Українська степова бджола-порятунок для вітчизняного бджільництва

Українська степова бджола – порятунок для вітчизняного бджільництва  

 

Що таке вільне підсаджування маток?

У разі вільного підсаджування маток застосовують кілька прийомів. За одним із них відшукують стільник, на якому знаходиться матка. Останню видаляють, а замість неї пускають нову (краще плідну). Матку пускають також через льоток у сім'ю, з якої стару було вилучено. Якщо вона неплідна, то перед цим її купають. З цією метою матку поміщають у склянку з теплою водою, накривають, а після того, як вона «побігає» по воді і стомиться, впускають у льоток, а сім'ю підкурюють димом. При цьому матка повільно пересувається і краще приймається бджолами. Якщо підсаджувана матка швидко бігає по стільниках, то бджоли приймають її гірше. Спрощує приймання також незначне вимазування матки медом із бджолосім'ї, в яку впускають її через льоток. Очищаючи таку матку, бджоли краще її приймають.

Як запобігти загибелі матки?

Після виходу молодої матки та початку відкладання яєць бджолину сім'ю не можна підсилювати закритим розплодом, оскільки в ньому можуть бути личинки або яйця, на яких бджоли закладуть маточники, а молоду матку зажалять. Підсилюють бджолину сім'ю розплодом тільки тоді, коли молода матка почне інтенсивно відкладати яйця.

Як допомогти бджолам вибрати найкращу матку?

Коли існує можливість для вибору, неплідних маток поміщають у кліточки і підставляють у безматочну бджолосім'ю, наприклад, закріпивши на спеціальній рамці. До найкращої (в майбутньому) матки збереться найбільше бджіл. Її і залишать бджолиній сім'ї. Так само чинять з закритими маточниками. Решту маток або маточників переносять до іншої бджолосім'ї, яка вибирає найкращу з даних на вибір і т.д.

Як виводити та утримувати запасних маток?

Раціональне ведення пасіки без наявності запасних маток неможливе, адже матка може бути втрачена з різних причин. При цьому знижується продуктивність бджолиної сім'ї, бо вона ослабне до часу виведення бджіл з яєць нової матки, чи її доведеться приєднувати до іншої сім'ї.

На пасіці завжди повинно бути близько 20% запасних маток від кількості бджолиних сімей. Їх зручно виводити й утримувати по 4 на трьох гніздових рамках через глуху перегородку в одному вулику. В передній, нижній (дно) та задній стінках вулика роблять пропили, в які входить перерогодка. Сімейки обігрівають одна одну, створюється нормальний мікроклімат для дозрівання маточників та молодих маток. У такому вулику влаштовують по одному льотку з кожного боку, в результаті чого матки після обльоту або парування не губляться. При відбиранні плідних маток сімейці підставляють зрілий маточник і згодом у ній буде плідна матка. Такі сімейки можна при потребі використати як помічниці, періодично відбираючи від них розплід або посів.

Як вивести маток у бджолиних сім'ях, в яких є матки?

Практикою вироблено багато способів виведення маток у бджолиній сім'ї «без осиротіння». Серед переваг їхнього використання є те, що не порушується цілісність бджолиної сім'ї, матка не припиняє відкладати яйця, деякий час обидві матки (стара й молода) відкладають яйця в одному вулику (до зустрічі). При одному із способів матку поміщають у кліточку, а в бджолину сім'ю підставляють щеплювальну рамку з личинками від продуктивної сім'ї. Після запечатування маточники відбирають і використовують за призначенням, а матку випускають з кліточки. При цьому зумисно травмують ніжки або підрізають крила, бджоли здійснюють тиху заміну матки, закладаючи маточники. Заслуговує на увагу спосіб привчання бджіл літати на два льотки, після чого з одного гнізда формують два, розділяючи рамки з кормом та розплодом (порівну) буферною зоною з порожніх стільників; у відділенні без матки бджоли закладуть маточники. Личинки в них можна замінити, даючи на виховання личинки з племінних бджолиних сімей. У багатокорпусному вулику з метою виведення маток у другому корпусі формують відводок за рахунок розплоду нижнього. Корпуси розділяють діафрагмою з вікном, закритим роздільною решіткою (через неї проходять бджоли), матка залишається у нижньому корпусі. Зрілі маточники використовують за призначенням, а один залишають для виведення молодої матки, бджіл нарощують за допомогою старої та молодої маток. Згодом бджолині сім'ї об'єднують або використовують для розширення пасіки.

Чи можна у бджолиній сім'ї утримувати кількох маток?

