Вирощування цьоголіток коропових риб
Вирощування цьоголіток коропових риб
Основним об’єктом ставового рибництва здавен є короп ( Cyprinus carpio L). В господарському відношенні він дуже вигідний завдяки швидкому росту і невисокій вимогливості до умов життя. Короп має добру м’ясистість, м'ясо у нього високої якості (8,6% жиру, 16,5% білку).
Продукція коропових риб складає понад 30% від загального обсягу продукції аквакультури. Короп є одним з широко культивованих у світі видів риб. доступна ціна на коропа є вирішальною для підвищення уваги до цього об’єкта аквакультури. Історія розвитку коропівництва пускає своє коріння до сивої давнини. В Європі ним займаються більше шести – семи століть, а в Китаї більше двох тисячоліть.
Предком культурного європейського коропа є дунайський і дніпровський сазан (Cyprinus carpio carpio L), який був одомашнений в XI - XIV сторіччях, предком азіатських коропів є два східно-азіатські підвиди сазана: Cyprinus carpio haemаtopterus Tem et Schl. i Cyprinus carpio viridiviolaceus Lac.
Статеве дозрівання коропа настає на третьому – п’ятому роках життя. В умовах України самиці переводяться до стада плідників у п’ятирічному, а самці в чотирирічному віці. Плідниками у ставовому рибництві, на відміну від інших галузей тваринництва, вважають самців і самиць. Плідники є найбільш продуктивними у віці від 6 до 9-11 років, після чого вони вибраковуються.
Короп, як і більшість риб, розмножується шляхом викидання статевих продуктів у воду, де відбувається запліднення і розвиток ембріонів. Нерест коропа починається з настанням сонячної теплої погоди, коли вода в ставу прогрівається вище 17-18оС. Нерестяться коропові риби щорічно. Ікра у коропа клейка і в воді вона зразу ж набухає і приклеюється до водяної рослинності, на якій і відбувається її розвиток.
Плодючість самиць українських порід коропа становить 200-600 тис. 3-4-денних личинок.
Основні життєві процеси у коропа найбільш інтенсивно протікають за відносно високих температур води. Оптимальні температурні межі для росту і розвитку коропа коливаються від 25 до 27оС. за умов підвищення або зниження температури води, інтенсивність живлення і засвоєння їжі у нього знижується. Температура води на рівні 35оС для коропа є згубною. За зниження температури води до 7-8оС активність живлення коропа мінімальна, а за температури води 3-4оС припиняється зовсім. Зимової пори, за температури води 1-2оС короп стає малорухомим і залягає на дно ставу.
На інтенсивність живлення коропа істотно впливає пора року, що пояснюється неоднаковим його фізіологічним станом в різні сезони. Так температурні межі його живлення восени на 1,5-2,0оС нижчі ніж навесні.
Маючи низку господарсько цінних ознак, таких як високий темп росту, всеїдність, відносна невибагливість до умов навколишнього середовища тощо, короп став основним об’єктом ставової аквакультури.
В Україні розводять українських рамчастих і українських лускатих коропів. Обидві українські породи коропа виведені за керівництва селекціонера Кузьоми О.І. до структури українських порід коропа нині входять внутрішньопорідні та зональні (екологічні) типи (масиви), пристосовані до різних фізико-географічних зон України, а саме: нивківський (луската форма), малолускатий (рамчаста форма), любінські (луската і рамчаста форми) внутрішньопорідні типи та антонінсько-зозуленецькі (луската і рамчаста форми) і несвицькі (луската і рамчаста форми) зональні типи (масиви).
Успішний розвиток товарного рибництва можливий лише на підставі комплексної інтенсифікації, складовою частиною якої є селекційно-племінна робота, спрямована на поліпшення господарсько цінних ознак об’єктів риборозведення на фоні конкретних умов вирощування. Основними з яких є високий темп росту за рахунок більш повного використання природної їжі і штучного корму на приріст, підвищення їх стійкості до несприятливих умов середовища і хвороб.
