Про відшкодування шкоди, завданої обробкою медоносів отрутохімікатами

Я працюю помічником судді в одному із районних судів Вінницької області, трохи пасічникую, доглядаю 15 бджолиних сімей. Мене зацікавило питання про те, скільки шкоди приносить бджільництву несанкціоноване використання агропідприємствами нашої держави отрутохімікатів під час обробки сільськогосподарських культур і як можна відшкодувати завдану пасічникам шкоду. Дане питання на мою думку є досить актуальним на сьогоднішній день і турбує чи не кожного пасічника. Мені відомі випадки про те, як після обробки озимого ріпаку масово гинули бджоли в пасічників, вони звернулися до керівника агрофірми, який стверджував, що хімічні обробки проводились законно і він ніякої шкоди відшкодовувати пасічникам не збирається. На тому все закінчилося, пасічники залишилися при своїх інтересах із втратою значної частини бджіл, а агрофірма отримала непоганий врожай озимого ріпаку, запиленого бджолами тих же пасічників.

З того часу, як в мене появилися перші вулики, я зрозумів, що пасічникувати не так вже й просто, як здається на перший погляд. Коли допустив ту чи іншу помилку, виправити її зможеш лише на другий рік. Пасічникування – досить важка та клопітка робота, задля досягнення певного результату потрібно пройти шлях, який вимірюється не одним роком і на цьому шляху трапляється безліч різноманітних перешкод. Одним із найбільших каменів спотикання на шляху пасічників на мою думку є отруєння бджіл отрутохімікатами. На сьогоднішній день по всій території нашої країни все частіше зустрічаються випадки отруєння бджіл, а тому я вирішив якомога більше ознайомитися та ознайомити інших із питанням про можливість відшкодування пасічникам шкоди, завданої несанкціонованими хімічними роботами сільськогосподарських підприємств.

Проаналізувавши більше 20 рішень судів різних областей України по справах про відшкодування завданої пасічникам шкоди, я помітив, що пасічники вигравали менше половини узагальнених справ, більшість судових рішень були винесені на користь фермерів. Це свідчить про те, що пасічники припускались певних помилок і не змогли довести своєї правоти, а тому я намагатимусь узагальнити дані помилки з метою їх недопущення в подальшому.

Як відомо, будь-яку надзвичайну ситуацію набагато легше попередити ніж проводити ліквідацію її наслідків. Не є винятком і отруєння бджіл. З метою запобігання отруєнню бджіл я раджу пасічникам звертатися до органів місцевої влади із колективними заявами про попередження сільськогосподарських виробників про недопустимість обробки квітучих медоносних рослин, про можливі наслідки від отруєння та відшкодування завданої шкоди. Зразок такої заяви наведено нижче.

«Зразок колективної заяви голові сільської (селищної, міської, районної) ради»

Сільському голові

Вишневої сільської  ради

Малинівського району

                                                                       Вінницької області Сидорову В.В.

                                                                       жителів Вишневої територіальної громади

(с. Вишневе та с. Горіхове)

Малинівського району:

Іванова Івана Івановича

Петрова Петра Петровича

Сидорова Сидора Сидоровича

Колективна заява

Ми, що нижче підписалися є власниками пасік, які розміщенні на території Вишневої територіальної громади (с. Вишневе та с. Горіхове) Малинівського району. На землях Вишневої сільської ради та її окружностей знаходяться посіви різних сільськогосподарських культур, в тому числі: озимого ріпаку, ярого ріпаку, інших ярих культур які обробляються землекористувачами: ТОВ «Дністер Агро», керівник …, ТОВ «Агро-Дністер», керівник - …, ТОВ «Анод», керівник - …, ПП Яворський В.В., керівник - …, ВАТ «Рубін», керівник - … . (і так далі перераховуються усі підприємства та фермери, землі яких знаходяться в радіусі льоту Ваших бджіл).

