Нинішня влада не здатна вивести українську економіку із тіні

Міжнародний валютний фонд оцінив розмір тіньового сектору в структурі економіки України близько 45%, а міжнародна асоціація сертифікованих бухгалтерів та аудиторів — АССА оприлюднила 46%. В реальності ж ця цифра ще більша, бо багато показників в дослідженнях не враховується.

На сьогоднішній день Україна опинилася на третьому місті по розміру тіньового сектору.

Чи бореться з цим Уряд Гройсмана?

Звичайно, бореться і навіть гарно рапортує. Та тільки ці рапорти схожі на гарну казочку.

Починати боротьбу потрібно з великої "дичини", а тут у нашої влади руки короткі.

Влада успішно викручує руки малому і середньому бізнесу, а великий бізнес як сплачував символічні податки, так і продовжує це робити і далі. Офшори як існували, так і продовжують існувати і далі.

У нас спостерігається якийсь парадокс: всі медіа тільки й говорять про податкові зловживання, а рідний Кабмін оцінює "тінь" в 35%. Уряд Гройсмана страждає курячою сліпотою відносно зловживань на митниці, в лісництві,  Укрспирті, наданні комунальних послуг, будівництві доріг, які руйнуються набагато швидше, ніж будуються, будівництві житлових будинків, банківській сфері, в агрохолдингах та корпораціях, в транспортній сфері. Про бурштинову проблему і говорить нічого. Уряд не бачать нічого, де крутяться великі гроші та ще й серед представників з їхніх партій.

Варто зазначити, що достовірних цифр стосовно цієї теми очікувати не варто. Тут суттєві розбіжності між дослідниками щодо визначення  тіньової економіки пояснюються різними підходами до її визначення. Навіть дані Мінфіну відрізняються в залежності від методу оцінки – від 24 до 51%. Достовірно порахувати цей показник не можна. Цифри навчального центру дорадчої служби дещо більші і дорівнюють майже 54%, тому що ми говоримо не тільки про обсяги діяльності, з якої не сплачені податки, а і про обсяг всіх втрат бюджету. Наприклад: візьмемо бурштинову справу – при направленні її в законне русло ми б отримали до бюджету доволі чималі доходи, а так гроші осідають по гаманцям служителів влади (слуг народу). А чи замислювався хто-небудь в Уряді над тим – скільки незаконних субсидій призначається в Україні? А що твориться в медицині? Деяким українським лікарям можуть позаздрити навіть німецькі лікарі вищої категорії. До речі, останні два показники враховує тільки наша дорадча служба. Левову частку «тіні» становлять офшорні схеми, які теж не помічає Уряд Гройсмана. І так майже у всіх секторах нашої економіки.

В абсолютній тіні у нас знаходиться проституція і ігорний бізнес. У всіх країнах Євросоюзу це непогана стаття прибутку до державного бюджету, а у нас ці гроші стікаються до осіб із силових структур. Ми розглядаємо тіньову економіку як економічну діяльність, що заборонена законодавством України, а сюди відносяться і незрозуміло звідки взялися статки депутатів Верховної Ради, Міністрів і всіх чиновників та працівників адміністрації Президента України. Можна окремо виділити отримання хабарів депутатами усіх рівнів влади за потрібне голосування.