Поліпшення ознак продуктивності, і в першу чергу підвищення темпу росту, є провідним напрямом селекційно-племінної роботи з більшістю об’єктів розведення.
При розведенні коропа, як і будь-яких інших с сільськогосподарських тварин, перш за все звертають увагу на доброякісність плідників, вибір кращої породи стосовно певної кліматичної зони. Яка б порода коропа не розводилась в господарстві, під час її вибору слід звертати увагу на те, щоб плідники були вгодованими, мали гарний екстер’єр, темп росту, продуктивну потенцію, не носили ознак здрібнення і виродження. Вони повинні бути стійкими до умов навколишнього середовища і всіляких захворювань. Вгодованість – дуже важливий показник, не лише коропів-плідників, але й цьоголіток, тому що вона характеризує їх зимостійкість.
Зовнішні ознаки вгодованої риби – здоровий вигляд, правильне співвідношення частин тіла і форм тілобудови, повна м’ясистість, порівняно невелика голова.
Враховуючи особливу важливість утримання плідників і ремонтного молодняку, а також догляду за ними як влітку, так і взимку, в кожному ставовому господарстві складають план їх розміщення за сезонами (літо, зима) у відповідних ставах господарства.
Підготовка плідників до нересту розпочинається обловом зимувальних ставів. Під час проведення весняного бонітування плідників риб розсаджують у свіжозалиті стави роздільно за статтю і класністю. Густота посадки плідників у переднерестовий період в зимувальні стави становить для самиць 2-3 екз; для самців – 4-5 екз на 0,01 га.
Підготовка плідників до відтворення, в переднерестовий період, проводиться з метою стимулювання розвитку статевих залоз, підвищення активності в нересті, а також збільшення і підвищення якості одержуваного від них потомства. Для створення плідникам належних умов переднерестового утримання необхідно підготувати відповідні стави звільнені, в процесі розвантаження і пересадки в нагул однорічок і ремонтного молодняку. Зимувальні стави провітрюють, дезінфікують, облаштовують кормові місця і заливають водою.
Добре набрані самиці з бальною оцінкою «5» до нересту не потребують збагаченої поживної підгодівлі. Кращою підгодівлею для них може бути проросле зерно ячменю або пшениці. Для самиць з оцінкою «4» і особливо «3» краще складати повноцінні кормові суміші, до складу яких входять високоякісні корми з добавками рибного борошна (20%), а також вітамінно-мінеральних преміксів. Білкове відношення згодовуваного корму повинно бути вузьким (1:2). Денна норма корму повинна складати 2-3% від загальної маси плідників. Поїдання кормів необхідно суворо контролювати.
Велику увагу в переднерестовий період необхідно приділяти стану здоров’я риб. У разі виявлення на рибах небезпечних ектопаразитів, треба терміново вжити необхідних заходів.
Одночасно з підготовкою плідників обробляються нерестові ставки. Їх очищають від сміття, відмерлої рослинності, розчищають меліомережу, ремонтують греблі, облаштовують рибо- і сміттєзагороджувачі.
Для створення субстрату ложе нерестових ставів якомога раніше засівають м’якими лучними травами (житниця (тимофіївка), конюшина та ін.). короп уникає відкладати ікру на жорстких кислих трава (густі зарості осок, хвощів, ситнягів тощо), тоді як уподобаним нерестовим субстратом для нього є густий травостій свіжозалитих м’яких лучних трав. Розріджений же травостій призводить до значних втрат ікри (25-30%).
За один день або в день посадки плідників у нерестовики, стави наповнюються водою. Заливати нерестові ставки раніше не слід, тому що це сприятиме більшому розвитку ворогів коропової молоді (личинок жуків-плавунців, клопів, тощо) .
В умовах стійкого потепління і прогрівання води до 17-18оС в нерестові стави садять плідників коропа. У став площею 0,1га садять 2-3 гнізда риб (2-3? : 4-6?). Перед посадкою плідників обробляють у профілактичних ваннах проти захворювань.
