Частково розгаданий секрет найвидатнішого пророка ХХ століття Вольфа Мессінга 

 

Ми багато чули про пророків серед людей, а чи існує пророцтво в рослинному світі?

Для будь-якого пророцтва потрібна присутність мислення та передача інформації і вони є у рослин…

Реальність нашого життя така, що споживацьке відношення людини до навколишнього середовища наблизило біосферу до смертельної небезпеки. Найстрашніше те, що люди обмежившись механічним світом штучних речей та предметів все далі і далі віддаляються від живої природи, тим самим ховаючи від самого себе свою глибинну суть.

Свідомість людини не може стояти на фундаменті механічного матеріалізму, на гармонізації механічних зв'язків з природою. Людина невід'ємна від природи. Природа в людині і людина в природі. Осмислення того  що природа є «неорганічним тілом» людини приводить до розуміння єдності між ними. Все живе в природі взаємозв'язане.

Сьогодні людство починає розуміти очевидну істину, що існування цивілізації в цілому, визначається станом рослинного покрову планети. Зеленим рослинам ми зобов'язані тим, що не дивлячись на поступаючі щорічно в атмосферу мільярди тон вуглекислого газу, який утворюється при горінні та диханні, кількість CO і О₂ залишається в атмосфері достатньо стабільною. Крім того, із 375 мільярдів тон харчів, які людство планети споживає щорічно, левова частка приходиться на рослини. Остання частка приходиться на тваринні продукти, які в свою чергу також харчувались рослинами. Інстинктивно відчуваючи красу та позитивний вплив вібрацій рослин на людську душу, люди відчувають щастя і спокій поряд із флорою.

Батько сучасної ботаніки Карл фон Ліней об'явив, що рослини відрізняються від людей і тварин лише своєю нерухомістю. Хоча Дарвін сказав, що рослини набувають і демонструють свою здатність рухатись, тільки тоді, коли це дає їм перевагу в природному відборі. Дійсно, будь який ріст це рух. Рослини постійно гнуться, повертаються до сонця і коливаються.

Рослинне царство - це цілий всесвіт. Ще на початку ХХІ століття багаточисленні дослідження продемонстрували здатність рослин показувати, що вони щасливі, коли до них звертаються з теплом і любов'ю, відчувають страх перед насильством та тривогу в присутності небезпечних тварин. Крім того вони реагують на людські емоції і навіть спілкуються одне з одним, на незвичайно тонкій, ефірній мові, яку тільки тепер ми намагаємося зрозуміти. Сьогодні, завдяки допомозі надчутливих приладів, відомо, що рослини впізнають людей, чутливі до музики, мають пам'ять, відчувають ненависть та любов. Одним словом, мають почуття і свідомість. Аристотель, Парацельс і інші вчені середньовіччя стверджували, що рослини мають душу. Мало того, практично немає жодного народу, який би не поважав рослинний світ. Древні народи знали, що у рослин є душа. Коли маг племені Дон Хуан розмовляв з своїм учнем, знаменитим Карлосом Кастанедою, то вказував, що той повинен спілкуватися з рослинами, тому, що вони мають свою індивідуальність і володіють почуттями і душею. Що, в свою чергу, вони можуть передавати свої почуття людині, так що той стає здатним бачити, відчувати і чути те, що вони йому передають. Дон Хуан також стверджував, що зв'язок між рослинами і людьми на стільки міцний, що, коли зрізуєш одну з них, необхідно просити прощення і пояснювати, що колись інші рослини зможуть використати твоє тіло для поживи.

Німецький вчений Дітмер, будучи ще асистентом, проводив експерименти з рослинами. Добавляючи їм поживні речовини він приладами контролював їх реакцію. Захотівши перекусити, Дітмер закип'ятив стакан води і опустив в нього яйце. В цей час всі прилади зашкалили. Дітмер спочатку не зміг пояснити причину цього явища. Лише згодом він зрозумів, що рослини таким чином реагують на чужий біль. Фізик Віктор Адаменко припустив, що деякі рослини, які були німими свідками злочинів, можуть бути взяті в розрахунок і навіть викласти свою версію того, що відбулося при підключенні їх листків до детектора брехні під час допиту звинувачених. Адаменко, після відповідних експериментів стверджував, що рослини здатні відповідати на думки свого господаря, як в його фізичній присутності, так і на відстані до 200 км.

