За справедливість
За справедливість
Так уже повелося, що найбільше брешуть в період війни, перед виборами і при рекламуванні товарів.
Знаю наперед, що моя сповідь декому не сподобається, але на відміну від більшості політиків я хочу бути справедливим.
Так сталося, що всі прогнози, які були зроблені мною за останні 15 років, збулися. Це не складно перевірити, бо всі вони друкувалися в журналі Агросвіт України.
Коли починався майдан я, як і більшість українців не тільки вітав його, а і періодично приймав у ньому активну участь. Але коли прилипли до майдану Тягнибок, Яценюк, Кличко, Турчинов, Порошенко та інші політики, які бачили в ньому шанс прийти до влади, то він почав переростати в революцію.
Можете люстрірувати мене і зневажати, але я робив все можливе, щоб зупинити це безглузде дійство. В той час я звертався до людей з проханням, щоб вони заглянули в історію. За усі часи людської цивілізації ще ні одна революція не приносила користі людям, бо революцію задумують романтики, здійснюють герої, а користуються її плодами негідники. І після кожної революції простих людей очікує убогість щонайменше на 10 років, а в гіршому випадку і на 15-30 років. Простий люд бідніє, а правляча верхівка, користуючись плутаниною в економіці наживається і біситься з жиру.
Я матеріаліст, але поважаю усі віросповідання і наймудрішими книгами вважаю Біблію і Коран. Можна з чимось не погоджуватися, але в цілому - це джерело мудрості. Задумайтеся над висловом: Моісей водив по пустині євреїв 40 років перед тим як привести їх до землі Обітованої.
А чому він не привів їх за два тижні, місяць чи два?
Відповідь проста. Протягом 40 років народжується два покоління людей і в останнього покоління повністю змінюється світогляд.
Якби Моісей привів євреїв на землю Обітовану за тиждень, місяць чи два, то вони залишилися б такими ж як і були. І нічого в їхньому житті не помінялося б.
На момент так званої революції гідності українці пройшли тільки 22 річний курс на шляху незалежності. Тож і не дивно, що після революції гідності практично нічого не змінилося. І це закономірно, ми маємо Президента, Прем’єр Міністра, Голову Верховної Ради, Голову Національного банку, Міністрів, чиновників саме таких, яких заслуговуємо. Ніхто ж нас не заставляв купуватися на подачки та вірити в брехню при голосуванні за цю команду. Вони є наше дзеркало. До кращого дзеркального відображення нам зараз не вистачає 14 років. Тож виходячи із вище сказаного через 14 років зміниться світогляд у народних мас і ми зможемо розбудувати нове суспільство, в основу якого буде закладена соціальна справедливість.
Прослухавши передноворічні виступи Президента України і Прем’єр Міністра хтось може не погоджуватися зі мною. Дійсно, їх виступи були дуже лаконічні і переконливі. Але давайте проаналізуємо, що насправді відбулося і відбувається зараз в Україні.
«На перший погляд може здатися, що в Україні якийсь дурдом: дії влади є абсолютно дебільними, а в деяких випадках просто зрадницькими. Але це тільки на перший погляд. Насправді все є логічним: гроші не пахнуть.» Юрій Михайлов
Вчені довели, що в жіночому організмі відсутня будь-яка логіка. В діях представників нашої влади теж складно найти якусь логіку. Мабуть у них щось не так з орієнтацією.
Навіть в самому кошмарному сні нам не могло приснитися те, що сталося з Україною наяву: втрата Криму, Донбас, падіння курсу гривни, інфляція, різкий стрибок цін, можливий дефолт, зупинка підприємств, безробіття, відсутність нормального управління в армії і силових структурах, паралізація управління в органах влади, недолуга робота Національного банку України, що сприяє побудові фінансових пірамід майже у всіх банках, розкрадання банків, рейдерство, рекет та зростання криміналу. Так сталося, що за короткий термін народ втратив довіру майже до всіх партійних лідерів. Ейфорія, що існувала на Майдані змінилася повним розчаруванням.
