Ринок землі – гаплик Україні

Ще при Президентстві Кучмі в журналі «Агросвіт України» була надрукована стаття «Ризики купівлі та продажу сільськогосподарської землі в Україні? Або Хто більше обізнаний: селяни чи науковці і депутати, щодо купівлі та продажу землі??? Ця стаття дублювалася і в часи Ющенко, Януковича та Порошенко. В якійсь мірі вона стримувала апетити власників агрохолдингів та політиків, які вірою і правдою служать олігархам.

Останнім часом проводиться багато дискусій з питань земельних відносин та ринку землі в Україні. Багатьма науковими установами та громадськими організаціями проводяться дослідження в формі опитувань, щодо купівлі та продажу землі, серед яких активну участь Навчальний центр сільськогосподарських дорадчих служб України.

Наведемо деякі витримки із цих досліджень:

«…Результати опитування демонструють, що рівень підтримки мораторію на купівлю та продаж с/г землі серед землевласників практично не змінився за рік проведення моніторингу. Землевласники, тобто селяни, переважно підтримують мораторій. Частка с/г виробників, які підтримують мораторій на продаж землі, менша, ніж відповідна частка землевласників.

Дивні речі відбуваються і з прогнозуємою вартістю землі. До 2013 року (до так званої «революції гідності» в порівнянні з сьогоднішнім днем вартість землі могла бути вищою в 8 разів. Очікувана вартість землі зростала з кожним роком. Починаючи з 2014 року очікувана вартість землі стала суттєво знижуватися. Цьому сприяло падіння економіки та війна на Сході. Та найбільше зниження очікуваної вартості землі відбулося в 2019-2020 році. Очікувана ціна на землю зрівнялася з ціною на корпоративні права, а подекуди навіть корпоративні права на землю зараз значно вищі. Від цього в розпачі селяни і в захваті власники агрохолдингів та великих агрофірм.

При знятті мораторію на продаж земель с/г призначення існує реальна загроза того, що вільний ринок землі призведе до швидкої концентрації ділянок в руках обмеженої групи заможних українців за низькими цінами. Однією з причин є те, що ринок землі в Україні є дуже непрозорим. Ймовірно, що група потенційних покупців буде обмежена відносно малою кількістю заможних, з налагодженими зв'язками покупців, які будуть зацікавлені купити землю найдешевше. З іншого боку, власники с/г земельних ділянок (тобто, велика група сільських жителів), за великим рахунком, недостатньо проінформовані щодо своїх прав та обов'язків, і, таким чином, часто потрапляють в інформаційну залежність.

Більшість українських селян, як і раніше, виступають за продовження заборони на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. З мораторієм вони пов’язують сподівання на те, що ніхто не зазіхатиме на їхні гектари, отримані у вигляді паю і з яких у нинішніх непростих економічних умовах змушені годуватися.

Серед селян існує острах приходу чужих власників, приходу великого капіталу, який витіснить із ринку фермерів, занепокоєння, що заможні люди, які скуплять за безцінь землі, збагатяться ще більше, і при цьому не піклуватимуться про якість використання земель.

Отримані результати красномовно показують настрої селян у період тривалої економічної кризи. В цих умовах земля залишається найсерйознішим стабілізуючим фактором, її власник завжди знає, що тримає в руках капітал, який допомагає та допомагатиме вистояти в непрості часи. Тому експериментувати з її купівлею-продажем українці не поспішають.

Деякі учасники громадських слухань із числа науковців і депутатів вважають, що селяни не бажають продавати свої земельні паї із-за низької інформаційної обізнаності.

Ми впевнені, що це далеко не так.

Селяни добре розуміють, що земельна реформа призведе до знищення фермерства і кооперативів, руйнації і занепаду соціальної сфери, знищення села та зростання безробіття, яке вже перетнула допустиму риску. Ось чому на селі процвітає така бідність.

Найпотужніший гравець на ринку земельних відносин — це власники агрохолдингів. Вони активно лобіюють відкриття ринку землі й категорично проти обмежень розмірів угідь.

На даний момент із більш ніж 41 млн га земель сільськогосподарського призначення в приватній власності перебуває порядку 31 млн га, у державній — 10,5 млн га. (Остання цифра – це відносна величини по статистиці, але в реальності вона значно менше. Тож не випадково учасникам АТО інколи виділяють землю, що відведена під цвинтарі). Найбільший інтерес викликає ринок оренди, який сформований за рахунок розпаювання земель між 7 млн власників (у середньому по 4 га на пай).

Агрохолдинги готові купувати землю не за ціною, що просять власники, а не більше 25 тис. грн. за 1 га, і то в розстрочку на 5-10 років.

Заводи і фабрики робочим, а земля селянам - це найдурніше досягнення незалежної України.