Обробка зазначеними землекористувачами належних їм посівів сільськогосподарських культур отрутохімікатами проти шкідників та хвороб під час цвітіння медоносних рослин призведе до масової загибелі бджіл у радіусі 10 км від оброблюваної площі земельної ділянки, чим завдасть значної та непоправної шкоди нашим пасікам.

Відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом регулюються Законом України «Про бджільництво» № 1492-ІІІ від 22 лютого 2000 року (далі по тексту Закон).

Статтею ст. 30 Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону.

У процесі сільськогосподарської діяльності, лісових користувань, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розроблення туристських маршрутів та організації місць відпочинку населення, проведення військових навчань і маневрів, навчань з цивільної оборони населення, випробовувань будь-якої техніки повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження ареалів розселення бджіл.

Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Відповідно до ст. 31 Закону - застосування засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарстві дозволяється згідно з їх переліком, затвердженим у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, з додержанням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 37 Закону фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Статтею 38 Закону передбачено, що порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:

-  неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;

-  порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл;

-  реалізації продуктів бджільництва та їх сумішей, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи;

-  ухиленні від обов'язкової ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва та їх сумішей;

-  порушенні правил ввезення на територію України та вивезення за її межі бджіл та продуктів бджільництва;

-  реалізації на території України не зареєстрованих в Україні засобів захисту бджіл.

Законами України може бути встановлено відповідальність також за інші види порушень у галузі бджільництва.

Відповідно до п. 7.1 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30 січня 2001 року N 9, яка є обов’язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами - профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст. 30 Закону України "Про бджільництво" від 22 лютого 2000 N 1492-III, суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. Власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

На основі вищенаведеного та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про бджільництво», Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30 січня 2001 року N 9.

П Р О С И М О :

1. Довести дану заяву до керівників підприємств, установ, організацій, які використовують земельні ділянки в радіусі 10 км від с. Вишневе та с. Горіхове та попередити їх про те, що відповідно до чинного законодавства не допускається обробка пестицидами медоносів під час їх цвітіння, а також, що хімічні препарати проти шкідників та хвороб рослин необхідно застосовувати до або після цвітіння та після закінчення льоту бджіл – у ранковий або у вечірній час.

2. Письмово попередити вищезгаданих землекористувачів, що відповідно до чинного законодавства вони на протязі 2018 року повинні оповіщати нас, як власників пасік не пізніше, ніж за три доби до хімічних обробок посівів із зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 10 км), часу і способу проведення обробки, а також про час ізоляції бджіл.

3. Письмово попередити вищезгаданих землекористувачів, що порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність із відшкодуванням завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, а також доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущеної вигоди) згідно із чинним законодавством України.

4. Якщо можливості виконати наші вимоги можливості немає, то рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, просимо довести до нашого відома у письмовій формі. 

«___» квітня 2018 року                   _________                             І.І. Іванов

            _________                             П.П. Петров

            _________                             С.С. Сидоров 

Звичайно, якщо вже сталося отруєння бджіл, то прийдеться добряче постаратися для того, щоб захистити свої порушені права. По перше, потрібно взяти себе в руки та не панікувати, а якомога спокійніше, виважено та без емоцій запропонувати «горе фермеру» відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо ж він не погодиться, то без жодних вагань, негайно слід починати процедуру по збиранню доказів.

Зверніться до сільського, міського голови чи голови місцевої райдержадміністрації із офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та обробленого отрутохімікатами поля та відбирання зразків для проведення дослідження. До складу обстежувальної комісії щодо отрави пасіки повинні входити - ветеринарний лікар, районний зоотехнік, агроном по захисту рослин, пасічник, представник виконкому місцевої ради. При не можливості участі в обстеженні пасіки всіх названих вище спеціалістів комісія легітимна при роботі в ній ветлікаря (ветфельдшера), пасічника і представника виконкому місцевої ради. До речі всі члени комісії за вашим клопотанням можуть бути допитані судом в якості свідків, взагалі свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи, наприклад агроном, або тракторист, який безпосередньо проводив обприскування поля. Бажано, щоб при обстеженні був присутній фермер чи його представник, але якщо він відмовиться, то це ні на що не впливає. Комісія має обстежити повністю всі бджолині сім’ї пасіки та зробити висновок про повну чи часткову (у відсотках, або у кількості рамок, чи в кілограмах) втрату бджіл та відібрати зразки підмору бджіл із складанням відповідного акту. Після обстеження пасіки обов’язково потрібно оглянути поле, яке оброблялося і відібрати зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії. Зразки підмору бджіл та зразки рослин потрібно надіслати до обласної ветеринарної лабораторії для проведення експертизи. Зразки на експертизу відправляються за поданням ветеринарного лікаря.