Чому так сталося і хто в цьому винен?
Враховуючи бездіяльність нашої влади було б дуже дивно, якби Путін зі своїми імперськими замашками не скористався цим. Так, він подібно Гітлеру, порушив усі угоди і договори, що були укладені між Україною і Росією, провів анексію частини території України і на цьому підняв свій рейтинг серед росіян до небувалих висот.
Дехто розраховував на те, що Євросоюз і Америка допоможуть Україні справитися з російською експансією. Але цього не сталося по двом причинам.
По-перше, українська влада на чолі з Турчиновим практично проявила повну бездіяльність і дилетантство в питаннях організації оборони України від російської навали і як результат - втратила понад 20 мільярдів доларів тільки на одному озброєнні, що було в Криму. Зазвичай допомагають тим, хто хоч щось робить…
По-друге, для будь-якої країни її економічні інтереси більш значущі, ніж інтереси іншої країни і це теж варто пам’ятати. Тож ті запізнілі і несуттєві санкції, що прийняті по відношенню до Росії, не приносять бажаного результату для України.
Дехто думає, що російська експансія розпочалася з 2014 року. Це далеко не так. Ще в часи правління Єльцина робилися перші кроки до цієї експансії. З приходом до влади Путіна була розроблена нова геополітична концепція по відношенню до усіх країн СНГ і в тому числі до України, в основу якої закладений провірений тисячоліттями принцип: розділяй і пануй.
Тож не випадково Кремль, за традицією радянських часів, фінансував наших комуністів та піклувався про церкви російського патріархату. Зверніть увагу на те, що лідери наших комуністів, не маючи власного бізнесу, жили і живуть зараз у маєтках не гірших, ніж у крутих олігархів, а церкви російського патріархату ростуть як гриби після дощу. Сіялась смута і через Верховну Раду, найбільша увага приділялась надуманим мовним, освітнім та релігійним питанням.
Та не дивлячись на затрачені Кремлем мільярди доларів у Путіна нічого не виходило. Ставка, яка була зроблена на комуністів і церкви Московського патріархату, не приносила бажаного кінцевого результату.
І тут на горизонті з’явилась партія Свобода. Саме в ній кремлівські лідери побачили найкращу козирну карту в своїй грі. З цього моменту Кремль робить основну ставку на безглузді націоналістичні дії лідерів партії Свобода. Російські політологи віддають належне керманичам партії Свобода і вони не обманули їхні очікування. Російська пропаганда уміло використовувала кожне слово, яке злітало з вуст Тягнибока, Мирошниченка, Фаріон та інших свободівців. В більшості випадків вони подавали слово в слово і цього було достатньо, щоб налякати російськомовних мешканців Криму, Півдня і Сходу України, формуючи у них ненависть до всього українського. Конфлікт з нашим найкращим адвокатом в Євросоюзі Польщею виник теж з вини партії Свобода.
На виборах народ України дав належну оцінку як самому Тягнибоку, так і партії Свобода в цілому. Правда 6 депутатів можиритарників пройшли на виборах до Верховної Ради. Коли вони виступають у Верховній Раді чи на прес-конференціях, то інколи я навіть радію, що вони змінилися, але в більшості випадків моя радість не тривала, бо наприкінці виступів у них часто проскакують фрази, які уміло використовуються російськими політологами. Як кажуть в народі: «Ложка дьогтю псує бочку меду».
Негативно сприймається партія Свобода і в країнах Євросоюзу.
Мені дуже приємно, що першими зрозуміли шкідливість ідеології цієї партії у Львові. Львів’яни сказали мені так: «Ми народили цю партію - ми її і знищимо».
Відхід свободівців від масової активної політики розчарував Путіна і його політологів, бо в інформаційній війні - це була найкраща зброя, яка була значно потужніше БУКІВ, Градів, танків і мінометів.
Тож правильна оцінка партії Свобода українським народом - це насамперед удар по Путіну і його ідеологічній машині. Зараз путінські політологи, використавши партію Свобода як презерватив, уважно приглядаються до Радикальної партії Ляшка та інших партій, члени яких незавжди бувають адекватними у своїх виступах.
