Особливості розвитку й харчування рослин

Особливості розвитку й харчування рослин

Ці ази має знати кожна людина, яка має відношення до рослин. 

Інформація оновлена 21.02.2016.

Усі рослини, для свого росту й розвитку мають певні вимоги до умов зовнішнього середовища. До них відносяться повітря, світло, вода, тепло й живильні речовини, причому всі вони рівнозначні й незамінні. Недолік або відсутність одного з них неминуче приведе або до значного ослаблення росту, або до загибелі рослини.

 

Одержувати високі врожаї з гарними технологічними якостями можливо тільки при сприятливих агрокліматичних умовах, дотриманні технологій, передбачених для певної зони з використанням високоефективних комплексних добрив.

Крім вуглецю, кисню й водню, одержаних з повітря, рослини витягають із ґрунту разом з водою такі важливі елементи живлення, як азот, фосфор, калій, магній, кальцій і сірка. Ці елементи живлення споживаються рослинами в порівняно більших кількостях і тому одержали назву макроелементи. Ті ж елементи, які споживаються рослинами в порівняно менших кількостях (бор, марганець, мідь, молібден, цинк, кобальт, натрій і деякі інші), називаються мікроелементами.

Кожний із цих елементів бере участь у нормальній життєдіяльності рослин і не може бути замінений яким-небудь іншим. Рівень потреби цих елементів залежить від виду, породи, сорту, віку й фази розвитку рослин.

Зупинимося на характеристиці найбільш важливих з них.

АЗОТ - необхідна для росту рослин органічна сполука, що бере участь у їхньому розвитку. Рослини в різні періоди вегетації випробовують у ньому різну потребу. Важливо те, що окремі види рослин використовують азот не тільки для росту й формування врожаю, але можуть накопичувати його й для відкладання в резерв.

При недостачі азоту рослини слабо ростуть, починають чахнути. Надлишок азоту негативно впливає на садові рослини - підсилюється обпадання плодів перед дозріванням, знижується зимостійкість дерев і кущів.

ФОСФОР - важливий елемент живлення, який сприяє кращому засвоєнню азоту, калію, магнію й прискорює утворення і дозрівання плодів.

При його недостачі порушується білковий обмін і погіршується засвоювання азоту із ґрунту. Ознаками недоліку фосфорного харчування є затримка в рості, темно-зелені, але в той же час тускле листя з пурпуровими плямами або смугами.

КАЛІЙ до складу органічних сполук не входить, але відіграє важливу роль в утворенні вуглеводів, підвищує стійкість рослин до захворювань. Потреба в ньому нітрохи не нижче ніж в азоті. Калій сприяє поглинанню рослинами інших живильних речовин і їх пересуванню в рослинах.

При недостачі калію погіршується фотосинтез, послабляється стійкість до грибкових захворювань і зимостійкості. Ознаки недостачі калію: зниження росту, аж до карликовості, побуріння країв листків, у той час як жилки залишаються зеленими. Хворі листки рано обсипаються.

Азот, фосфор і калій - це найбільш важливі елементи живлення. Якщо зазначені три становлять основу харчування рослин, то інші є умовно необхідними.

МАГНІЙ. Про його нестачу у грунті в першу чергу сигналізує листя рослини: їх фарбування стає схожою на ялинку - між зеленими жилками з'являються світло-зелені, жовті, а потім бурі плями. Таке явище одержало назву хлороз. При цьому відбувається відмирання значної частини листків та обпадання плодів.

СІРКА бере участь у виробленні рослиною білків і вітамінів. При її нестачі зменшується розмір листків, вони стають дерев'янистими. Дефіцит сірки в рослин проявляється рідко.

ЗАЛІЗО. При його нестачі спостерігається сильний хлороз (починається з верхніх часточок листків). Хвороба проявляється в садових рослин, насамперед на молодих пагонах.

БОР підвищує стійкість рослин до грибкових захворювань. Його нестача впливає на формування плодових зав'язей і плодоносіння. На плодах усередині й зовні з'являються водянисті виразки, які потім буріють і пробковіють, а на смак плоди стають гіркуватими.

МІДЬ сприяє боротьбі з засухою, а її недостатня кількість приводить до пригнобленого росту погонів, слабкому розвитку кореневої системи. Листки синьо-зеленого кольору, цвітіння затримується.

МАРГАНЕЦЬ підвищує вологоутримуючу здатність, знижує випаровування вологи листами, впливає на плодоносіння. При нестачі марганцю проявляється хлороз у вигляді плям, уповільнюються або зовсім зупиняються ріст рослин і плодоносіння.

МОЛІБДЕН бере участь у регулюванні азотного обміну речовин. При його нестачі порушується засвоєння азоту, тому ознаки його голодування подібні з ознаками недостачі азоту - з'являється блідо-зелений колір у листків, листова пластинка деформується й відмирає.

ЦИНК бере участь у білковому, вуглецевому й фосфорному обмінах, його нестача затримує ділення кліток, що приводить до зміни побудови листків. На кінцях гілок утворюються вкорочені пагони із дрібними листками. Фосфорні добрива в підвищених дозах знижують надходження цинку до рослини.

Тому необхідно використовувати добрива зі збалансованим з’єднанням елементів живлення, яке сприяє збільшенню врожаю, поліпшує його якість і дозволяє протистояти захворюванням.

Таким препаратом є «Ріверм». Щодо використання «Ріверму» необхідно відзначити, що він добре поєднується з гербіцидами й фунгіцидами. Досвід застосування «Ріверму» показав, що врожай і його якість значно збільшується при позакореневій підгодівлі.