На стадії проведення експертизи дуже важливо, щоб спеціалісти, які будуть її проводити були попереджені керівником лабораторії чи експертної установи про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, оскільки в деяких випадках судом не приймається до уваги висновок експертизи, якщо експерти не були перед початком її проведення попереджені про кримінальну відповідальність. Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинний зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл, тоді сміливо можна звертатися до суду.

Підтвердженням факту, що пасіка дійсно належить саме вам в суді буде слугувати ветеринарно санітарний паспорт пасіки із обов’язковими щорічними відмітками про кількість бджолиних сімей та їх стан. Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки на сьогоднішній день є єдиним документом, що свідчить про реєстрацію пасіки, він підтверджує факт, що власником пасіки є саме ви та те, що бджоли на пасіці є здоровими. Також доказом того, що ви є власником пасіки служить довідка відповідної сільської, міської ради із зазначенням точної адреси та кількості бджолиних сімей.

Інформацію про те, кому належить оброблене отрутохімікатами поле, якої воно площі, яка культура на полі посіяна та на якій відстані поле знаходиться від пасіки ви можете отримати у відділі Держкомзему або також у місцевій сільській раді. Часто трапляються випадки, що державні установи з різних причин відмовляються видати потрібну довідку. В таких випадках я раджу звертатися про видачу необхідної довідки із письмовою заявою з посиланням на Закони України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації». Якщо ж у видачі потрібної довідки все ж таки відмовляють, тоді слід вимагати письмової відмови, з якою можна поскаржитись у вищестоящі, або правоохоронні органи.

Можна спробувати звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою про порушення агрофірмою Закону України «Про бджільництво» до прокуратури. Прокуратура в інтересах громадян може робити відповідні запити і тоді всі довідки ви зможете зібрати у значно стисліші строки. Я зустрічав у судовій практиці випадки, коли прокурор одного із районів Запоріжської області в інтересах п’яти пасічників звертався до суду з відповідним позовом, представляв їх інтереси в суді. Рішенням місцевого суду у задоволенні даного позову прокурора відмовлено, прокурором була подана апеляція і апеляційний суд скасував рішення місцевого, задоволивши позов. До речі, строк позовної давності по даній категорії справ становить три роки, це означає, що від дня, коли ви довідалися або могли довідатися про порушення свого права (день обробки поля) до суду маєте право звернутися протягом трьох років. Часу для збирання доказів є більш ніж достатньо, але відкладати в «довгий ящик» не варто.

Доказом того, що господарство використовувало для обробки сільськогосподарських угідь той чи інший препарат служить журнал обліку пестицидів та біопрепаратів даного підприємства, який має бути обов’язково. Крім того, використання заборонених хімічних препаратів тягне за собою адміністративну відповідальність. Тому ви можете також звернутися із заявою про перевірку законності використання агрофірмою того чи іншого препарату. Було б непогано, щоб керівника притягнули до адміністративної відповідальності.

Доказами доведеності завданої шкоди може слугувати довідка відповідної обласної зареєстрованої пасічницької організації (у Вінницькій області, наприклад – «Мед Поділля»), або відділу статистики про вартість бджіл та продуктів бджільництва, а також довідка про те, скільки ви могли би отримати від бджіл, якби вони не загинули. Ви також можете на суді заявити клопотання про допит в якості спеціаліста представника такої організації, який офіційно може підтвердити статистичні дані щодо збору продуктів бджільництва за відповідний рік та ціни на них.