«Слово не горобець, вилетіло - не зловиш» - цю народну мудрість варто пам’ятати кожному політику і представнику влади.
Заради справедливості варто зазначити, що не тільки партія Тягнибока нашкодила Україні.
Дуже доречні факти, що наведені в статті Юрія Михайлова «Кому війна, а кому мати рідна». Зупинимося на деяких з них.
«Самопровозглашенное правительство Крыма признало, что обеспечить Крым продуктами и потребительскими товарами из России невозможно.
Об этом заявил так называемый и.о. главы управления федеральной налоговой службы по Крыму Николай Кочанов.
Кроме того, непризнанное правительство жалуется, что из-за спекуляций разница в цене на сельхозпродукцию между оптом и розницей достигает 100-300%.
Как сообщается, украинские продукты порой на 50% дешевле не только российских, но уже и крымских. Решить проблемы с обеспечением полуострова необходимыми товарами представляется возможным не раньше 2020 года.
Руководитель Института экономических исследований и политических консультаций Игорь Бураковский полагает, что логистические трудности полуострова предоставляют Украине все возможности для того, чтобы оказывать политическое давление на Россию. «Ключевая проблема Крыма в том, что самые большие по своей пропускной способности логистические цепи идут с материковой Украины. Я не вижу, как в краткосрочной перспективе можно сделать полуостров полностью независимым от материка». Forbes Украина
Більше того, з кожним днем зростає загроза вторгнення фашистсько-московських агресорів з території Криму:
Россия продолжает проводить сосредоточение части подразделений оккупационной группировки в Крыму в северных районах полуострова.
Об этом на своей странице в Facebook написал руководитель Центра военно-политических исследований Дмитрий Тымчук, ссылаясь на оперативные данные группы ИС.
По его словам, противник продолжает проводить сосредоточение части подразделений оккупационной группировки в Крыму в северных районах полуострова.
Ну і як Україна тисне на Росію через Крим? А ніяк: українські бізнесмени навперейми забезпечують ворога-окупанта ресурсами і полегшують йому життя як тільки можуть - гроші ж бо не пахнуть:
После отмены запрета на ввоз украинских продуктов в Крым цены на продовольствие снизились. Об этом на аппаратном совещании в Совмине республики сообщила министр экономического развития полуострова Светлана Верба.
По ее словам, такая ситуация наблюдается в последние время и никаких причин для роста цен на продовольствие нет. vesti.ua
«Америка ніколи не буде знищена ззовні. Якщо ми програємо і втратимо наші свободи, це буде лише тому, що ми самі зруйнували себе.» Цей вислів Президента США Абрахам Лінкольна як ніколи актуальний для України.
Несмотря на фактическое состояние войны с Россией, Украина продолжает позволять агрессору зарабатывать на себе. Об этом в ходе пресс-конференции заявил председатель Комитета экономистов Украины Андрей Новак.
Новак отметил, что украинская сторона пока не только не отвечает адекватно на российские экономические санкции, но и наращивает объем импорта из РФ.
«По многим товарным позициям мы имеем не то, что отсутствие симметрического ответа на российские запреты, а зачастую и наоборот: когда Россия накладывает запрет на какие-то украинские товары, то в тоже время Украина резко наращивает импорт аналогичного российского товара, - посетовал он. У меня возникает вопрос к нашим государственным органам: как в состоянии войны такое может быть? РИА «Новый Регион»
На Сході України тисячі бійців ризикують своїм життям. А Міністерство оборони і підприємства Державного концерну «Укроборонпром», покликані забезпечити захисників засобами захисту, озброєнням та бойовою технікою, нерідко цинічно приторговують тим, чого потребує фронт, влаштувавши колосальний розпродаж зброї на внутрішньому ринку.