Приватизація, яку потім народ України охрестив «прихватизацією», відкрила дорогу до створення трастових компаній, у джерел яких стояло немало і сучасних політиків, захоплювання заводів і фабрик, риболовецьких і торгових кораблів, державних дач і санаторіїв, вивозу за кордон всього, що тільки можна вивезти…

Щоб уникнути кримінальної відповідальності депутати Верховної Ради прийняли Закон «про недоторканість депутатів», який вони бояться втратити і на сьогоднішній день.

При розпаді Радянського Союзу Україна мала найкращі стартові можливості та за лічені роки промислово розвинена країна з потужним військово-промисловим комплексом та великим науковим потенціалом скотилася до рівня африканських країн, а після так званої революції гідності ще нижче. Майнові іменні сертифікати, які отримали усі мешканці України успішно перекочували до сотні людей, які в короткий термін перетворилися в мільйонерів і мільярдерів. Заводи і фабрики порізали на металобрухт, який вивезли за кордон, а землю на якій вони знаходилися розпродали під забудови. Далі, за участю владних структур відбувалися рейдерські захоплення підприємств, що залишилися на плаву.

Тепер настала черга земель сільськогосподарського призначення. Уявіть собі на хвилину, що мораторій знятий і розпайована земля перейшла у вільний продаж. За 3-4 роки наші поля будуть схожі на польські, з межами через 10-20-30-50 м, а в кращому випадку через 100 метрів. А ще точніше, вони будуть нагадувати решето з великою кількістю доріг.

Враховуючи дуже слабий професійний рівень працівників нашої новоспеченої поліції, прокуратури і СБУ, різко зросте криміногенне середовище в сільській місцевості: будуть горіти хати і господарчі споруди; вбивства і викрадення та зникнення людей будуть нагадувати 90-ті роки минулого століття. Саме таке може траплятися з людьми, які не побажають розстатися зі своїми паями чи не захочуть поділитися отриманими грошами за принципом «Попандопала». Фермери, що орендують землю у власників паїв, залишаться без землі і абсолютна більшість із них збанкротує. Дехто може сказати, що у фермерів буде право придбати землю.

Але за що??? І навіть, якщо їм надати кредити, то як вони їх повернуть???

Ще складніша ситуація буде з обслуговуючими і виробничими кооперативами. Будуть зруйновані навіть ті кооперативи, які є на сьогоднішній день.

З руйнацією фермерства і кооперативів занепаде соціальна сфера на селі, яка утримується на плаву саме за рахунок фермерів і кооператорів. Катастрофічно збільшиться безробіття на селі, що призведе до поширення кримінальних злочинів.

Володарями землі стануть представники агрохолдингів і кримінальних структур, яких не цікавить ні соціальна сфера на селі, ні безробіття селян, ні майбутнє мешканців України.

У них один Господь бог - гроші. А якщо щось і зроблять для людей на копійку, то будуть кричати на весь світ, що доклали мільйон, а то й більше (щось на зразок депутатів Верховної Ради, незалежно від фракцій і партійної належності).

Це звичайний прогноз і хтось може в нього не повірити, як в прогноз українського метрологічного центру. Але згадайте попередні прогнози, що друкувались на шпальтах журналу «Агросвіт України» і на сайті www.auv.com.ua: усі вони збулися з великою точністю. Бо усі прогнози базуються на глибокому аналізі економічної і політичної ситуації в Україні і світі.

Тож висока вірогідність, що збудуться прогнози, щодо подальшого розвитку фермерського і кооперативного руху та наслідків від продажу землі.

Критикувати легше за все, а чи є якийсь розумний вихід із цієї ситуації???

Вихід завжди є і знаходиться він там само де і вхід.

Зрозуміло, що розпаювання земель відбулося, але якщо мислити по державницькі і думати про майбутнє наших дітей, внуків, правнуків, то потрібно зробити наступне:

І. Необхідно повернути в державну власність усі землі, ліси і води України шляхом викупу по номінальній вартості, яка зазначена в державних актах з індексацією на даний момент. Дехто може заперечити, заявивши, що у держави немає необхідних коштів або, чому мають викуплятися за номінальною вартістю землі, що куплені у селян раніше?

Шановні, ми всі знаємо як купувалися паї та інші землі, коли існував мораторій на продаж землі. В основному, це були і є на сьогоднішній день кримінальні оборудки через підкупні суди, через відкати чиновникам і навіть підставних осіб тощо. Тож було б справедливо повернути усю землю в державну власність, в тому числі і під забудовами в містах.

Дійсно, на сьогоднішній день у держави немає необхідних коштів, але ж можна викупити усі землі протягом десяти років через грошові земельні облігації, з індексацією інфляції гривни на день виплати. Це був би чудовий стримуючий фактор і до інфляції гривни. Або викупляти ту землю, яку хоче людина продати. А продаж землі в приватні руки категорично заборонити.