Після збору всіх необхідних документів складайте позовну заяву по зразку, який наведений нижче, підставляючи свої дані. При поданні до суду позовної заяви потрібно додати її копію та копії всіх доданих до заяви документів для відповідача. При подачі позовної заяви також потрібно буде сплатити судовий збір, детальнішу інформацію можна отримати в канцелярії суду при подачі позову. В разі винесення судом рішення на користь позивача, сплачений судовий збір стягується з відповідача на його користь.

Відповідно до цивільного процесуального кодексу України позов до суду може бути пред’явлений до одного й того ж самого відповідача (агрофірма) кількома позивачами (пасічниками), кожен з яких в судовому процесі діє самостійно. Крім того співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність. У разі подання позову кількома позивачами до одного відповідача судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом (банківською квитанцією). Суму судового збору уточнюйте в канцелярії суду.

В судових засіданнях пасічники повинні підтримувати поданий ними позов та доводити свою правоту. Звичайно, що адвокатська допомога вам дуже бажана.

Розроблений зразок позовної заяви повністю відповідає діючому на сьогоднішній день в Україні законодавству, складений відповідно до норм матеріального та процесуального права. Проте я не стверджую, що він є ідеальним, оскільки кожен до нього може добавити щось своє, залежно від ситуації, яка склалася.

Вважаю необхідним також зазначити, що в разі загибелі бджіл з вини агрофірми, яка проводила обробку полів отрутохімікатами з порушенням законодавства, не слід боятися судового процесу із нею, не зважаючи на її потужності. Правда в такому випадку на вашій стороні, відстоюйте її. Бажаю успіхів.

«Зразок позовної заяви до суду»

Малинівському районному суду Вінницької області

                                                                       Іваненко Івана Івановича

                                                                       вул. Прокоповича, 25 с. Вишневе Малинівського району

Вінницької області, 23435, тел.067-123-45-67  

до

ТОВ «Дністер-Агро»

23400, вул. Леніна 156-А

смт. Малинівка Вінницької області

про стягнення матеріальної та моральної

шкоди    

П О З О В Н А    З А Я В А

Я, Іваненко Іван Іванович із 1999 року займаються утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первиною переробкою продуктів бджільництва, є членом громадської організації «Спілка пасічників Малинівщини». З метою зайняття бджільництвом я сформував пасіку, яка станом на 10 квітня 2018 року складалася із 50 бджолиних сімей, кожна з яких займала окремий вулик. Пасіка розташована на території Вишневої сільської ради Малинівського району Вінницької області, а саме по вулиці Прокоповича, 25 в с. Вишневе, про що свідчать ветеринарно-санітарний паспорт пасіки та довідка Вишневої сільської ради. Належна мені пасіка за своїми характеристиками відповідала вимогам відповідних нормативних актів, які регламентують порядок утримання стаціонарних пасік, бджоли були здоровими, хвороб бджіл виявлено не було.

На околиці с. Вишневе, на відстані приблизно 800-1000 метрів від моєї пасіки розташоване поле № 25, площею 250 га, яке орендується ТОВ «Дністер-Агро» (далі по тексту - відповідач) і яке засіяне озимим ріпаком.

12 травня 2012 року в період часу з 09 години ранку до 16 години відповідач на згаданому вище полі без належного повідомлення пасічників про застосовуваний отрутохімікат, ступінь і строк дії його токсичності, місця, часу і способу обробки, не вказавши часу ізоляції бджіл, у період масового льоту бджіл провів обприскування озимого ріпаку, який є медоносною та пилконосною рослиною та знаходився в стадії масового цвітіння інсектицидом «Бі-58». Внаслідок даного обробітку на моїй пасіці загинули бджоли, а саме із 50 належних мені бджолиних сімей повністю загинуло 35 сімей, а 15 бджолиних сімей втратили по 70-75 % бджіл.