Емоції рослин були вивчені радянським психологом В. Пушкіним на початку 70-х років ХХ століття. Пушкін гіпнотизував свою студентку Таню і емоційні зміни, яким вона піддавалась, реєструвалися рослиною (герань), з якою пацієнтка була з'єднана. Завдяки цьому дослідник дійшов висновку, що рослини мають пам'ять, реєструють в своїх клітинах почуття і навіть думки людини з якою зв'язані. Замічено також, що з часом людина може встановити щільний контакт з рослинними клітинами, виступаючи в ролі людського мозку.

Каліфорнієць Лютер Барбенк вивів новий вид кактусів без голок — простими бесідами. Мова була його інструментом і рослини не тільки розуміли його, а й підкорялись. Крім кактусів безгольчатих, були виведені білий тутовник, дуже соковита слива, біла маргаритка та інші. Барбенк уявляв те, що хотів отримати і після цього, завдяки тільки «співпраці» з рослинами виникали нові види.

В ХХ столітті психіатр Джон Мейес оголосив, що рослини не тільки відповідають на факти, які їм повідомляють, але й їх ріст напряму зв'язаний зі ступенем взаєморозуміння між ними і господарем.

Здається малоймовірним те, що рослини, які весь час залишаються в нерухомості, мають власну систему спілкування одне з одним.

Піонер органічного садівництва Родейл якось почув, що смерть материнської рослини впливає на ростки і вирішив перевірити це на своїй фермі в Пенсильванії.

Він знищив материнську рослину капусти підрубавши качан, а потім спалив його і залишки закопав в землю. Після цього виявилось, що смерть якимсь чином травмувала паростки і вони, починаючи з цього моменту різко загальмували свій ріст і розвиток. Була це телепатія чи якийсь інший, невідомий нам механізм передачі інформації? Це відкрите питання.

Подібні явища спостерігають під час прорідження лісових насаджень. Після вирубки, наприклад, молодої сосни, сусідні дерева значно гальмують в рості, а багато з них навіть гине. Якщо їх не зрубують а пересаджують, то сусідні сосни розвиваються дуже активно.

Дуже часто те саме відбувається під час прорідження саду. Відомо і інше. Якщо в розщелину старого дерева посадити якусь рослину, наприклад фіалку, то воно починає омолоджуватись, викидаючи нові плодоносні пагони.

Частину цієї загадки вдалось вирішити не ботаніку, а зоологу з Південної Африки, Ван Халену.

Проводячи досліди з жирафами та антилопами, він дійшов висновку, що деякі рослини обмінюються інформацією за допомогою хімічних речовин. Так, він продемонстрував, що акації використовують етилен (СН,) для життєво важливого спілкування: в випадках коли необхідно попередити про наближення небезпечної тварини. Хален виявив, що жирафи дуже перебірливі до корму (їдять листя тільки тих акацій, які стоять окремо одна від одної), а антилопи обскубують всі акації підряд, тому й помирають набагато частіше. Виявляється, що дерево випускає в повітря етилен, щоб повідомити своїх сусідів про небезпеку. Листки попереджених акацій починають виробляти отруту - танін, здатний розрушити печінку тварин.

Сьогодні відомо і те, що рослини відчувають музику. Пронизливий рок їх пригнічує до того, що вони відвертають листки в бік від джерела звуку. Класична музика допомагає їм рости краще. Коли це було відкрито, на кукурудзяних полях в Канаді встановили гучномовці, які в весняні дні транслювали класичну музику. В результаті розміри початків збільшились на 20-100%. Іншими словами, це говорить про те, що рослини мають нервову систему, яка працює на тих же електричних імпульсах, що і в тваринному та людському світі. А якщо є нервова система, то повинен бути і розум! А де розум, там і пам'ять!

Якщо в рослини є пам'ять, то де вона знаходиться? Різні частини коріння рослини — за думкою німецького вченого Дітера Фолькмана, мають інформацію про те, що відбувається внизу, зверху і збоку від неї. Тому про корінь рослини можна говорити, як про децентралізований, але все ж таки єдиний координаційний центр. Ніхто поки що не підрахував загальну довжину коріння дерева. Але вивчення однієї лише рослини - жита, показало, що у нього більше 13 млн корінчиків з загальною довжиною 610 км. На цих корінчиках розташовано приблизно 14 млрд найтонкіших волосинок загальною довжиною більше 10 000 км, що приблизно дорівнює відстані від Північного до Південного полюсу. Являється чи ні коренева система мозком рослин - це лише гіпотеза. Але очевидно одне, що застаріле уявлення про бездушних рослин необхідно викреслити з нашого життя.