Кожному очевидно: з початком бойових дій Кабінет міністрів мав ухвалити рішення про припинення будь-яких продажів зброї і бойової техніки як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, та спрямувати всі ці ресурси на забезпечення борців із агресором. Але уряд своєчасно не зупинив процес розтягування військового майна. Більше того, він спокійно споглядав, як Міноборони через численних посередників організувало на внутрішньому ринку розпродаж автоматів,безпілотників, вертольотів, гранатометів, ракет, тобто всього того, що тепер могло б урятувати життя наших солдатів. ZN.UA
Харків єдине в світі місто, де є шість підприємств, здатних випускати військову техніку. Між тим, за час АТО найбільший в Україні виробник танків, завод ім. Малишева, тривалий час не отримував від Міноборони жодного замовлення. Поки солдати на передовій молили про підкріплення, на бронетанковому заводі стояло понад 500 танків. Причому половина з них на ходу, і могли б допомогти армії. Інформаційно-аналітичний центр «Перевесло»
Росія заборонила українським літакам транзитні польоти над своєю територією, наносячи економічну шкоду нашій державі, оскільки авіакомпанії, що літають до Китаю, Таїланду, Середньої Азії, Кавказу тепер мають літати довшими маршрутами.
Здавалося б, Україна мала би відповісти дзеркально, але на той час наш Уряд і Президент мовчали, нібито води в рот набрали.
В допомозі АТО у нас прийняли участь діти від 7 років до стареньких бабусь і дідусів серед яких відсутня інформація про наших можновладців від влади.
На думку Андрія Золотарева Україну очікує шок без терапії. Ось який прогноз він зробив:
Перший ризик, з яким Україна зіштовхнеться – відсутність бачення майбутнього країни. Іноді думаєш, а чи не агент Путіна пробрався в український уряд і замінив слово «реформи» на слово «податки на нерухомість». Держава хоче взяти щось у людей, а соціальні пільги й гарантії знижує.
У сумі ця політика соціального геноциду може привести до суспільного вибуху, оскільки вертикальний конфлікт, який вивів людей на Майдан, дотепер не вирішений. Протиріччя між народом і елітами загрожують країні силовим завершенням цього конфлікту. Є два можливі результати – диктатура у випадку перемоги верхів й розпад держави у випадку перемоги низів. От це і є головна загроза для України в найближчі часи.
На Донбасі ж найближчим часом не буде ні миру, ні війни. Ми бачимо по діях сторін, що ніхто з них не прагне ні ескалації конфлікту, ні його остаточного припинення. Конфлікт на Донбасі – дуже зручна паличка - виручалочка для влади, який дозволяє списувати всі промахи на війну. Крім того, кожний, хто насмілюється виступати із критикою, відразу виявляється не патріотом, а ворогом держави. Ну а тих, хто насмілився протестувати або страйкувати, оголошують агентами ФСБ, як це уже відбувалося не раз.
…Україні потрібні нові, абсолютно прагматичні політики, які не будуть дивитися на свій політичний рейтинг і своє майбутнє, а будуть керуватися інтересами держави й більшої частини його громадян. Поки, на жаль, я у владі таких політиків не бачу.
Складається враження, що кожен крок сьогоднішньої влади направлений не на розбудову економіки України, а на її руйнування і обездолення простих людей.
Візьмемо податок на нерухомість. У цілому - це правильна ідея, але в українських реаліях вона доведена до абсурду.
Попередня влада запропонувала ввести податок на нерухомість, але клятвенно пообіцяла, що простих людей це не торкнеться. Мов, обкладатися побором буде тільки елітна нерухомість величезної площі.
Під цими гаслами минулий уряд добився головного - прийняття податку на нерухомість. Щось подібне є і в інших країнах, але, як завжди, єзуїтство української влади полягає в тому, що вона все робить з точністю до навпаки. Звичайно, що цей Закон потребував доопрацювання. Я не буду докладно зупинятися на недоліках цього Закону, бо зараз це вже немає ніякого значення. Назву тільки найголовніший недолік попереднього Закону.