З приводу отруєння бджіл я того ж дня – 12 травня 2018 року звернувся до дільничного ветеринарного лікаря та із заявою до сільського голови Вишневої сільської ради з проханням створити комісію та здійснити огляд моєї пасіки. 13 травня 2018 року за розпорядженням голови Малинівської райдержадміністрації була створена комісія в складі сільського голови Вишневої сільської ради Малинівського району, дільничного ветеринарного лікаря, лікаря Малинівської районної ветеринарної лікарні, спеціаліста відділі з захисту рослин та головного зоотехніка управління агропромислового розвитку Малинівської райдержадміністрації, яка оглянула належну мені пасіку. Відповідач же свого представника до складу комісії для обстеження пасіки не направив, хоча і був належним чином повідомленим. При обстеженні пасіки було виявлено масовий падіж бджіл, при цьому було відібрано проби загиблих бджіл та відправлено на дослідження в обласну лабораторію ветеринарної медицини. Крім того, комісією було відібрано зразки рослин озимого ріпаку із поля № 25, площею 250 га, яке орендується відповідачем і також відправлено на дослідження. 

Приписами пунктів 4.7, 4.8 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженою Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 р. № 9, передбачено, що про захворювання або загибель бджолиних сімей бджолярі незалежно від форми власності пасік зобов'язані негайно повідомити фахівця ветеринарної медицини, який обслуговує господарство (населений пункт).

Фахівець ветеринарної медицини організовує огляд усіх бджолиних сімей, виявлення хворих і встановлення причини захворювання, визначення джерела, шляхів заносу, ступеня поширення інфекції (інвазії) і вживає необхідних заходів, передбачених цією Інструкцією. Для уточнення діагнозу відбирає і направляє в лабораторію ветеринарної медицини на дослідження патологічний матеріал відповідно до Правил відбору зразків патологічного матеріалу, крові, кормів, води та пересилання їх для лабораторного дослідження, затверджених Головним управлінням ветеринарної медицини з держветінспекцією Мінсільгосппроду України 15 квітня 1997 р. N 15-14/111.

Вінницькою обласною державною лабораторією ветеринарної медицини проведено лабораторне дослідження доставленого матеріалу та 30 травня 2012 року зроблено висновок за № 35/12, про те, що масова загибель бджіл на належній мені пасіці стала внаслідок їх отруєння фосфорорганічними сполуками, до яких відноситься й "БІ-58, а також про те, що в зразках рослин озимого ріпаку, відібраних 13 травня 2018 року із поля № 25, площею 250 га, яке орендується відповідачем та загиблих бджіл, відібраних із моєї пасіки було виявлено речовину «…» – в зеленій масі ріпаку - 12 мг/кг., в загиблих бджолах - 4-6 мг/кг., що і стало причиною загибелі бджолосімей. Таким чином, встановлено причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача, який провів хімічних обробіток посівів озимого ріпаку 12 травня 2018 року та масовою загибеллю належних мені бджіл, в результаті чого мені завдана значна шкода.

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, або обмежений в його здійсненні.

Частиною 2 ст. 22 Конституції України конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом регулює Закон України «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 року № 1492-ІІІ.

Статтею 30 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону. У процесі сільськогосподарської діяльності, лісових користувань, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розроблення туристських маршрутів та організації місць відпочинку населення, проведення військових навчань і маневрів, навчань з цивільної оборони населення, випробовувань будь-якої техніки повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження ареалів розселення бджіл. Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Згідно із ст. 31 цього ж Закону застосування засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарстві дозволяється згідно з їх переліком, затвердженим у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, з додержанням вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про бджільництво" фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Статтею 38 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у :

неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;

порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл;

реалізації продуктів бджільництва та їх сумішей, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи;

ухиленні від обов'язкової ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва та їх сумішей;

порушенні правил ввезення на територію України та вивезення за її межі бджіл та продуктів бджільництва;

реалізації на території України не зареєстрованих в Україні засобів захисту бджіл.