«…Основні види української тіньової економіки: нелегальна заробітна плата (заробітна плата в конвертах) чи виплата з/п не по трудовому договору, а по цивільно-правовій угоді (уникнення сплати соціальних внесків); готівкові операції, що не обліковуються; приховування доходів та/або перебільшення видатків; заниження ціни акцій корпорації при оформлені продажу контрольного пакету; хабарі; “відкати”; відмивання коштів; підпільне виробництво; незаконна діяльність; шахрайство; незаконні ринки збуту (так звані “чорні ринки ”). Цей перелік можна ще довго продовжувати і він постійно оновлюється за рахунок появи нових “прогалин” у законодавстві чи винахідливості шахраїв. Я думаю, що більшість із нас стикалася чи відчувала на собі вплив тіньової економіки. Для цього наведу декілька прикладів. Чи помічали Ви, який чек вам видали для розрахунку у закладі громадського харчування? Мені не один раз доводилося отримувати в таких закладах НЕФІСКАЛЬНІ чеки. Працюючи на одну компанію дізнався декілька простих речей: податкова контролює виключно поточний рахунок підприємства. Готівку підприємство не обліковує (в офіційній звітності, у так званій “чорній бухгалтерії ” все відображено) і не проводить інкасації. Тобто готівка не поступає на даний рахунок і податкова бачить виключно безготівкові операції, кількість яких набагато менша за кількість готівкових операцій. Крім цього, при зростанні кількості безготівкових операцій чи при накопиченні на рахунку суми більшої за необхідну для спрощеної системи оподаткування, реєструються нові ФОП і відкриваються нові рахунки на їх ім’я. Всі подальші безготівкові операції проводять через них. Отже приховується значна кількість доходів; майже усі розрахунки з постачальниками відбуваються готівкою у доларах США. Тобто ці кошти постачальники також приховують. А про зарплату у конвертах відомо усім. Цікавими є схеми “легального ухилення від сплати соціальних внесків”. Коли мені запропонували іншу роботу, дізнався, що одна відома американська IT-компанія, виплачує зарплату не по трудовому договору, а перераховує на рахунок ФОП. З часом я виявив, що ця схема є дуже поширеною. Таких прикладів можна наводити безліч, що свідчить про значну тінізацію економіки. За підрахунками аналітиків кожен житель нашої країни свідомо чи несвідомо задіяний у тіньовій економіці.

Причин існування тіньової економіки існує багато. Всіх їх можна виділити в 4 основні групи: соціально-економічні; політичні; правові; морально-етичні.

Соціально-економічні причини. До переводу своєї діяльності в тіньове русло людину повинно щось спонукати. У більшості випадків занизький рівень доходів спонукає людину до шляхів їх збільшення. Одним із шляхів досягнення цього є приховування доходів чи пошук іншого виду діяльності, який не завжди є легальним (це особливо стосується тих, хто бажає отримувати надприбутки). Також до цього можуть спонукати соціальна несправедливість та нерівномірність доходів.

До економічних причин можна віднести стан економіки країни. Закономірною є тенденція збільшення тінізації економіки під час кризових явищ. Однією з основних причин є недосконалість податкової системи країни. Надмірний податковий тягар спричиняє перехід грошей “у тінь ”. Крім того, податкові механізми не є досить чіткими, що також є причиною тінізації економіки. Платник податків порівнює економічні наслідки ухилення від податків та санкції. Чим вища податкова ставка і нижчий розмір санкцій, тим вища економічна мотивація від ухилення.

Політичні причини. Політична нестабільність провокує суб’єктів економічної діяльності до приховування доходів. Крім того, політичні причини впливають на економіку, стан якої також прямо впливає на тонізацію економіки. Бюрократія та “паперова тяганина ” теж провокують на дачу хабара чи на перехід до тіньової діяльності. Елементарний приклад – штрафи за порушення правил дорожнього руху, коли більшості водіїв легше дати хабар, ніж оплачувати штраф. Саме тому корупцію необхідно віднести до однієї із рушійних сил тінізації економіки, адже в більшості випадків контролюючим органам відомо про тіньові схеми, а через корумпованість влади боротьба з цими схемами зводиться нанівець. Деякі чиновники здатні вимагати хабар навіть з підприємця, у якого вся діяльність є законною та наявні всі документи. Причина цього явища – недостатньо жорстка відповідальність за скоєння таких злочинів. Крім цього, органи, які ведуть боротьбу з корупцією, також є корумпованими. Корупція є дуже поширеним явищем у всіх владних сферах, правоохоронні органи та суди не є виключенням. Корупція перетворилась у величезну рушійну силу тіньової економіки, у якій задіяні державні службовці від найнижчих до найвищих рангів.

Правові причини. Коли в людини з’явилася мотивація до здійснення тіньової діяльності, прогалини в законодавстві дають змогу реалізувати це на практиці. Досконалого законодавства не існує. Прогалини є в законодавстві більшості країн. І чим більше таких прогалин, тим більшу кількість людей вони спонукають до здійснення неофіційної чи незаконної діяльності. Тому рівень тінізації та корупції в країнах з таким законодавством є високим.

Проблемою також є незначна відповідальність за скоєння як дрібних правопорушень так і економічних злочинів, ухилення від сплати податків. Це дає змогу мінімізувати ризики при здійсненні тіньової діяльності.

