Пшениця - полів цариця
ПШЕНИЦЯ – ПОЛІВ ЦАРИЦЯ
В цілому, сприятливі погодно-кліматичні умови дозволяють вирощувати озиму пшеницю, яка більш врожайна ніж ярова. Вітчизняна селекція пшениці знаходиться на одному з найвищих рівнів в світі. Ми маємо потужню промисловість для випуску азотних добрив. Чому ж тоді Україна використовує свої потенціальні можливості по вирощуванню пшениці лише на 30-40% ?
На думку вчених і фахівців, головною причиною низької ефективності вирощування та використання пшениці являється екстенсивна технологія, зумовлена в основному низьким матеріально-технічним забезпеченням цієї галузі. Селянин, отримуючи в середньому 25-30% ц/га зерна в 70-80% випадках четвертого-шостого класів з дуже високою його собівартістю, залишається практично без прибутку. Він не має можливості інтенсифікувати своє виробництво і практично останні десятиліття топчеться на одному місці. За цей час закордонні виробники збільшили врожайність пшениці в два-три рази.
Виходом з такого стану може бути застосування сучасних технологій вирощування пшениці, а також обов’язкове реформування існуючих відносин між селянином і споживачами зерна будь-якого рівня. Середня врожайність 50-55 ц/га з складом білку в зерні в межах 12,5-14,5% має стати нормою для аграріїв.
В Україні достатньо досвідчених спеціалістів, які знаються на вирощувані пшениці.
Хотілось би лише повідомити їм про деякі особливості, які можуть суттєво вплинути на збільшення врожайності і якості пшениці та зменшити її залежність від несприятливих погодно-кліматичних умов.
В останні роки спостерігається дуже посушливими кінець літа і початок осені, що припадає на період посіву озимої пшениці.
Така ситуація вимагає від селян визначення – сіяти чи не сіяти пшеницю в суху землю. Дехто приймає рішення сіяти з надією, що пройдуть дощі, а дехто переносить сівбу до кінця оптимальних строків. І в першому і в другому випадках ризик дуже великий. Тому, що період від сходів до входження в зиму, являється найбільш відповідальним стосовно живлення рослин. До кущіння пшениця споживає відносно невелику кількість поживних речовин, але дуже відчуває їх нестачу.
Щоб забезпечити одночасні сходи, ріст і розвиток рослин, їх нормальний вхід в зимовий період, необхідно виконати напіввологу обробку насіння перед висівом 3-5% розчином Ліно-сол+.
Для подальшого розвитку та перезимівлі рослин проводиться позакореневе підживлення 2% розчином Ліно-сол+ (в залежності від стану посівів) при температурі не нижче 140С.
В цей період продуктивність фотосинтезу ще достатньо висока і рослини мають можливість активно накопичувати вуглеводи та амінокислоти. Найбільше їх знаходиться в вузлах кущіння. Поступово вуглеводи перетворюються в цукри, підвищуючи їх склад до 25% (в перерахунку на суху речовину), що забезпечує морозостійкість.
При негативних температурах відбувається обезводнення клітин, вода з цитоплазми переходить в міжклітинний простір. Росте концентрація клітинного соку в вузлах кущіння, що запобігає створенню кристалів льоду в тканинах рослин під дією низьких температур. Зупинка росту і перехід рослин на початку зими в стан спокою завжди підвищує її морозостійкість.
Для того, щоб перенести всі несприятливі зимові умови, потім відновити вегетацію і дати повноцінний врожай, рослини повинні мати достатній запас міцності і життєвих сил. Основною причиною загибелі рослин являється те, що в міжклітинному просторі замерзає вода, обезводнюючи при цьому протоплазму. Відбувається коагуляція колоїдів. Цей процес незворотній і призводить до загибелі клітин. Затрати Ліно-сол+ для обробки насіння і позакореневого підживлення незначні, але забезпечують перезимівлю рослин і їх відновлення весною.
Дуже важливе значення для майбутнього врожаю мають одночасні сходи рослин. Якщо деякі насінини запізнюються з виходом ростків на поверхню ґрунту, то це спричинює стабільне відставання в рості їх кореневої системи і наземної частини.
