохондрозом, нервовими розладами, тромбозами, навіть раковими пухлинами. Неабиякий результат у лікуванні різних хвороб досягається, коли людина без хвилювань і страху відпочиває на лежанці, вдихаючи ароматні випари бджолиної діяльності. Тоді за рахунок біофізичного зв'язку, збалансовується й відновлюється робота всіх органів людини із природою.
Часто до подвір'я Юрія приїжджають знайомі, гості, друзі з Києва, Малина, Рівного, щоб відпочити й набратись сил і енергії від бджіл.
Гарний внесок в розвиток сучасної апітерапії вніс Віктор Білаш.Навряд чи багато хто з перехожих вулиці Шевченка, що тягнеться від середмістя древнього Галича до Дністра, здогадується про існування оригінальної споруди, котра «ховається» вглибині обійстя Білашів за двоповерховим особняком. Тут освятили міні-копію піраміди Хеопса — єдиного із семи чудес світу, що збереглося до наших днів. Щоправда, галицький варіант будувався зовсім з іншою метою.
Конструкція має висоту близько чотирьох метрів зі сторонами чотирикутника 5 метрів 12 сантиметрів.
Використання пірамідальних споруд для зцілення людського організму розпочалося задовго до українських експериментів. Ще в п’ятьдесяті роки минулого століття чеський інженер Карел Дрбал дослідив взаємозв’язок форми піраміди Хеопса та біологічних і фізико-хімічних процесів, які в ній відбуваються. Згодом він навіть запатентував виготовлений за зменшеними параметрами цієї гробниці заточувач лез бритви «Піраміда Хеопса», непомітний вплив якого забезпечував їх багаторазове використання. На жаль, відкриття Дрбала, зокрема й щодо лікувальних можливостей піраміди, в ті часи не набуло розвитку. І тільки наприкінці ХХ і на початку ХХІ століття пірамідальне оздоровлення набуло поширення в світі.
Чому саме геометрична фігура гробниці Хеопса береться за основу для спорудження пірамід?
Тому що для всього живого на Землі виняткове значення має вода. Так ось, параметри Хеопсової піраміди точно відповідають параметрам, тобто нахилу граней (можна лише дивуватися рівню розвитку давньоєгипетської цивілізації, вчені якої спромоглися це вирахувати), кристалів води — 51 градус 51 хвилина 14 секунд. Зустрічаючи на своєму шляху таку піраміду або її копію, магнітно-силові потоки вдаряються об конструкцію і «збігаються» до вершини. Там утворюється енергетичний вихор, який потім рівномірно поширюється по всій піраміді. Він позитивно впливає на структуру води людського організму, котрий теж в своїй основі складається з неї. Структурована таким чином вода здатна розчиняти і виводити шлаки, накопичені в органах і системах, очищаючи та омолоджуючи організм. Оздоровчий ефект спостерігається при будь-яких хворобах.
Поєднання енергетики бджіл і піраміди може творити чудеса.
Саме так я думав до вересня 2013 року і тому постійно через журнал «Агросвіт України» пропагандував цей незвичайний напрямок в апітерапії. Та коли при проведенні ХХХХІV Міжнародного Конгресу Апімондія, що проходив в Україні у вересні 2013 року від американських і австрійських вчених ми дізналися, що будуючи будиночки для лікування на бджолах потрібно перш за все враховувати енергетику землі і оточуючих рослин та пам’ятати, що бджоли не тільки вилучають енергетику, а і виконують функцію ретранслятора. Тобто, негативна енергетика, що йде з землі може за рахунок бджіл в декілька, а то десятки разів посилюватись, наносячи шкоду людині, яка лежить на вуликах. Представлені ж на Конгресі місця по бджолотерапії в Криму і інших місцях України не викликали захоплення у наших іноземних гостей саме тому, що розташовані вони там, де енергетика землі діяла більш менш позитивно, ніяк не діяла, слабо або діяла негативно. Саме цим пояснюються нерідкі негативні відгуки в Інтернеті пацієнтів, що лікувалися на вуликах у В’ячеслава Савіна в Криму та у інших апітерапевтів України, де місця мали негативну енергетику.
До речі, імунний мед Савіна, при перевірці спектральним аналізом виявився цукровим сиропом переробленим бджолами. Та воно і не дивно, біля тисячі бджолосімей знаходиться на ділянці в 50 соток. Побачивши таке, зразу розумієш, що це чистої води рекламний трюк, тому що продуктивний радіус роботи бджіл 2 км, а виходить, що тільки для прокорму бджолам потрібно зібрати на найближчих полях 90 000 кг меду, тобто 90 тонн тільки на їжу бджолам (що не можливо). Але ж потрібно ще й продати так названий і запатентований імунний мед і тоді стає ясно, що без цукрового заводу тут не обійтися, щоб протримати таку ораву бджіл на одному місці. Про які супер якості бджолиного меду може бути мова, коли для підтримки життєвого циклу бджолосімей потрібно скормлювати просто величезна кількість цукру.
Будь-який бджоляр знає, що на одному місці може бути тільки кілька десятків бджолосімей. Тому у гостей ХХХХІV Міжнародного Конгресу Апімондія це викликало великий сумнів і вони вирішили перевірити склад імунного меду і виявили не просто невміння правильно розміщувати бджолині доміки, а звичайне шахрайство, яке поставлено на широку ногу. Тобто не варто розраховувати навіть на те, що в Савіна ви зможете купити просто якісний мед, не говорячи вже про лікування онкології.
Як бачите, будь-яку добру справу може погубити звичайна жадоба до грошей. А інколи навіть добрі бажання в силу допущених помилок повертаються на зло.
Що стосується оздоровчого центру «Світоч», то з вибором місць для будиночків та і з самими будиночками тут теж не все гаразд, але за рахунок всіх інших професійно наданих послуг тут можна очікувати значно кращий результат ніж у Савіна.
Слухаючи зауваження австрійських і американських вчених я поневолі відчував себе винуватцем цих подій.
Після глибокого вивчення цього питання в грудні 2014 року на науково-практичному семінарі, що проводився в Сумському аграрному університеті я офіційно і публічно вибачився за пропагаду лікування на вуликах та пояснив до яких негативних наслідків це може призвести.
Тобто, правильно вибране місце посилює імунну систему людини та сприяє оздоровленню людини, а неправильно вибране місце, що зафіксували гості Конгресу може усугублювати хворобу. На жаль, саме на ці слова Саянського шамана Варави в свій час я не звернув уваги. Щоб в якійсь мірі спокутувати свою провину на півдні Житомирщині я започаткував створення першого в світі музею сучасної бджолотерапії в місці, де на думку американських і австрійських вчених таке чудове енергетичне поле, якого вони не зустрічали навіть в своїх країнах. Тисячі років тому на цьому місці було жертвоприношення язичним богам, а зараз це навчальний центр Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України.
При створенні музею впроваджується об’єднання позитивного впливу землі, рослинного світу, води, піраміди, торсіонних полів під будинками та енергетики бджіл.
Недавно його відвідали вчені із Австрії, Америки та представники з Ірану, які були дуже вражені як грандіозністю цього проекту, так і позитивними результатами сеансів, які вони відчули на собі.
Докладніше про це ви можете ознайомитись на нашому сайті в розділі публікацій «Бджільництво» статті:
«Перший у світі музей сучасної апітерапії (бджолиної терапії) створюється на Житомирщині»;
«Вплив біополя бджолосім’ї на людину, апітерапія або відпочинок на вуликах».
Підготував Володимир Тарасюк, експерт дорадник
Довідки за тел.:
067-656-59-39, 097-233-91-32,
095-548-05-28.