По суті податок на майно - це податок в ім'я справедливості, коли більш забезпечені люди платять щось на користь підтримки менш забезпечених. А у нашому варіанті виходить, що квадратний метр в селі чи селищі міського типу рівноцінний квадратному метрові на Печерську в м. Києві.
Нинішні реформатори замість виправлення ситуації вирішили віддячити усім тим, хто підтримував Майдан і привів їх до влади. На відміну від попереднього Закону вони вирішили обкладати податком як житлову, так і нежитлову нерухомість. При цьому поняття "об'єкти житлової нерухомості" збільшили до запаморочливих розмірів.
Податок на нерухомість на стільки заплутаний, що відтепер можна навіть собачу будку прийняти за нерухомість, з якої потрібно платити винагороду. При творчому підході податківця чи місцевого чиновника можна буде вважати будку елементом нежитлової нерухомості, яку власник будинку здає собаці Джеку на умовах усного договору.
Рекомендую: перепишіть не тільки будку, а і заодно будинок на Джека і нехай він сам розбирається з податківцями.
Я постійно задаюсь питанням: чи є хоч якийсь елементарний розум у наших представників влади. Пропонується стягувати той самий податок за володіння нерухомістю вартістю 30 тис. гривень (вартість будинку на якомусь хуторі) і 50 млн дол. (вартість палацу у Кончі-Заспі теперішнього чи бувшого урядовця). Перш за все, це говорить про те, що влада потурбувалася про себе любимих і про своїх отприсків, а з простого люду можна і три шкури зняти.
Соціальна несправедливість придуманого урядом податку - це тільки одна сторона медалі. Інша сторона стосується оподатковування нежитлової, зокрема комерційної нерухомості. Запропонований Урядом варіант оподатковування є, по суті, податком на збитки, тому що платити його треба незалежно від результатів господарської діяльності. У потенціалі він загрожує знищенням значної частини промисловості, тобто, що ще не дорізали на металобрухт, то краще дорізати, щоб не платити податки. Це удар по тім залишкам промисловості, що ще залишилися від радянської економіки.
Останнім часом представники влади постійно говорять про необхідність капіталізації банків. Для цієї цілі із злиденного бюджету виділяється 36 мільярдів гривень, щоб захистити вкладників.
Про яких вкладників ведеться мова?
На кожного вкладника є страховий фонд в розмірі 200 тисяч гривень.
Але ж є вкладники в яких зберігається у банках мільйони гривень, - заперечують представники влади. Тобто йдеться мова, що треба захистити себе любимих, бо такі гроші тримають у банках тільки олігархи і представники влади, а розраховуватись за це має простий люд.
Доволі часто представники нинішньої влади свої непопулярні дії аргументують війною і тим, що у них немає іншого виходу.
Це далеко не так. Вихід завжди є і він знаходиться там де й вхід. Якби представники нашої влади вивчали в школі і вищих учбових закладах історію, то напевно знали б, що будь-яка війна - це не тільки людські і матеріальні втрати, а і величезний поштовх в розвитку науково-економічного потенціалу для воюючих сторін.
Згадайте другу світову війну: з чим її починали Радянський Союз і Германія і чим закінчили. По темпам розвитку економіки один рік війни прирівнюється до 10 років мирного часу.
Що мали зробити Яценюк і Турчинов з перших днів приходу до влади, а в подальшому Порошенко і Гройсман?
1. Гроші, що отримані від МВФ потрібно було направити не на банки для спасіння гривни, а на військово-промисловий комплекс і на суміжні напрямки економіки, які стосуються забезпечення армії. Люди, що задіяні в військово-промисловому комплексі і на суміжних напрямках економіки отримували б пристойну зарплатню, купували б товари і цим самим спонукали б розвиток всієї економіки країни.
2. Жорсткими діями зупинити розкрадання цих грошей (що не зроблено і на сьогоднішній день).
3. Національна Гвардія, що сформована з міліції і добровольчі батальйони повинні були бути передані Міністерству оборони (кесарю кесарове).