Для нересту відбирають чистопорідних, вгодованих, добре набраних плідників, з продуктивною потенцією, добре розвиненими вторинними статевими ознаками, які мають гарний екстер’єр, типовий для породи. Підбирають плідників за принципом «кращий до кращого» враховуючи стан здоров’я, екстер’єр та інші господарсько цінні ознаки, щоб закріпити в потомстві кращі якості плідників. Велике значення має також вік плідників. Краще потомство за рибницькими показниками одержують від плідників у віці 6-8 років.
За сприятливої температури води і наявності нерестового субстрату в ставах, нерест плідників коропа відбувається ввечері в день посадки їх на нерест або наступного дня.
Після нересту рівень води в ставку підвищують, щоб залити ікру, яку риби іноді приклеюють на траві над водою.
На 3-4 день після нересту завершується розвиток ікри і вилуплення передличинок коропа. У віці 3-4 доби їх виловлюють спеціальними личинкоуловлювачами і пересаджують на вирощування. Облік молоді ведуть еталонним способом, підраховуючи їх кількість в одній мисці з водою (еталон) зрівнюючи з іншими мисками з молоддю.
Крім одержання потомства коропа природним нерестом плідників, проводиться більш прогресивний заводський спосіб відтворення, який полягає в тому, що у самиць відбирають ікру шляхом відціджування, а у самців молочко, яким запліднюють цю ікру.
Завдяки цьому методу личинок коропа можна одержати раніше, бо для прискорення дозрівання статевих продуктів, що є невід’ємною частиною процесу штучного риборозведення, плідникам, шляхом ін’єкції, вводять внутрішньомускульно суспензії гіпофізів, заготовлених від різних видів коропових риб (короп, сазан, лящ, карась тощо) або спеціальних штучних препаратів.
Доза гіпофізів залежить від часу ін’єктування і розміру плідників. На початку нерестового сезону для самиць коропа масою 4-5 кг необхідно 3-4 мг сухої речовини гіпофізу на 1 кг маси риб, в кінці сезону – приблизно в 1,5 рази менше.
Самиць ін’єктують двічі, з інтервалом 14-20 год. загальну дозу препарату ділять на частини, перша складає 10% загальної дози . перше (попереднє) ін’єктування забезпечує завершення підготовки самиць до нересту, друге (вирішальне) веде до дозрівання і овуляції ооцитів.
Самців ін’єктують одноразово, приблизно за 16-18 годин до передбачуваного часу відціджування від них сперми. Доза гіпофізу складає 2 мг на 1 кг маси риби.
Настання овуляції ікри у самиць після вирішального ін’єктування залежить від температури води, так за температури 19-20оС статеві продукти самиць дозрівають протягом 14-18 год., за температури води 21-22оС – 12-16 год.
Якість ікри і сперми в загальній мірі залежить від умов утримання плідників. Після поганого нагулу самиці мають дрібну ікру з обмеженим запасом поживних речовин. Маса ікринок коропа повинна бути не меншою 1,2 мг, у великих, добре вгодованих самиць вона може досягати 1,4 – 1,5мг. Негативно на якість ікри впливає неблагополучна затяжна зимівля, а також недостатнє живлення в переднерестовий період.
Сперму у самців необхідно відціджувати за 0,5-1,0 год. до передбачуваного часу отримання ікри і до того ж в окремий бюкс (пробірку) і зберігати в холодильнику або термосі за температури 4-6 оС, за якої сперма практично не втрачає своєї активності протягом кількох годин.
Ікру у самиць відціджують у поліетиленові тазики, її не слід перетримувати протягом тривалого (більше 1 години) часу.
Відціджену у самиць ікру осіменяють сумішшю молочка від 4-5 самців, що дозволяє уникнути низької кількості запліднення ікри в разі поганої якості сперми окремих самців. Змішувати ікру від різних самиць не рекомендується. Для осіменіння 1 кг ікри використовують 5-7 мл сперми.
