№ 04-03-24                                                                      «26» березня 2024 року

Президенту України

Володимиру Зеленському

 

Шановний Володимир Олександрович!

 

     Доволі часто в Офісі Президента України, на Верховній Раді та Уряді говорять про необхідність економії газу, електроенергії і тепла населенням України. Та як це не дивно на ділі представники влади все роблять для того, щоб економити газ, електроенергію і тепло було невигідно.

     Почнемо з останнього. До 2019 року люди, які були зацікавлені в економії тепла утеплювали стіни і підлогу квартир, встановлювали підвісні та натяжні стелі і сучасні пластикові вікна, які гарно зберігають тепло та подвійні вхідні двері, а в якості додаткового опалення облаштовувалася підлога з підігрівом та встановлювались економні електричні обігрівачі. На ринку України збільшився попит на вікна, які вилучають тепло, за принципом сонячних колекторів. На батареї централізованого опалення встановлювали крани і лічильники тепла, що давало можливість суттєво заощадити та згодом через декілька років покрити витрати на збереження тепла.

     Подібна економія не сподобалась нашим олігархам, які «сидять», а точніше паразитують на постачанні централізованого тепла в наші домівки і вони придумали плату за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії, яка раніше входила в тарифну оплату постачання тепла. При цьому тарифна плата не зменшилася, а збільшилася. Та і цього їм було замало і вони придумали для володарів лічильників мінімальну частку витрати тепла. Тепер при наших теплих зимах люди тримають відкриті вікна, щоб «спалити» мінімальну частку тепла. При такому підході нести витрати на збереження тепла та застосовувати альтернативні джерела постачання тепла становиться не те що невигідним, а навіть збитковим. І це все заслуга нашої «шановної» влади, яка говорить одне, а робить інше в угоду ненажерливих олігархів. До речі, мотив мінімальної частки пояснюють тим, що господарі, які мають лічильники тепла будуть користуватися нагрівом стін від сусідів. Хотів би я побачити як стінами від сусідів можна було б обігріти квартиру до більш менш комфортного стану. Установка і обслуговування лічильника тепла не дешева річ і тому ця людина не буде мерзнути, і якщо вона менше витрачає тепла з централізованого постачання, то значить вона має його з інших джерел, про які говорилося вище.

Відмініть цю мінімальну частку і люди перестануть опалювати навколишнє середовище. Це ж так просто.

     Дивний поворот відбувся і в постачанні електрики. Протягом 2017-2020 років мінімальний тариф на електроенергію для населення був 90 коп/кВт  за умови споживання до 100 кВт на місяць, якщо рівень споживання більше доводилося платити 1,68 грн. Наприкінці 2020 року Кабінет міністрів скасував «пільговий» тариф і встановив єдину ціну на електроенергію 1,68 грн/кВт. Дещо пізніше був встановлений тариф 1,44 грн/кВт за умови споживання до 250 кВт за місяць. Зараз встановлена фіксована ціна на електроенергію для населення з 1 червня 2023 року, яка є єдиною для всіх споживачів незалежно від обсягів споживання 2,64 грн/кВт. Тож тепер ніякої зацікавленості в економії електроенергії не існує. Більше того, представники влади часто торочать про те, що і цей тариф замалий і його потрібно збільшити як мінімум в 2 рази. Це катастрофа для абсолютної більшості населення України. Війна ще більше ускладнює це становище.

     Чи є якийсь вихід із того, що склалося? Звичайно є. Необхідно не збільшити тарифну плату, а навпаки зменшити до 1,50 грн/кВт, а то і менше за умови споживання до 150 кВт на місяць в квартирах і до 300 кВт в окремих житлових будинках і селах. При витратах електроенергії більше встановлених норм плата має становити 6,00 грн/кВт за кожний послідуючий кВт. Безкоштовне встановлення 2-х зонових лічильників теж сприяло б економії електроенергії. Подібний підхід стимулював би населення заощаджувати електроенергію, що дозволило б збільшити її обсяги для експорту в інші країни та зменшити тарифну розцінку для промисловості. Що заважає це зробити? Тільки одне. Олігархи готові здерти з простих людей три шкури не зачепивши гаманців заможних людей, які витрачають забагато електроенергії.

     Дуже дивні пропозиції можна почути по вирішуванню проблеми з гарячою водою установкою бойлерів. Подібний підхід призводить до додаткових навантажень на які може бути не розрахована електромережа і будинок може взагалі залишитися без світла, якщо його мешканці будуть прислухатися до подібних порад. В Києві вже є такий гіркий досвід, але міську владу Києва це не зупиняє.

     Далеко не краща ситуація і в газовій сфері. Раніше у нас був один єдиний тариф (одна квитанція), куди входило все: вартість спожитого газу, його доставка і обслуговування. Все це призвело до збільшення дармоїдів, які сидять на газовій трубі в 3,5 рази, а витрати на їх утримання лягли на гаманці простих українців. Це віяння прийшло до нас з Заходу. І так уже склалося, що все найгірше, існуюче в країнах Євросоюзу, наші можновладці в угоду олігархам переймають в першу чергу. Я можу навскид назвати пару десятків Законів в країнах Євросоюзу, які не на користь населенню цих країн починаючи від проблем з медичним обслуговуванням і завершуючи дискримінацією людей похилого віку.

     Ми можемо обійтися як без російського газу так і без європейського. У нас свого газу достатньо, якщо економно його використовувати. Для цього потрібно ввести пільговий фіксований тариф 8,00 грн за 1 куб. м., в який має входити і доставка, і обслуговування за умови споживання 20 куб. м. в неопалювальний сезон і 250 куб. м. в опалювальний сезон. При витратах більше встановлених норм плата має становити 16,00 грн за кожний послідуючий куб. м. газу. Це буде стимулювати населення до заощадження витрат газу, що дасть можливість направити частину власного газу на промислові потреби.

     Тож як бачите при державницькому підході усі ці проблеми з заощадженням тепла, електроенергії, газу, а так само і води можна вирішити легко. Та біда в тім, що всім цим заправляють олігархи, які зацікавлені тільки в своїх прибутках та в захисті таких як вони. Тож вони успішно лобіюють свій інтерес в стінах Верховної Ради і Уряду. Такий підхід сприяє діленню людей в Україні на касти за принципами далекої Індії. І всі ці розмови Уряду про економію газу, електроенергії, води та тепла населенням України насправді є фікцією.

 

Володимир Тарасюк, директор навчального центру

Національної асоціації с/г дорадчої служби України