4. Потрібно було звільнити без пенсії усіх генералів і адміралів без виключення, як невідповідаючих своїм професіональним якостям, бо за останні 20 років звання генералів, а інколи і полковників отримували за гроші або родичі депутатів і урядовців. Я не знаю ні одного генерала, який би заслужив це звання.
5. На місце звільнених генералів призначити тих, що служили в радянські часи.
6. Радниками командирів батальйонів, дивізіонів, бригад, командирів добровольчих батальйонів потрібно було призначити із числа добровольців, що вчились і служили в радянські часи. І вони погодилися б, бо вони були виховані в дусі: є така професія - захищати Вітчизну. Для цього потрібно було повернутися до них лицем, а не спиною. Для довідки: звільнений 8-20 років тому майор чи підполковник з 25-30 річним стажем отримує пенсію меншу, ніж двірник.
Згадайте знову історію: ніколи більшовики не змогли б перемогти Антанту, Денікіна і Колчака, якби не скористалися допомогою військових спеців.
7. АТО - це справа не МВС і не СБУ, а військових.
8. Багато говорилося про обмеження спецпенсій, які сягають по 40 тисяч гривень і більше, пільг і зарплат депутатів, чиновників та виплат при скороченні штатів, а реально майже нічого не зроблено. А це потрібно було зробити обов’язково для відродження довіри до влади. Який дідько повірить владі, яка тягне на себе ковдру.
9. Національний банк України має працювати не на банкірів, а на державу. Саме Національний банк має створити умови, щоб не створювались банківські фінансові піраміди. Якщо банк збільшує процентну ставку на депозитні вклади понад 18%, то за кожний наступний відсоток він має збільшувати страховий фонд на 10%. Ви можете заперечити тим, що не існує такого Закону, але його не складно прийняти.
10. Кадри вирішують все. До бісу ця люстрація, квоти, кумівство і хто в якій партії був. На посадах чиновників мають працювати фахівці і державники, а не сьогоднішні дилетанти і Швондєрі. Коли я познайомився з першим варіантом бюджету, то в мене склалося враження, що оточення Яценюка ніде не вчилося, а дипломи купили на Петрівському ринку. Бюджети Гройсмана практично нічим не відрізняються від Яценюкових – це дорога не вперед, а назад.
Київський Мер Кличко - це найкращий приклад того, що містом має керувати господарник, а не боксер.
До бісу усі реформи. Подивіться, що натворила Київська влада з об’єднанням ЖЕКІВ і як це відобразилося на киянах. Я уже не говорю про проблеми з транспортом і недостачею грошей у бюджеті міста.
Замінити Кличко на нормального господаря і усі проблеми міста будуть вирішені. Я поважаю Віталія як боксера, але керувати містом чи бути політиком - це не його справа.
Що ж до реформи, то вона потрібна тільки одна єдина - Все для перемоги у війні з Росією.
11. Ніякого рейдерства і переділу власності.
12. Зупинити поставки до Криму продовольства.
13. Ліквідувати банк Росія та інші російські бізнес структури на теренах України.
14. Обмежити в’їзд до України неблагонадійних російських громадян. СБУ має займатися своїми справами, а не протирати крісла.
15. Жорстко наказувати працівників МВС і прокуратури за поширення і зростання на теренах України кримінальних структур. Не секрет, що абсолютна більшість кримінальних структур співпрацює з працівниками МВС та прокуратурою, і тому у нас твориться таке безчинство. В кримінальний Кодекс потрібно внести правку, щоб працівники МВС, прокуратури і СБУ несли в два рази суровіше покарання, ніж звичайні люди (по одним і тим самим статтям). Це ж стосується суддів і держслужбовців усіх рівнів. І це теж не складно.
16. Присікти безглузді призиви про вільну продажу зброї населенню.
Що стосується війни з Росією, то тут існує однозначна відповідь. Цей ворог тільки з виду страшний, але його можна і потрібно перемогти. І якщо не можуть чи не хочуть зробити це наші правителі, то їх потрібно замінити, але без усяких революцій.
Володимир Тарасюк, експерт дорадник