Правда про революцію гідності

Пройшли роки і в українців склалося два різних тлумачення про так звану революцію гідності, але як це не дивно в кінцевому варіанті вони зливаються в одне ціле. І це добре, бо підтверджує, що не діляться українці на Східняків і Западенців, вони єдині і неділимі.

Більшість учасників Майдану притримуються думки, яку висловила Голова «Українці Греції» Оксана Киценюк – Ревага в статті «Уроки Революції Гідності і пріоритети нагальних змін», яка була розміщена на сайті www.ukraintsigr.com

«…Українці в Україні і поза її межами досі не зрозуміли, що Майдан був початком війни з засиллям Росії в Україні, російським фашистським імперіалізмом і шовінізмом. Ми ніколи не мирились з становищем колонії. В Україні відбулося стільки повстань проти імперіалізму Росії, що не мала жодна з колоній Москви. Я завжди вірила,що навіть одна людина може змінити хід історії і продовжую вірити в історичну місію українського народу. За нас не вирішать чужі, ми вирішимо, або програємо як американські індіанці, позбавлені влади на своїх територіях, або ж виграємо.

Саме Майдан показав дієво, що народ, який довели до краю повстає, але щоб остаточно звільнитись від рабства, треба знести чужу машину влади і поставити на ключові позиції свої особистості.

Після Революції Гідності цього не сталось, косметика, яку намагаються видати за реформи вже нікого не може переконати, що це – саме те, що треба. Народ втомився, але ще має силу. Від нас з Вами залежить кого вибирати на виборах. Українці повинні забрати владу в своїй країні, за свободу якої поклали життя Герої Небесної сотні.

Революція Гідності як і перший Майдан Оранжевої революції принесла ті ж розчарування безсилості перед контрреволюцією, що продовжує закріплюватись, становлячи перепону у розвитку України на шляху демократії.

Тоді на Майдані кожен з нас знав, що якщо не відстояти Свободу і гідність Батьківщини чужина може стати місцем постійного проживання, з якого нам не буде куди повертатись на дуже довгий період.

Так, саме ми з вами винні в тій ситуації, що сталась. Як можна нарікати на те, що ти не виграв у лотерею, якщо ти навіть квитка для участі у ній не купив?

Досі ніхто не поніс жодного покарання за розстріл агентами Кремля беззбройних повстанців на Майдані, це і є той дзвін, що б’є по нас.

Сполучені Штати поважають саме тому, що ця країна бореться за життя кожного громадянина так, що втрата ним життя стає національною втратою. Україна нагадує поле битви, де кожен намагається вкрасти з тіла пораненого дорогі обладунки. Після розстрілу Майдану, коли Росія вторглася в Україну і окупувала частину її територій, на фронтах війни ворог продовжує через недбале командування відстрілювати найкращих людей України.

Волонтери і досі збирають на війну речову та грошову допомогу, а в самій Україні гроші чиновниками різних рівнів розкрадаються. Щораз більше поглиблюється прірва недовіри до влади.

Чи можна прискорити нашу перемогу у війні? Повторюється історія 1914-39 років коли Україну і Європу шматували нацистські потуги, а сильні світу сього спостерігали за театром подій, нічого не робили для порятунку світу. Тоді загинули мільйони. Історія України це – суцільне винищування і геноцид.

Після завершення революції гідності до влади в країні ціною дорогоцінних життів людей прийшли ті ж самі, які товклись біля корита десятками років. Народ між свободою і хлібом має вибрати не хліб. Жодне з очікувань народу не здійсниться, поки ми дозволятимемо їм наближатись і гребти з корита. Вони, перелицювавши образ Кремлівської політики, завуальовують проросійську політику косметичними псевдореформами.

Закон про люстрацію не спрацював. Нічого тут у нас не змінилося на краще після Майдану…»

Більшість прихильників Оксана Киценюк – Ревага закликають до нового Майдану, щоб силовим способом скинути злочинну владу та відправити її за грати.

Дещо іншої, але в кінцевому варіанті дуже схожої думки дотримуються ті, які вважають, що ця революція спровокована частиною олігархів для переділу українського ринку, як це вже і відбувалося раніше при Оранжевій революції.

А народ, а що народ – його в черговий раз використали для досягнення своїх цілей. Тож зрозуміло, що плодами цієї революції скористалися саме ті негідники, які її задумали.

Не обійшлося і без руки Кремля. Дехто думає, що російська експансія розпочалася з 2014 року. Це далеко не так. Ще в часи правління Єльцина робилися перші кроки до цієї експансії. З приходом до влади Путіна була розроблена нова геополітична концепція по відношенню до усіх країн СНГ і в тому числі до України, в основу якої закладений провірений тисячоліттями принцип: розділяй і пануй.