Для осіменіння ікри існують сухий, напівсухий і мокрий способи. Найбільш вживаним є сухий спосіб, який полягає в попередньому змішуванні ікри і сперми без води і ретельному перемішуванні (гусячим пером). Потім приливають 300-400 мл ставової води і продовжують перемішувати ще 1-2 хв., після чого додають знеклеюючий розчин.
Перемішування ікри в процесі її знеклеювання здійснюють безпосередньо в інкубаційних апаратах стисненим повітрям від компресора, яке триває 40-50 хв. до втрати ікрою клейкості.
Інкубування ікри коропа проводять в завислому становищі в апаратах Вейса місткістю 8-10 л за норми завантаження ікри в них 500-800 г або в апаратах більшої місткості типу «Амур», «Дніпро» тощо. Через 3-4 доби інкубування відбувається вилуплення з ікри личинок, яких до заповнення плавального міхура повітрям і переходу личинок на активне живлення (3-4 доби) витримують у склопакетикових лотках або великих інкубаційних апаратах. Після витримування личинок коропа пересаджують у стави для вирощування цьоголіток.
Основним завданням вирощування молоді у вирощувальних ставах є одержання цьоголіток стандартної маси і належної вгодованості яка забезпечує гарний вихід однорічок із зимівлі і досягнення високих показників індивідуальної маси товарних дволіток.
Високим показникам росту риб і продуктивності водойм сприяють належні екологічні умови їх утримання і годівлі природними і штучно виготовленими кормами. Підвищенню продуктивності голубої ниви сприяє також впровадження в культуру рибництва рослиноїдних риб: білого амура, білого і строкатого товстолобиків, спектрами живлення яких є невикористовувані коропом об’єкти природної кормової бази. Однак, вирощування цьоголіток цих риб пов’язано з деякими труднощами, одна з яких полягає в трудомісткості процесів підрощування молоді рослиноїдних риб до життєстійких стадій. Це потребує великих трудових витрат, а також не завжди є в достатній кількості стартові і дрібні живі корми.
З метою скорочення трудомістких процесів вирощування молоді рослиноїдних риб існує метод вирощування цьоголіток цих риб без попереднього підрощування. Цей метод полягає в тому, що процеси підрощування поєднуються з вирощуванням цьоголіток рослиноїдних риб у вирощувальних ставах в полікультурі з коропом.
З цією метою ретельно готують вирощувальні стави до зарибнення. Прибирають рослинність, боронують ложе ставів з одночасним внесенням органічних добрив. На водоподавальних гідроспорудах встановлюють сміттє- і рибовловлювачі з капронового сита №8-12, які запобігають проникненню в стави хижаків: жуків, клопів, бабок, їх личинок, а також хижих риб.
Удобрення ставів перегноєм з розрахунку 3-5 т/га, або аміачною селітрою і суперфосфатом – по 50 кг/га здійснюють ще до залиття їх, по сухому ложу, перед боронуванням. Після повного залиття ставів водою, їх знову удобрюють мінеральними добривами – по 40-50 кг/га з метою доведення концентрації азоту до 2,0 фосфору до 0,5 мг/л (метод Інституту рибного господарства НААН). удобрення ставів стимулює розвиток бактерій і планктонних водоростей, які споживаються зоопланктонними і зообентосними організмами, а також безпосередньо молоддю риб.
Стави заповнюються водою на 1/3-1/4 свого об’єму за 2-3 доби до посадки личинок. Більш раннє залиття ставів недопустиме, тому що може призвести до розвитку в них хижих видів циклопів. Після посадки личинок (в кількості, розрахованій на ввесь став) стави поступово, протягом 15-20 днів заповнюють водою до найвищого підпорного рівня. Таким чином, у вирощувальному створюється ніби мальковий став. Поступовим додаванням у став води заповнюються нові площі, що стимулює розвиток дрібного зоопланктону. Цей спосіб, поряд з органомінеральними удобреннями сприяє кращому розвитку природної кормової бази для молоді риб.