До речі, прихильники негайної земельної реформи як доказ своєї правоти приводять дані щодо того, що у всіх розвинених країнах ринок землі уже є й успішно функціонує. Погоджуюся, воно так і є, але чому ми вічно переймаємо найгірші приклади, а не найкращі. Чому ці оратори в обличчі депутатів і урядовців не скористаються прикладом Франції та Великобританії, які вже викупили в державну власність біля 95% земель. Над їх прикладом уже замислюються і інші країни.

ІІ. Гроші для виплати по облігаціям будуть надходити в державну казну від оренди землі, лісів, водного фонду та земель під забудовами в населених пунктах, містах і під дачними ділянками. Можна надавати землі, ліси і водойми в оренду за рахунок погашення облігацій. Тож гроші не проблема, навіть в період економічної кризи. Було б тільки бажання…

ІІІ. Пропонується наступний порядок надання в оренду земель сільськогосподарського призначення:

1. Землі, ліси, водойми надавати в оренду на термін до 5 років, а потім до 49 років.

2. Враховуючи, що в Україні уже розпочався бум на органічну продукцію, то і правом першості мають користуватися ті фермери, кооперативи, агрофірми і агрохолдинги, які зобов’язуються не пізніше, ніж через три роки вирощувати органічну продукцію за вимогами і сертифікацією ЄС. Це має бути прописано в договорі на оренду землі і в випадку не виконання цих умов Договір автоматично без рішення суду розривається в односторонньому порядку. Це сприятиме відродженню родючості ґрунтів та збільшенню тривалості життя усіх мешканців України. Окрім цього Договір може бути розірваний в односторонньому порядку без судового рішення при зменшенні родючості ґрунтів більше, ніж на 5%.

3. В другу чергу надавати землю в оренду фермерам, що мешкають (зареєстровані) на селі (перехід на отримання органічної продукції через 5 років).

4. В третю чергу надавати землю в оренду членам обслуговуючих і виробничих кооперативів.

5. В четверту чергу - усім, хто побажає зайнятися фермерством на площі до 100 га та тепличним господарством (місце реєстрації на селі необов’язкове, перехід на отримання органічної продукції через 5 років).

6. В п’яту чергу - агрофірмам (перехід на отримання органічної продукції через 5 років). При наданні в оренду понад 100 га, потрібно утримувати не менше 1 голови ВРХ на кожні 5 га, або сплачувати відповідний податок за відсутність ВРХ. Якщо угода не виконується протягом 3-х років - Договір розривається в односторонньому порядку без рішення суду.

7. В шосту чергу агрохолдингам, що уже мають більше 1 голови ВРХ на кожні 5 га орендованої землі. Перехід на отримання органічної продукції через 5 років.

8. В сьому чергу агрохолдингам, які не мають ВРХ, але будуть мати його через три роки із розрахунку 1 голова ВРХ на кожні 5 га. Перехід на отримання органічної продукції через 5 років.

9. За відсутність установленої кількості голів ВРХ фермери, агрофірми і агрохолдинги з моменту отримання землі в оренду мають сплачувати державі по 5 тис грн. в рік за кожну відсутню голову ВРХ.

10. Ліси і водойми надавати в оренду в першу чергу тим, хто орендує їх на даний час або є їх власником з дотриманням встановленої продуктивності і екологічних вимог. При недотриманні встановленої продуктивності і екологічних вимог Договір розривається в односторонньому порядку без рішення суду.

11. При встановленні нового порядку оренди землі усі пільги без виключення мають бути відмінені. Платити за оренду землі повинні усі без виключення, в тому числі і родини депутатів Верховної Ради України та членів Уряду і Президента України.

Саме такий підхід дасть можливість в короткий термін покращити зайнятість сільського населення, поліпшити розвиток соціальної сфери на селі, наповнити внутрішній ринок якісною продукцією, збільшити тривалість життя мешканців України, отримати конкуренто спроможну сільськогосподарську продукцію для експорту на зовнішні світові ринки та отримати стабільне додаткове наповнення державного бюджету.

Вирішиться ще одна болюча проблема - це розширення мегаполісів міст, будівництво кільцевих доріг навколо них, мостів, автомагістралей тощо. В цих випадках орендарям земель будуть надаватися рівнозначні ділянки в іншому місці та надаватиметься грошова компенсація на перезабудову.

Чи буде Україна мати гарне майбутнє - залежить від нашого Уряду, депутатів Верховної Ради і Президента України, який має величезний вплив як на Уряд, так і на депутатів Верховної Ради України.

Якщо влада не прислухається до наданих рекомендацій, то ми і далі будемо латати дірки та кивати на війну, світову економічну кризу, погодні катаклізми, епідемії, непристойні дії опозиції тощо.

Інший варіант ринку землі призведе до кінця України. І як держава Україна перестане існувати за лічені роки. Не Путін, а внутрішні вороги її знищать. Тобто Україні наступить гаплик.

Володимир Тарасюк, директор Навчального центру

сільськогосподарських дорадчих служб України

067-656-59-39