Можна. Для цього у плідних маток ножицями обрізують жала, злегка надавлюючи на черевце (китайський бджоляр Го-Он-Сю). Оперованих плідних маток через 2 год поміщають по кілька в одну коробочку, закривають прозорою кришкою з отворами 2-3 мм. Матки вступають у боротьбу, знесилюються (не можуть вжалити) і примиряються, їх підсаджують в одну бджолину сім'ю без матки, вживаючи запобіжних заходів, де вони й відкладають яйця.

Яким чином вік матки впливає на продуктивність бджолиної сім'ї?

За однакових умов бджолині сім'ї з однорічними матками виробляють меду майже на 50%, дворічними - на 20% більше, ніж бджолині сім'ї з трирічними матками. Таким чином маток бажано замінювати щороку.

Чим вигідна щорічна заміна бджолиних маток?

Щорічна заміна маток на молодих (в кінці весни або літа) дає можливість підвищити продуктивність бджолиних сімей, адже їхня сила, як правило, зростає в результаті інтенсивного відкладання яєць молодими матками, бджолині сім’ї менше рояться і найголовніше: через більшу тривалість та інтенсивність відкладання яєць молодими матками в серпні - на початку вересня нарощується велика маса бджіл, які йтимуть у зиму, що є одним з вирішальних факторів успішної зимівлі бджолиних сімей та високих темпів розвитку навесні. Особливо цінних маток можна використовувати кілька років у племінних цілях.

Як матка відкладає яйця?

Бджолина матка відкладає яйця тільки в добре підготовлені бджолами (почищені й відполіровані) комірки, опускаючи в них черевце. На відкладання одного яйця вона витрачає 8-12 с. Після відкладання 25-30 яєць матка робить перерву, під час якої приймає корм від так званої бджолиної свити протягом 1-1,5 хв. За добу вона проходить відстань близько 80 м. При недостатній кількості вільних комірок для відкладання яєць матка багато часу витрачає на їхній пошук. При цьому частина яєць губиться, поїдається бджолами. Ось чому бджоляр повинен своєчасно розширювати гніздо, дбати про достатню кількість стільників у гнізді для забезпечення високої продуктивності маток.

Від чого залежить продуктивність матки?

Продуктивність маток залежить не лише від породи, а й від умов розвитку маточника, кількості та якості корму, закладеного бджолами у маточник. Останній фактор значною мірою впливає на масу маток і кількість яйцевих трубочок. Маток слід виводити в сильних бджолиних сім'ях при наявності достатніх запасів вуглеводного та білкового корму, при умові надходження свіжого нектару та квіткового пилку. Дозрівання маточників також повинно відбуватися у гнізді сильних бджолиних сімей-виховательок.

Як визначити масу бджолиної сім'ї, знаючи продуктивність матки та тривалість життя бджіл?

Тривалість життя бджіл, вирощених у сильних бджолосімях, в активний період життя становить близько 35, у слабких - 30 днів.

Маса бджолиної сім'ї при продуктивності маток у сильних сім'ях 1500 яєць на добу становить 5, 25 кг [(1500?35) : 10000]; 1800 яєць - 6,3 кг [(1800 ? 35) : 10000]; у слабких при продуктивності 1000 та 1500 яєць на добу - відповідно 3,0 кг [(1000 ?30) : 10000] та 4,5 кг [(1500 ? 30) : 10000]. У розрахунках прийнято, що маса 10000 особин бджіл має становити 1 кг. Відомо, що медова продуктивність бджолиних сімей за однакових умов зростає в геометричній прогресії відносно їхньої маси. В сильних бджолиних сім'ях максимальна медопродуктивність може досягти 39,7 кг (6,3²), у слабких - 20,2 кг (4,5²). Отже, висновок очевидний - на пасіці слід утримувати сильні бджолосім'ї (ще з осені-зими) з високопродуктивними матками. Чим більша маса перезимувалих бджіл, тим більшу їхню масу бджолина сім'я вирощує до головного медозбору.

Чи може застудитися матка?

Це може трапитися взимку внаслідок порушення температурного режиму гнізда, влітку - у прохолодну погоду, коли вулик тривалий час тримають відкритим і видаляють стільники з маточниками, внаслідок чого вони можуть охолонути. Буває, що матка потрапляє поза вулик, де вночі переохолоджується, бо її не можуть зігріти кілька бджіл, які її виявили. Інколи матки застуджуються при пересиланні поштою. Переохолоджена матка не може відкладати запліднені яйця й стає трутівкою, оскільки гинуть сперматозоїди. Тому, шановні пасічники, бережіть маток та бджолині сім'ї.