Законами України може бути встановлено відповідальність також за інші види порушень у галузі бджільництва.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено ст. 39 Закону України «Про бджільництво», а  спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (ст. 40 цього ж Закону).

Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 9 від 30 січня 2001 року, яка є обов'язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами передбачено :

п. 7.1.1. Профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст. 30 Закону України "Про бджільництво" від 22 лютого 2000 N 1492-III, суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.

п. 7.1.2. Власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл.

п. 7.1.3. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

п. 7.1.4. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України хімічні роботи, під час яких відповідачем застосовувались засоби захисту рослин є джерелом підвищеної небезпеки, так як ця діяльність пов'язана з використанням, зберіганням та утриманням хімічних речовин, що створює підвищену небезпеку для особи, яка здійснює цю діяльність, та інших осіб.

Тобто між нами з відповідачем виникли правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, які регулюються ст. 1187 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Частиною 5 цієї ж статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Із  довідки № 116, виданої 20 травня 2018 року ТОВ СП "Мед-Поділля" вбачається, що :             

- вартість однієї бджолиної сім’ї станом на 20 травня 2018 року становить 650,00 гривень;

- вартість одного чотирьохрамочного бджолиного пакету станом на 20 травня 2018 року становить 400,00 гривень;

- середній збір меду від однієї бджолиної сім'ї по Вінницькій області в 2017 році склав 13 кг;

- середній збір воску від однієї бджолиної сім'ї по Вінницькій області в 2017 році склав 0,5 кг;

- середній збір пилку від однієї бджолиної сім’ї по Вінницькій області в 2017 році склав

0,45 кг;

- вартість 1 кг. меду, 1 кг. воску та 1 кг. пилку станом на 20 травня 2018 року становить - 15 гривень, 20 гривень та 70 гривень відповідно.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В результаті неправомірних дій ТОВ «Дністер Агро», що проявилося в невиконанні ним раду нормативних та законодавчих актів України мені спричинені матеріальні збитки, що складаються із реальних збитків та упущеної вигоди.

Реальні збитки :        35 сімей бджіл х 650,00 гривень = 22750,00 гривень;

                                   15 сімей бджіл х 455 (70% від 650 гривень) = 6825,00 гривень.

В результаті втрати бджолиних сімей, я не одержав доходи, які міг би реально одержати, реалізувавши бджолопакети, мед, віск та пилок, якби відповідачем не було порушено моє право, яке передбачено ст. 11 Закону України «Про бджільництво» на утримання бджіл і зайняття бджільництвом (упущена вигода), розмір якої становить       

50 сімей бджіл х 400 грн/1 бджолопакет = 20000,00 гривень;

50 сімей бджіл х 13 кг. меду х 15 грн./1 кг. = 9750,00 гривень;

                                   50 сімей бджіл х 0,5 кг. воску х 20 грн./1 кг. = 500,00 гривень;

                                   50 сімей бджіл х 0,45 кг. пилку х 70 грн./кг. = 1575,00 гривень.

Шляхом арифметичного підрахунку (22750,00 + 6825,00 + 20000,00 + 9750,00 + 500,00 + 1575,00) встановлено, що загальна сума збитків, завданих мені відповідачем становить 71400,00 гривень і вона підлягає стягненню з відповідача на мою користь, відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, якою передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В результаті втрати пасіки я також зазнав моральних страждань, які виразись в порушенні нормального життєвого ритму, так як зайняття бджільництвом є моїм основним моїм видом діяльності, в необхідності докладати додаткових зусиль для відновлення пасіки, втрати єдиного доходу, втрати часу, душевних хвилювань в зв’язку із намаганням відновити моє порушене право. Протягом тривалого часу я перебував у стресовому та пригніченому стані, в мене кілька разів піднімався тиск, про що свідчать медичні довідки, а тому я вважаю, що відповідно до ст. 23 ЦК України маю право на відшкодування моральної шкоди завданої відповідачем внаслідок порушення моїх законних прав, яку я оцінюю у 5000,00 гривень. 