Тож не випадково Кремль, за традицією радянських часів, фінансував наших комуністів та піклувався про церкви російського патріархату. Зверніть увагу на те, що лідери наших комуністів, не маючи власного бізнесу, жили і живуть зараз у маєтках не гірших, ніж у крутих олігархів, а церкви російського патріархату і зараз ростуть як гриби після дощу. Сіялась смута і через Верховну Раду, найбільша увага приділялась надуманим мовним, освітнім та релігійним питанням.

Та не дивлячись на затрачені Кремлем мільярди доларів у Путіна нічого не виходило. Ставка, яка була зроблена на комуністів і церкви Московського патріархату, не приносила бажаного кінцевого результату.

І тут на горизонті з’явилась партія Свобода. Саме в ній кремлівські лідери побачили найкращу козирну карту в своїй грі. З цього моменту Кремль робить основну ставку на безглузді націоналістичні дії лідерів партії Свобода. Російські політологи віддають належне керманичам партії Свобода і вони не обманули їхні очікування. Російська пропаганда уміло використовувала кожне слово, яке злітало з вуст Тягнибока, Мирошниченка, Фаріон та інших свободівців. В більшості випадків вони подавали слово в слово і цього було достатньо, щоб налякати російськомовних мешканців Криму, Півдня і Сходу України, формуючи у них ненависть до всього українського. Конфлікт з нашим найкращим адвокатом в Євросоюзі Польщею виник теж з вини партії Свобода.

Коли починався Майдан я, як і більшість українців не тільки вітав його, а і періодично приймав у ньому активну участь. Але коли прилипли до майдану Тягнибок, Яценюк, Кличко, Турчинов, Порошенко та інші політики, які бачили в ньому шанс прийти до влади, то він почав переростати в революцію.

Можете зневажати мене, але в той час я робив все можливе, щоб зупинити це безглузде дійство. Я звертався до людей з проханням, щоб вони заглянули в історію. За усі часи людської цивілізації ще ні одна революція не приносила користі людям, бо революцію задумують романтики, здійснюють герої, а користуються її плодами негідники. І після кожної революції простих людей очікує убогість щонайменше на 15 років, а в гіршому випадку і на 30-50 років. Простий люд бідніє, а правляча верхівка, користуючись плутаниною в економіці наживається і біситься з жиру.

Я матеріаліст, але поважаю усі віросповідання і наймудрішими книгами вважаю Біблію і Коран. Можна з чимось не погоджуватися, але в цілому - це джерело мудрості. Задумайтеся над висловом: Моісей водив по пустині євреїв 40 років перед тим як привести їх до землі Обітованої.

А чому він не привів їх за два тижні, місяць чи два?

Відповідь проста. Протягом 40 років народжується два покоління людей і в останнього покоління повністю змінюється світогляд.

Якби Моісей привів євреїв на землю Обітовану за тиждень, місяць чи два, то вони залишилися б такими ж як і були. І нічого в їхньому житті не помінялося б.

На момент так званої революції гідності українці пройшли тільки 22 річний курс на шляху незалежності. Тож і не дивно, що після революції гідності практично нічого не змінилося. І це закономірно, ми маємо Президента, Прем’єр Міністра, Голову Верховної Ради, Голову Національного банку, Міністрів, чиновників саме таких, яких заслуговуємо. Ніхто ж нас не заставляв купуватися на подачки та вірити в брехню при голосуванні за цю команду. Вони є наше дзеркало.

А які ж пріоритети ми отримали від революції?

1.      Найцінніше – це життя людини. Коли я дивлюсь на фотографії Героїв Небесної сотні, то у мене перед очима постають постаті їхніх родин, з якими вони вже ніколи не зустрінуться, і виникають питання: - За що? Хто це зробив? Чому так швидко знищили дерева, в яких були застрявші пулі, і по яким не складно було встановити їх траєкторію та дізнатися звідки вони прилетіли. Тож не випадково розслідування злочинів на Майдані не стало справою державного пріоритету, бо тут можливо справа не тільки в Беркутівцях. Зацікавленість щодо встановлення істини я бачу тільки в родинах Небесної сотні, потерпілих, журналістів та адвокатів Небесної сотні.

2.      Майже чотирьох кратний обвал курсу гривні.

3.      Знецінення грошей у людей, котрі довірилися українським банкам.

4.      Здача територій України.

5.      Безкінечна війна, в якій загинуло понад 10 тисяч українців.

6.      Знедоленість і безробіття.

7.      Різке зменшення кількості населення. Влада боїться робити перепис населення України, бо нас може вже виявитись не більше 32 мільйонів, а можливо і ще менше.

8.      Занепад економіки і відсутність професійних кадрів.