Ніхто не може пояснити, яким чином дерево виробляє електроенергію. Винахідник Гордон Уолд вважає, що в цьому переконатись дуже просто. Необхідно один стержень увіткнути через кору в стовбур живого дерева, а інший поряд, в ґрунт, на глибину 20 см, і під'єднати вольтметр. Стрілка покаже, що між стержнями в стовбурі і землі є потенціал 0,8-1,2 Вт. постійного струму Цікаво, що напруга чомусь підвищується зимою, коли немає листків. Може це і є однією з причин нестерпності рослин один до одного. Відомо, що персик, дуже агресивно веде себе по відношенню до груші. Погано вживаються кісточкові рослини і суниці, доброзичлива сусідка - малина. Не рекомендується сусідство таких культур, як смородина, аґрус, і особливо малина з яблуневими деревами. Яблуневі не бажано саджати вперемішку з вишнями і сливами. Відомо, що грецький горіх і горобина звичайна пригнічують яблуні. Серед польових культур існує аналогічна несумісність.

Деякі рослини володіють даром ясновидства. Вони заздалегідь віщають про успіх чи наближення біди. Найкраще це виходить серед окремих екземплярів грошового дерева, які знаходяться в квартирі. Його ще називають товстянка або дерево життя. При наближенні біди в родині його листочки угасають і повністю опадають, а коли очікується великий успіх вони гарно розвиваються.

Рано чи пізно, але наука доведе всьому людству, що рослини можуть відчувати, любити, згадувати і навіть думати. Коли це відбудеться, то людство зійде на нову ступінь взаємовідносин з своїми зеленими братами, а наша планета перетвориться в один квітучий сад.

Регіструючи факти ясновидства рослин, птахів і тварин, мене не покидали думки про Вольфа Мессінга. На протязі 40-ка років всі мої гіпотези руйнувалися одна за одною. Та я вірив, що розгадка десь поряд. І нарешті це відбулося. Розгадці секрету ясновидства Вольфа Мессінга та інших пророків сприяв експеримент американських вчених на мишах, які хотіли точно встановити границі ділянки мізків, що відповідає за пам’ять.

Сотню мишей навчили рухатись в складному лабіринті. По завершенню тренінгу у мишей виділяли хірургічним способом окремі ділянки мізків і знову пускали в лабіринт. Усі миші успішно знаходили вихід з лабіринту. Вчені були здивовані, бо видалялись різні ділянки мізків з перекриттям. Припускалась дія м’язової пам’яті, але лабіринт був дуже складний і попередні тренінги проводились до першого успішного проходу. Тож у мишей не могла виробитись рефлекторна м’язова пам’ять.

Ознайомившись з результатами експерименту американських вчених я дійшов висновку, що пам’ять у тварин і людей формується не тільки у мізках і м’язах, а і в інформаційному полі за межами їх тіла. Інформаційне поле на зразок виносного вінчестера комп’ютера при необхідності дублює дії мізків. У всіх тварин і людей воно одночасно живе в двох вимірах часу: сьогоденні і майбутньому. Випередження в часі може складати від сотої долі секунди до декількох секунд. Можливість одночасного находження інформаційного поля в двох вимірах часу дає можливість захистити людину від негативних випадків, які здатні позбавити її життя чи нанести каліцтво.

Скажемо іде чоловік по вулиці і ненароком відскакує в сторону і в цей час зверху падає цеглина. Якби він цього не зробив, то цеглина впала б прямісінько на голову. Інформаційне поле дало команду на ноги в обхід мізків і цим самим зберегло життя бранному тілу. Або, переходячи вулицю людина робить різкий рух назад і перед нею проноситься машина. Десята доля секунди відділяла людину від небезпеки, але і на цей раз інформаційне поле випереджаючи час захистило її від вірної смерті.