Морально-етичні причини. Передусім це наше ставлення до тіньової діяльності. Якщо в країнах з розвиненою демократією суспільство засуджує таку діяльність, то в нашій країні це виглядає цілком нормальним явищем. Це свідчить про те, що тіньова економіка прижилася і проблема носить загальнодержавний характер.» Літвінцев Роман http://www.klubok.net/

Найбільший рівень тіні у фінансовій, страховій сфері та видобувній промисловості.

В Україні надмірна бюрократія. Щоб підключити компанію до електромережі, а інколи навіть, щоб повісити на стовпі одну лампочку нічного освітлення території потрібно чекати півроку і більше.

Чи можливо боротися з «тіньовою» економікою?

Проблема «тінізації» існує у всіх країнах світу. Знищити повністю «тіньову» економіку як і корупцію неможливо, але знизити цей показник до 5-8% - це задача кожної країни і багатьом із них це вдається.

Всі передові економісти мають одностайну думку, що прогрес у боротьбі з “тінню”, тобто, підвищення податкових надходжень, повинен супроводжуватися зниженням податків для сумлінних платників, адже головна причина “тінізації” — це зависокий рівень загального податкового навантаження.

Зниження податків завжди було і залишається найефективнішим засобом виходу з “тіні”. Особливо це стосується прямих податків на доходи громадян, тобто на працю.

Стратегія детінізації вкрай ефективна для корумпованої України з глибокими традиціями неповаги до закону, особливо до податкового.

Такий рецепт надають майже усі поважні економісти, але команди Гройсмана і Порошенко цього не помічають, а точніше не хочуть помічати.

Тінізація економічних відносин є однією з найбільш істотних перешкод щодо підвищення добробуту, рівня і якості життя населення та за всі роки президентства Порошенко ми не побачили, щоб влада переймалася цими питаннями. Ми бачимо тільки одне, як зростає добробут Петра Порошенка і всіх олігархів.

«Шляхи детінізації економіки України. Детінізація економіки вимагає злагодженої дії всіх гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Саме тому повинна бути затверджена державна програма детінізації економіки, яка б передбачала цілий ряд реформ усіх трьох гілок влади, що створили б умови для детінізації економіки. До таких умов слід віднести: легалізація вже існуючого тіньового сектору; недопущення тінізації легальних підприємств; стимулювання підприємницької діяльності; застосування жорстких адміністративних та каральних заходів; подолання корупції. Реальні дії повинні бути спрямовані на вдосконалення законодаства задля усунення бюрократії та корупції. В цьому повинна бути зацікавлена передусім влада. Оскільки на даний момент не рідким є лобіювання інтересів певних бізнес-груп при прийнятті тих чи інших законопроектів. Наступним кроком повинна стати зміна фіскальної політики, спрямована на диференціацію ставок податку залежно від бази оподаткування (як це відбувається у США та інших країнах з розвиненою ринковою економікою).

Важливими є також кроки із зменшення частки готівкових розрахунків шляхом здешевлення банківських послуг та інших шляхів заохочення до безготівкових розрахунків. Цей крок є дуже важливим, оскільки більшість готівки знаходиться поза банками, тобто не піддається контролю. І наостанок хочеться сказати, що необхідно змінити власне ставлення до тіньової економіки не як до реалій життя, а як до ненормального функціонування суспільства. І чи вилікуємо його це залежить від кожного з нас». Літвінцев Роман http://www.klubok.net/

Все геніальне криється в простоті. Для вирішення проблеми з тіньовою економікою потрібна політична воля Петра Порошенка, але це йому не під силу, бо він не просто бізнесмен, а олігарх і рубати сук на якому він сидить мізки не дозволяють.

На завершення хочеться додати, що не завжди боротьба з “тінню” виправдана на 100%. Якщо тіньова економіка не перевершує 10%, то вона може бути навіть корисною.

Наприклад: студенти отримають невеличку стипендію і підробляють у вільний час по договорам не сплачуючи податки, але ж купуючи якісь речі вони сплачують ПДВ. Так що і в цьому випадку є якась користь.

Тож до всього потрібно підходити не огульно, а раціонально і тоді буде толк в нашій державі. Тільки нинішньому Уряду це не під силу, бо не догодить своєму господарю. Вони ж не можуть рубати сучок на якому так зручно сидять.

Підготувала Людмила Тарасюк, експерт дорадник