У складі «Ріверму» присутні збалансовані елементи живлення, а також найбільш важливі для плодово-ягідних культур макро - і мікроелементи - азот, фосфор, калій, магній, залізо, бор, мідь, марганець, молібден, цинк і інші.

Найважливішим фактором, який забезпечує високу біологічну активність «Ріверму» є його збагачення корисною мікрофлорою.

Дуже важливо, для нормального росту й розвитку рослин забезпечувати їхній натрієво-калієвий баланс. Про роль натрію в житті рослини відомо мало. Головною його функцією є створення високого осмотичного тиску в клітинному соку, що дозволяє рослині витягати воду із сухих і засолених ґрунтів. Калій підвищує гідрофільність протоплазми й збільшує її водоутримуючу здатність, створюючи разом з натрієм різницю потенціалів на мембрані клітки. Наявність калію забезпечує існування рослини вночі, коли відсутнє сонячне світло.

Коренева підгодівля сільськогосподарських культур ефективна при неглибокім заляганні кореневої системи.

Коли коріння розташовувалося на значній глибині, ефективним може бути тільки позакореневе підживлення. Наприклад виноградники. При віці в кілька десятків років довжина виноградного коріння в глибину досягає від 5 до 15м. В цьому шарі дуже мало живильних речовин, тому коренева система служить ще і як їхній накопичувач, на випадок критичних ситуацій. Тому найважливішою, є позакоренева підгодівля винограду через 7-8 днів після збирання врожаю. У цей період листи починають скидати, що накопичився в них цукор, крохмаль і ін. речовини в кореневу систему. Немаючи стану спокою, коренева система розвивається майже всю зиму.

Завдяки цьому, навесні з'являються 3-4 пагони покриті лубом. При цьому виноградник підвищує стійкість не тільки проти заморозку, а й проти багатьох захворювань, включаючи бактеріальний рак.

На побудову складових частин свого тіла, рослина використовує 0,2% води, що пропускається через себе. 99,8% - ідуть на випаровування. При цьому, чим більше вітер, тим більше випаровування (степова зона). Приміром, пшениця па Херсонщині при середній урожайності, випаровує за вегетаційний період 300-320 мм води, що перевищує найчастіше кількість опадів, що випали. Тому для озимих культур, дуже важливо, що б коренева система до морозів проникнула за глибину промерзання.

В озимого рапсу товщина стебла до морозів повинна бути не менше 5мм.

Передпосівна обробка насіння бобових культур препаратами утримуючими азотобактерії, забезпечує їхній гарний ріст без витрат енергії на формування клубеньків.

Вищі рослини нездатні, використовувати в якості азотної їжі атмосферний азот, оскільки вони не в змозі подолати сили зчеплення атомів у молекулі останнього. Тому вся величезна маса вільного азоту (8т/м? землі) рослині недоступна. Навіть у багатих органікою ґрунтах доступного рослині азоту 1-2% або приблизно 200 кг/га орного шару. В інших ґрунтах його в 3-4 рази менше.

В 1901 р. М. Бєйєрінком був відкритий аеробний мікроорганізм, названий азотобактером. Азотобактери дуже важливі для фотосинтезу. Вони накопичують у рік від 10 до 40 кг зв'язаного азоту на 1га.

У чорноземі азотобактерів до 40млн/1гр ґрунту. Деякі препарати мають їх в 1гр сотні мільйонів. Наприклад, в «Рівермі» їх більш 150 млн/1гр. Сьогодні це питання дуже актуальне. Тому, що майже вся біота в землі знищена. У багатьох ґрунтах азотобактери відсутні, а без них земля вважається мертвою. Їхнє місце займають хвороботворні віруси й бактерії, небезпечні для нас.

Рослини є складними біологічними організмами й природно, що вони залежні не тільки від умов харчування, а й від геофізичних процесів. При вирощуванні рослин необхідно враховувати їхній біологічний годинник.

Біологічний годинник - це клітинний механізм, який обумовлює ритм життєдіяльності клітки, або здатність рослини орієнтуватися в часі (чітка періодичність фізико-хімічних процесів).

Це здатність сприймати коливання геофізичних факторів, добову й сезонну періодичність електричних і магнітних полів Землі, клімату, сонячної й космічної радіації, освітлення і т.д.

Наприклад, ніхто не може пояснити, яким образом дерево виробляє електроенергію. Але такий ефект є. Винахідник Гордон Уолд говорить, що в цьому переконатися дуже просто. Необхідно один стрижень застромити через кору в стовбур живого дерева, а інший поруч, у ґрунт, на глибину 20 см, і приєднати вольтметр. Стрілка покаже, що між стрижнями в стовбурі й землі є потенціал 0,8-1,2Вт постійного струму. Але саме цікаве те, що напруга чомусь підвищується взимку, коли немає листків. Наявність різного за величиною електричного потенціалу може бути однієї із причин нетерпимості рослин одна до одної. Відомо, що персик, дуже агресивно поводиться стосовно груші. Погано вживаються кісточкові рослини й суниця. Доброзичлива сусідка малина. Не рекомендується сусідство таких культур, як ягідні чагарники (смородина, аґрус і особливо малина) з яблуневими деревами, а яблуневі небажано висаджувати уперемішку зі зливами й вишнями. Відомо, що волоський горіх і горобина звичайна гноблять яблуні. Серед польових рослин існує аналогічна несумісність. Зростаючі вимоги до якості с/г продукції обов'язково приведуть до перегляду технологій її вирощування з врахуванням усіх необхідних факторів.

 

Валерій Козак,

академік Української Академії Наук

За додатковою інформацією та придбанням рідкого органічного добрива "Ріверм" від виробника звертайтесь за тел: 067-656-59-39 , 097-233-91-32, 095-548-05-28, 095-548-06-87