Якось мій товариш йшов через ліс. Він був дуже втомлений і спав на ходу. Раптом якась сила заставила його сонного цибнути в сторону і розвернутися на 180 градусів. В ту ж саму мить мимо пронісся здоровенний пес, який розвернувся і знову кинувся на нього, але товариш вже встиг ухватити палицю, якою відбився від оскаженілого пса.

Подібних випадків за все життя у кожної людини набирається більше сотні і якби інформаційне поле не випереджало час хоч на соту долю секунди, то людина мала б дуже короткий вік. Це в повній мірі стосується всього живого на землі.

Та найчастіше випередження часу фіксується на війні. Нерідко зустрічаються люди яких кулі обходять і осколки від розривів снарядів і гранат не ранять. Про них кажуть, що вони заговорені чи народилися в сорочці.

Секрет їхньої невразливості криється в тому, що їхнє інформаційне поле, випереджаючи час, постійно дає команди на рухи тіла, які забезпечують уникнення зустрічі з пулями, осколками чи іншими предметами, що загрожують життю людини. Цьому можуть сприяти і заговори. Заговори – це своєрідне програмування інформаційного поля на випередження часу. Тож розповіді про заговорених людей мають рацію.

Десь раз за пів століття на планеті народжується людина, яка здатна переміщувати своє інформаційне поле на декілька десятиліть вперед. Саме такою людиною був Вольф Мессінг.

Кожен раз, коли Вольф Мессінг отримував складне запитання він погружався в себе і зовні складалося враження, що перед тобою є тільки тіло, а його самого немає. Інформаційне поле Вольфа Мессінга, перемістившись в часі знімало інформацію по факту у вигляді картинок, які він потім озвучував. Саме у вигляді картинок отримували інформацію і інші пророки.

Тож ніякої предначертаної «зверху» долі не існує. Пророк бачить те, що уже відбулося. Вмішатися та змінити хід подій він вже не може. Тільки власне інформаційне поле здатне захистити людину та допомогти прийняти правильне рішення.

В якісь моменти інформаційне поле людини здатне підключатися до інформаційного поля космосу і це дає можливість зробити найгеніальніші відкриття зі значним випередженням часу. Леонардо да Вінче, Ломоносов, Ейнштейн, Менделєєв, Тесле та багато інших вчених і винахідників своїми відкриттями випередили час на декілька століть завдяки здатності їхнього інформаційного поля підключатися до інформаційного поля космосу, де таке поняття як час відсутнє.

Вірність цієї гіпотези була підтверджена результатами моїх досліджень серед своїх знайомих, які досягли значних успіхів в бізнесі. Всіх їх об’єднувала одна спільна риса: в критичній ситуації вони приймали рішення, які не підкоряються ніякій логіці аналітики, але як показав час – вони були правильними. В народі таку прозорливість називають «чуйкою», «третє око», а захист – «ангелом охоронцем».

Всевишні сили дарують людині життя, а розпорядитися ним та сформувати свою долю вона має сама. І позитивні дії людини - це найкращий дарунок всевишнім силам всесвіту за надану можливість жити та користуватися благами природи.

Результати досліджень також показали, що так звана «чуйка», «третє око» і «ангел охоронець» - це подарунок долі не на все життя. Інформаційне поле як і імунна система потребує постійної підтримки. Це щось на зразок акумулятора, який потребує періодичної підзарядки. На дію інформаційного поля найкраще впливає чудотворяща магія води, вогню, квітів, бджіл, медитації. Тож наявність біля оселі присадибного ставка, квіткових клумб і рабаток, вуликів та каміну в будинку зовсім не розкіш, а нагальна потреба нашого організму.

Без підтримки інформаційне поле людини може дати збій і тоді «чуйка» підведе, «третє око» перестане бачити, а наш «ангел-охоронець» пропустить падаючу цеглину і вона вдарить по голові. Точно так само, якщо не підтримувати в належному стані імунну систему, то вона дасть збій і до людини будуть чіплятися будь-які хвороби.

У всіх пророків з роками ясновидство угасало. Так було і у Вольфа Мессінга. Останні три роки свого життя він майже ніде не виступав, а щоденно робив спробу розгадати секрет своїх можливостей. На жаль, йому це так і не вдалося.

Через декілька десятиліть після його смерті вдалося частково підняти завісу над секретом ясновидства Вольфа Мессінга та інших пророків. Я говорю частково, тому що познати все неможливо. 

Володимир Тарасюк