В умовах вирощування цьоголіток рослиноїдних риб у вирощувальних ставах в полікультурі з коропом, щоб не допустити виїданням їх коропом, посадку рослиноїдних риб і коропа у кожний став необхідно проводити одночасно. У крайньому випадку різниця у їх віці не повинна перевищувати одного тижня. З цією метою господарства північних і центральних областей держави завозять личинок рослиноїдних риб з тепловодних риборозплідників, а личинок коропа одержують у своїх нерестових ставах, або від заводської інкубації. В господарствах південних областей дещо затримують відтворення коропа і проводять його в кінці травня, щоб вік личинок коропа не дуже відрізнявся від віку рослиноїдних риб. Личинок рослиноїдних риб в умовах ставових господарств отримують заводським або еколого-фізіологічним методом у круглих басейнах.
Крім цього методу вирощування цьоголіток риб, існує ще декілька способів зарибнення вирощувальних ставів, а саме:
- мальками коропа і рослиноїдних риб. Строки зарибнення різними видами риб не мають значення;
- личинками коропа і мальками рослиноїдних риб. Личинки коропа одержують раніше і вони у вирощувальних ставах встигають підрости, тому мальків рослиноїдних риб можна підсаджувати у будь-який час;
- личинками рослиноїдних риб і мальками коропа. Мальків коропа можна підсадити у вирощувальні стави до рослиноїдних риб лише тоді, коли рослиноїдні риби досягли індивідуальної маси 0,5 г, тобто через 25-30 днів після посадки їх у вирощувальні стави;
- личинками різних видів рослиноїдних риб, посадку яких у стави бажано здійснювати у близькі строки, тому що личинки риб, яких посаджено на вирощування пізніше будуть обмежені дрібними формами зоопланктону, а спектри живленні всіх трьох видів рослиноїдних риб у перші два тижні життя схожі;
- мальками різних видів рослиноїдних риб, строки зарибнення якими не мають значення;
вирощувальні стави, або стави інших категорій пристосовані для вирощування цьоголіток коропових риб можуть бути різними, однак краще площею до 10-15 га, середньою глибиною 1,1-1,3 м. відповідно до рибницьких нормативів середня маса цьоголіток повинна становити 25-30, рослиноїдних риб – 20-30 г. проте з вимогами ринку на товарну рибу більшої індивідуальної маси, виникає необхідність вирощувати цьоголіток коропа і рослиноїдних риб з поліпшеними показниками середньої маси – не менше 40 г, що забезпечує вирощування товарних дволіток масою не менше 500-600 г. Вирощування цьоголіток індивідуальною масою 70 – 100 г дає змогу вирощувати, навіть у північних регіонах, товарних дволіток середньою масою 800 – 1000 г.
Густота посадки риб у вирощувальні стави залежить від зони розташування господарства, запланованої продуктивності. При вирощуванні цьоголіток коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами в умовах напівінтенсивної технології рибництва, яка передбачає годівлю риб кормо- сумішами різної поживності місцевого виробництва з одержанням загальної рибопродуктивності вирощуваних риб 1,2 – 1,4 т/га та індивідуальної маси цьоголіток 35 – 40 г, густота посадки непідрощених личинок знаходиться в межах: короп – 40 – 60 тис. екз/га ,білий товстолобик – 30 – 60, строкатий товстолобик – 10 – 20, білий амур – 5 – 10 тис. екз/га.
При вирощуванні великих цьоголіток коропа середньою масою 70 - 80 г за інтенсивної технології в монокультурі, густота посадки непідрощених личинок в умовах виживання риб 50 – 60% становить 25 – 30 тис. екз/га. Витрати комбікорму, з вмістом протеїну 26%,при цьому передбачають 3,0 – 3,5 одиниці на одиницю приросту маси риб. Підготовка вирощувальних ставів за обох технологій передбачає стимулювання інтенсивності розвитку природної кормової бази риб з метою досягнення середньосезонної біомаси фітопланктону 20 – 25г/м2, зоопланктону - 8 – 10 г/м3, м’якого зообентосу – 5-6 г/м2.