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки відповідач, не зважаючи на мої неодноразові звернення, відшкодувати заподіяну мені шкоду в добровільному порядку відмовляється, я з даним позовом за захистом своїх прав змушений звернутися до суду.

При поданні даної позовної заяви я поніс судові витрати, що складаються із оплати судового збору в сумі 765,50 гривень та оплати дослідження Вінницької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини в сумі 150,00 гривень, які також підлягають стягненню з відповідача. 

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 22, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16,  22 ч. 1, 2, 23, 386 ч. 3, 1166 ч. 1, 1167, 1187 ЦК України, Законом України «Про бджільництво», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 9 від 30 січня 2001 року, ст.ст. 3, 118, 119, 120 ЦПК України.

П Р О Ш У :

1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер Агро», вул. Леніна, 156-А, смт. Малинівка Вінницької області на мою користь :

- на відшкодування матеріальної шкоди - 71400,00 гривень;

- на відшкодування моральної шкоди – 5000,00 гривень;

- на відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням лабораторного дослідження – 150,00 гривень, а всього – 76550,00 гривень.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер Агро», вул. Леніна, 156-А, смт. Малинівка Вінницької області на мою користь витрати по оплаті судового збору в сумі – 765,50 гривень.

Додатки :     

- копія позовної заяви для відповідача;

- 2 копії мого паспорта та ідентифікаційного коду;

- 2 копії ветеринарно-санітарного паспорту пасіки;

- довідка Вишневої сільської ради № 456 від 15 травня 2018 року про те, що за мною станом на 10 квітня 2018 року рахується пасіка в кількості 50 бджолиних сімей, кожна з яких займає окремий вулик і яка знаходиться по вулиці Прокоповича, 25 в с. Вишневе Мурованокуриловецького району та її копія;

- довідка № 231 від 15 травня 2012 року, видана управлінням агропромислового розвитку Малинівської РДА про те, що згідно статистичної звітності Ф-4  на полі № 25, площею 250 га, що розташоване на території с. Вишневе у 2012 році посіяно озимий ріпак, поле орендується ТОВ «Дністер Агро» та її копія;

- довідка № 278, видана 15 травня 2012 року відділом Держкомзему Малинівської РДА про те, що відстань від моєї пасіки до поля № 25 становить приблизно 800-100 м. та її копія;   

- витяг з журналу використання пестицидів та біопрепаратів у ТОВ «Дністер Агро» на 2012 рік та його копія;

- 2 копії постанови Малинівської районного СЕС від 13 травня 2012 року;

- 2 копії розпорядження голови Малинівської райдержадміністрації від 13 травня 2012 року про створення комісії;

- акт № 55 складений 13 травня 2012 року комісією про огляд належної мені пасіки та його копія;

- акт № 56 від складений 13 травня комісією про огляд поля № 25, площею 250 га, яке орендується ТОВ «Дністер-Агро» та його копія;

- акт № 57 про відбирання комісією зразків підмору бджіл на належній мені пасіці та його копія;

- акт № 58 про відбирання на полі № 25, площею 250 га., орендованого ТОВ «Дністер Агро» зразків рослин озимого ріпаку та його копія;

- висновок лабораторного дослідження Вінницької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини від 30 травня 2012 року та його копія;

- квитанція про оплату лабораторного дослідження та її копія;

- довідка ТОВ СП "Мед-Поділля" про вартість бджолиної сім’ї, чотирьох рамочного пакету, про середній збір з однієї бджолиної сім’ї по Вінницькій області за 2011 рік меду, воску, пилку та його копія;

- квитанція про оплату судового збору та її копія.

«___» червня 2018 року                  ___________                                     І.І.Іваненко

Герої, адреси, номери телефонів наведених зразків заяв є видуманими, їх можливий збіг із реальними є виключно випадковістю. Статистичні дані, зокрема про вартість бджіл та продуктів бджільництва також є надуманими, суттєво занижені та недостовірними, застосовані лише для наведення прикладу.

Роман Луп’як

Вінницька область