9.      Завищені тарифи на комунальні послуги. Ми платимо суттєво завищений тариф за газ, щоб покрити борги Нафтогазу, де крали, крадуть і будуть красти. Але і цього нашій владі замало: вводячи абонентну плату на лічильники, - бідні будуть платити за багатих. Схема до наївності проста. В нашій країні сплата за транспортування газу, електрики, тепла, води гарячої і холодної входить в загальний тариф. І це справедливо: хто більше спалює кубів газу – той і більше платить за його транспортування, а хто економить газ – той менше сплачує. Це ж стосується електрики, тепла, води гарячої та холодної. Хіба це не справедливо? Справедливо. Абонентна ж плата передбачає, щоб бідний, який економить газ, електрику, тепло, воду, - платив за багатого, який має великі витрати. Щодо потужностей лічильників, то це велика обманка людей. По-перше, коли встановлювались лічильники, то ніхто не звертав увагу на їх потужність, все робилось з чотирьох кратним запасом. Наприклад: в квартирі стоїть лічильник G 4, а сім’я користується тільки газовою плитою з середніми витратами 5 м³ на місяць. Тобто при таких малих витратах газу достатньо лічильника G 1,6. І така картина майже у всіх квартирах і в приватному секторі в тому числі. Тож ця ідея з абонентною платою розрахована не тільки на те, щоб бідні платили за багатих, а ще й під виробників лічильників. Якщо це буде робитися за державні кошти, то виходить так, що ми займаємо гроші у МВФ, щоб тринькати їх на вітер.

10. Медична реформа сприяє дорожчанню ліків, що в свою чергу призводить до зубожіння населення. Я думаю, що абсолютна більшість українців підтримує висловлювання Геннадія Москаля відносно реформи в.о. Міністра охорони Уляни Надії Супрун. Він сказав що медична реформа Супрун гарно прилягає до її«одного» місця.

11. Прем’єр-міністр Гройсман хвалиться масштабами будівництва і ремонту доріг. Тільки ось не задача: дороги швидше руйнуються ніж будуються і ремонтуються.

12. Злочинність в Україні скотилася до рівня бандитизму, але боротися з нею все одно нікому. Сьогодні рівень організованої злочинності в країні “піднявся до такої високої міри, що він перевершив 90-ті”. Впоратися з нею нікому, оскільки реальних професіоналів в правоохоронних органах залишилося дуже мало і вони ледве-ледве справляються. Реформа МВС пройшла так, що нікому робити і нікому справлятися з боротьбою зі злочинністю. А вона спрощується, до примітизму. Бандитизм найпростіший. Є дві людини, є зброя. Все, можна йти грабувати що завгодно. Населення за двадцять доларів. Або якийсь банк за тисячу доларів. Наші сусіди вже з насторогою дивляться на Україну, побоюючись проникнення до них наших доморощених злочинних угруповань. Те що твориться в Україні зараз ні в яке порівняння з 90-ми не йде. Цей розгнузданий безпрєдєл ми щоденно спостерігаємо по телебаченню, радіо, на шпальтах газет і журналів та прямо на вулицях і біля своїх осель.

13. Масове розкрадання зброї зі складів і у військових частинах, яке розпочалося по ходу так званої революції гідності в 2014 році при захопленні адміністративних споруд. На руках у нас стільки зброї, що можна озброїти 4 мільйони чоловік.

14. Усі революції дуже схожі між собою: до середніх і нижніх ланок влади приходять «Швондєри і Шарікови», а зверху займають місця ті, хто вміло їх використовує для власної наживи. Українська революція гідності відрізняється тим, що «Швондєри і Шарікови» посіли як в нижніх, середніх, так і верхніх сходинках влади.

15. Рейдерство сягнуло небувалих висот, бо його кришують представники нинішньої влади.

16. Непродумана децентралізації місцевої влади призвела до виникнення більше 10 тисяч реєстраторів, серед яких безліч шахраїв, що здатні в лічені хвилини відібрати у Вас будь-яку власність (землю, житло, підприємство тощо).

17. Тіньова економіка зросла до 55%.

18. Втрата власної історії і відсутність надії з боргами МВФ на майбутнє.

На відміну від прихильників силового вирішення питання друга група українців не закликає до нової революції, бо в кінцевому варіанті одні Швондєри і Шарікови змінять інших. Саме цього очікує від нас наш ворог – Росія. Крім того, такого нового потрясіння Україна не перенесе. Тож все потрібно вирішувати конституційним шляхом і це не означає, що владу не потрібно турбувати. Її не те що турбувати, її потрібно трясти, щоб їм навіть уві сні снилося, що за всі злочини прийдеться нести відповідальність.

Я думаю, що через півтора роки, а можливо і трошки раніше всі злочини реформаторської діяльності нинішньої влади будуть визнані як геноцид проти власного народу.

Володимир Тарасюк, експерт дорадник

Довідки за тел. 067-656-59-39