Чому українська степова бджола?

Українська степова бджола - це порода бджіл, що сформувалася в умовах степу й лісостепу України. Бджола має злегка сріблясте сіре забарвлення. Бджолині сім’ї цієї породи легко виходять із ройового стану в робочий стан. Досить часто спостерігається тиха зміна маток. У цих бджіл відзначається висока стійкість до нозематозу, гнильцьових захворювань і особливо до падевого токсикозу. Добре переносять затяжні холодні зими, а також пристосовані й до спекотного літа, при цьому інтенсивно використовують навіть невеликий взяток зі степового різнотрав'я.

Із цією бджолою пасічники працюють на Україні з давніх часів, однак через те що її походження помилково було визначено, як різновид середньоросійської бджоли - це привело до того, що бджоли цієї породи ледве не зникли з пасік України.

У науковому середовищі бджільництва існує два прямо протилежних погляди на походження українських бджіл: одні ототожнюють їх зі середньоросійськими, інші - з карпатськими бджолами. На українських бджіл, як пише В.О. Губін (1975р.), без усякої підстави А.С. Скориковим (1929р.) була поширена латинська назва Apis mellifica acervorum - середньоросійських бджіл південних степових районів, які перебувають на великій території на схід ріки Дон. Внаслідок цього, всі південні бджоли, як українські так і середньоросійські були віднесені до одного підвиду Apis mellісa mellifiсa, хоча й одержали нову латинську назву Apis mellifiсa acervorum. А фактично українські бджоли не мають нічого загального з північним підвидом бджіл. Насправді вони відносяться до підвиду Apis mellifісa carnica.

В.О. Губін (1977р.) небезпідставно вважає, що з метою уточнення місця популяції українських степових бджіл у систематику виду Apis mellifісa до чотирьох основних популяцій необхідно віднести й українську бджолу за назвою Apis mellifісa carnica var. ukrainica, оскільки вони мають загальних предків з берегів Дунаю, і природно, однакове генетичне походження.

Відповідно до плану породного районування на території України можуть розводитись бджоли тільки двох порід: карпатська бджола й українська степова бджола. І якщо карпатській бджолі (так склалося історично) приділялося більше уваги, то українську степову бджолу ми ледве було не втратили через безконтрольний ввіз кавказянок, італійок і тих же карпатянок, а сьогодні ще й бакфастських бджіл у райони України, де українська степова бджола споконвіків перебувала в чистому виді. Дивно, але факт, інколи наші бджолярі шукають бджіл з якими можна не працювати, а вони будуть «носити мед прямо в банки».

Українську степову бджолу характеризують такі господарські риси: крім вище перерахованих бджола дуже охайна, добре бореться з восковою міллю яка є переносником інвазійних і інфекційних захворювань, стійка до нозематозу, гнильцю і особливо до падевому токсикозу. Вона має високу медяну продуктивність, гарну печатку, незначне прополюсування гнізда, далекольотність, витривалість, спокійне поводження при огляді гнізда, миролюбство, малу схильність до роїння, гарну зимостійкість.

В фермерському племінному пасічному господарстві Олександра Загороднюка українські бджоли в умовах сильного стійкого медозбору збирали в середньому по пасіці понад 140 кг меду, а в невдалі роки понад 70 кг.

Характерно, що бджоли української степової породи складають мед спочатку в магазинну частину вулика, а потім уже в розплідну, тобто обмежують яйцекладку матки після заповнення всіх вільних стільників. При огляді дуже спокійні. Але своє житло охороняють дуже добре й випадків бджолиного злодійства практично не спостерігалося. Мала схильність до роїння. Гарна зимостійкість : відкриваєш вулик після зимівлі й серце радується, рамки чистенькі, підмору практично немає. Навесні бджолосім’ї швидко набирають силу й повній мірі використовують навіть невеликий весняний взяток. Крім цього українки дають багато воску. За сезон одна сім’я відбудовує 2-3 дадановських корпуси вощини. 

Відповіді на запитання пасічників надали Григорій Приймак і Володимир Тарасюк 

Усім хто побажає придбати якісні племінні бджолопакети або бджоломаток цієї прекрасної породи та цікаві книги «Енциклопедичний довідник з бджільництва (в питаннях і відповідях)» і «Догляд за бджолами» звертайтеся за тел.:

067-656-59-39, 097-233-91-32,

095-548-05-28.