Мальків коропа починають привчати до корму через 20-25 днів після зарибнення, за досягнення молоддю маси 1-2 г. корми вносять на кормові місця, число яких залежить від кількості риб, на 1 кормове місце припадає не більше 5 тис. цьоголіток. Кормові місця готують до залиття ставу, утрамбовують грунт ложа і ставлять тички.
Кількість згодовуваних кормів визначають в залежності з багатьма чинниками, а саме: середньою масою риб, температурою води, вмістом розчиненого у воді кисню.
Протягом вегетаційного періоду ведеться постійний контроль за температурним і гідрохімічним режимами ставів, а також спостереження за ростом, розвитком і станом їх здоров’я шляхом щодекадного проведення контрольних ловів. Якщо риба відстає в рості, вносять коригування в її годівлі з тим, щоб досягти запланованих розмірів і вгодованості до осені перед зимівлею (таблиця). Здійснюють необхідні санітарно-профілактичні і лікувальні заходи.
За дефіциту розчиненого у воді кисню (нижче 4 мг/л) у став вносять негашене вапно в кількості 150 – 200 кг/га через кожні 2-3 дні до поліпшення газового режиму.
Під час огляду риб слідкують за станом їх зябрового апарату, зміни якого залежать як від інфекційних захворювань, так і від порушення умов середовища (токсикози). Під час токсикозів стави обробляють негашеним вапном (100 – 200 кг/га в залежності від ступеню враження зябрового апарату риб).
Обробляють стави через 3-5 днів 2-3 рази підряд, до досягнення поліпшення стану риб.
План росту і годівлі цьоголіток коропа
| Періоди | Червень | Липень | Серпень | Вересень | разом | ||||||||||||
| I | II | III | всього | I | II | III | всього | I | II | III | всього | I | II | III | всього | ||
| Згодувати кормів,% | 1 | 3 | 6 | 10 | 8 | 9 | 10 | 27 | 13 | 14 | 13 | 40 | 10 | 8 | 5 | 23 | 100 |
| Приріст риб, % | |||||||||||||||||
Осінні облови цьоголіток проводять у жовтні, враховують рибогосподарські показники, особливу увагу приділяють росту і вгодованості риб. За індивідуальної маси цьоголіток 25-30 г і вгодованості риб за Фультоном не менше 2,8 забезпечується сприятливий перебіг зимівлі. Виловлених цьоголіток риб пересаджують на зимівлю в спеціально підготовлені зимувальні стави за густоти посадки 10 т/га.
Для одержання високоякісних цьоголіток коропових риб – рибопосадкового матеріалу для вирощування товарної риби високих кондицій, основними передумовами є такі:
- вирощування і утримання високоякісних чистопорідних плідників об’єктів риборозведення різного генезису з метою повного забезпечення ними риборозплідників для здійснення промислової гібридизації;
- широке впровадження промислової гібридизації на базі чистопорідних плідників риб різного генезису з метою використання гібридів і помісей першого покоління, які завдяки ефекту гетерозису мають кращі біологічні і рибогосподарські показники порівняно з чистопорідними рибами (гібриди другого і подальших поколінь втрачають ефект гетерозису);
- удобрення ставів і годівля цьоголіток риб штучно виготовленими кормами;
- облаштування вирощувальних і ставів інших категорій сміттє- і рибовловлювачами;
- проведення ефективних методів профілактики і боротьби з хворобами риб.
Олексієнко О.О. – провідний науковий співробітник
відділу селекції риб Інституту рибного господарства НААН
канд. с.-г. наук, с.н.с.
Осіпенко М.І. – старший науковий співробітник
відділу селекції риб Інституту рибного господарства НААН