Особливо гостро проявляється конкурентна боротьба під час росту стебла і нарощування вегетативної маси. Найбільша кількість рослин випадає в період виходу в трубку і колосіння. На ослаблених посівах відбувається витягування клітин та зменшення товщини їх стінок, що призводить до значного ослаблення стебла і вилягання рослин.
Великі дози азотних добрив викликають черезмірний ріст стебел. Нижні частини не можуть утримувати надземну масу і рослини також вилягають. Через це, для рівномірного росту та дозрівання пшениця має отримувати необхідні поживні речовини в необхідній кількості і в необхідні строки. У стресових ситуаціях(низькі температури, приморозки, засуха) засвоєння елементів живлення кореневою системою є недостатнім, що сповільнює темпи росту і розвитку рослин. В такій ситуації рослині можна допомогти позакореневим підживленням. Швидкість і відсоток засвоєння елементів живлення через листя значно вищі ніж ті, що внесені в грунт. Часто нестача лише кількох грам одного з необхідних мікроелементів може значно обмежити засвоєння інших елементів живлення і зупинити подальше зростання врожайності навіть на високих фонах NPK. Мікроелементи не можуть бути замінені іншими поживними речовинами. Крім того, при внесенні високих норм мінеральних добрив значна частина NPK не засвоюється рослинами, а отже втрачається, вимивається з ґрунту, або створює складні хімічні сполуки, забруднюючи навколишнє природне середовище.
За наявності необхідної кількості мікроелементів рослини синтезують повний спектр ферментів, які дозволяють інтенсивніше використовувати енергію, воду, елементи живлення для формування вищої врожайності.
Вони сприяють розвитку потужної кореневої системи, яка забезпечує повніше засвоєння рослинами елементів живлення з ґрунту. Підвищується стійкість рослин до посухи, холоду, хвороб.
Тому дуже важлива позакоренева підкормка весною в період від кущіння до виходу в трубку. В залежності від стану посівів використовується 2% розчин Ліно-сол+. Для збільшення наливу зерна і підвищення його класу, бажано по можливості, провести позакореневу підкормку 2% розчином Ліно-сол+ через неділю після цвітіння пшениці.
При вирощувані пшениці ніяк не обійтись без використання засобів захисту від бур’янів та хвороб. Ліно-сол+ має хороші фунгіцидні властивості, захищаючи рослини від кореневої гнилі, мучнистої роси та інших грибкових захворювань. Крім того, він добре поєднується з використанням гербіцидів та інших засобів захисту рослин. За висновком інституту землеробства південного регіону, застосування рідкого органічного добрива Ліно-сол+ разом з хімічним захистом озимої пшениці від бур’янів, дає змогу одержати додатково 3,5-6,4 ц/га зерна, зменшити норми витрати гербіциду на 20-25% і кошти на них, поліпшити фіто санітарний стан посівів та довкілля.
Польові досліди, проведені на полях Кримського інституту агропромислового виробництва показали, що навіть одноразове внесення Ліно-сол+ в період кущіння сумісно з гербіцидом «Гранстар» не тільки збільшувало врожай пшениці, але й значно підвищувало її якісні показники.
Досвід багаторічного використання Ліно-сол+ в різних регіонах України показує, що оптимальна кількість робочого розчину складає 250 л/га. Мінімальна кількість не може бути меншою 100 – 150 л/га. Швидкість вітру підчас обробки рослин не повинна перевищувати 4 м/с.
Найефективніше виконувати позакореневе підживлення в пообідню пору, коли тургірний тиск в клітині найменший, або в пасмурні дні. Крім забезпечення нормального розвитку рослин, Ліно-сол+ сприяє демінералізації ґрунту, забезпечує підвищення його родючості в наступні роки.
Придбати та отримати докладну інформацію про Ліно-сол+ та його застосування в рослинництві можна за телефонами:
067-656-59-39, 097-233-91-32,
095-548-05-28
Володимир Тарасюк, експерт дорадник