Ваточник сирійський

 

 

 Ваточник сирійський (укр.), або ластовень (рос.), Asclepios(грец.),Aesculapus (лат.), ескулапова трава, ластівник, ваточник Корнуті, чумацька трава, молочна трава належить до родини Ластівневі (Asclepiadaceae), роду Ваточник (Asclepias L.). За грецькою міфологією Асклепієм називали бога лікування. 

Рід Ваточник (Asclepias) включає близько ста видів багаторічних трав, напівкущів та кущів, поширених у Північній і Південній Америці, Африці. Серед них як вічнозелені, так і ті, в яких листя обпадає. Деякі види ваточника культивують як декоративні рослини. Найвідоміший у народі ваточник сирійський, який культивують з 1629 року переважно у південно-західній Європі і, зокрема, в Україні. Трапляється як здичавілий, подекуди росте як бур’ян.

Латинська назва роду Asclepias вказує на те, що рослину застосовували і з лікувальною метою (названа на ім’я бога лікування Асклепія або Ескулапа).

Ваточник сирійський - не єдиний представник свого роду. Є ще ваточник каліфорнійський (Asclepias californica) і ваточник м'ясо-червоний, або інкарнатний (Asclepias incarnata), який зацвітає схожими квітками, зібраними у щитки. Культивується ще один вид - ваточник курасавський (Asclepias curassavica) - росте як однорічник (за кордоном його розводять для зрізування), або кімнатна рослина. В наших умовах добре зростають тільки ваточники сирійський і м’ясо-червоний.

Це багаторічна рослина до 150 см висотою. Стебла прямостоячі, облистнені. Листки продовгувато-еліптичної форми довжиною 10-15 см і шириною 5-7 см. У ваточника сирійського вони темно-зелені, шкірясті, чимось нагадують листки вічнозелених рододендронів. Нижні листки в середині літа дуже часто опадають. Квітки до 1 см діаметром, яскраво-рожеві, запашні, зібрані у великі зонтикоподібні суцвіття. Цвіте в липні - на початку серпня 30-35 днів. Плід - здута серповидна зелена коробочка з гофрованою поверхнею, завдовжки 10-12 см, під час дозрівання розкривається з боків. Насіння темно-коричневого кольору, вкрите довгими білосніжними шовковистими волосками (звідси і назва - ваточник).

В Україні ваточник сирійський (ваточник американський, бавовна дика, ластівень, ластовень, ласточник, шовк дикий, шовчина звичайна, шовчина) набуває щораз більшого поширення. Після дозрівання стає зрозумілим одна з народних назв рослини - ластівник, оскільки своєю веретеноподібною формою вони насправді нагадують форму тіла ластівки. Вітер розносить його насіння на велику відстань.

Зимостійкий без укриття. Ваточник сирійський пахне сильніше за ваточника м'ясо-червоного, і аромат його схожий на запах шоколадного торту. Має білі довгі шнуроподібні кореневища, які глибоко залягають, з них високо підносяться прямі знизу, і злегка колінчасті зверху, округлі, всередині порожні, негілчасті стебла, опушені, як і листки, короткими білими волосками. Листки, короткочерешкові еліптичної форми, довжиною до 30 см, з добре помітною мережкою жилок, які надають рослині особливої привабливості. Вони кріпляться до пагонів попарно-супротивно (зрідка по три), а листкові пластинки розташовані паралельно до землі. Характерно, що всі вегетативні органи рослини рясно виділяють молочний сік.

 

Вимоги ваточника сирійського до умов вирощування.

Добре ростуть і розвиваються рослини на відкритих ділянках. Ваточник м’ясо-червоний витримує затінення. Під час садіння ваточників необхідно враховувати, що ваточник сирійський досить інтенсивно розростається. Він не утворює густої куртини, але новоутворені пагони можуть «вистрілювати» на відстань до метра від материнської рослини. Цю особливість необхідно враховувати під час вирощування у культурі, і якщо є бажання сформувати компактний «кущ». Розростання коренів необхідно обмежувати вкопуванням навколо нього бордюру, або вирощувати у вкопаній у землю ємності з добрими дренажними отворами.

Ваточник м’ясо-червоний менш агресивна рослина, зростає доволі компактним «кущем», щорічно збільшуючи кількість пагонів. На одному місці ваточники можна вирощувати Впродовж 10 років.

Вимоги до грунту. Рослини можуть зростати на різних окультурених ґрунтах, однак толерантний до рН ґрунту, росте навіть на сильнолужних та кислих (рН 4-5) ґрунтах. Якщо ваточник м’ясо-червоний вологолюбний, то ваточник сирійський - посухостійкий. Зазвичай зустрічається на відкритих, добре освітлених місцях, або в напівтіні. Особливо любить місця, де росла кропива, достатнє зволоження і сонце. Беззаперечною перевагою ваточника серед інших рослин є невибагливість. За умов правильного вибору місця висаджування і належної підготовки грунту може рости без додаткових заходів догляду десятиріччя, не враховуючи прополювання.

Поширення його лімітується середньою температурою липня від 18 до 32°С. Зимує у місцях із середнім та сильним нагромадженням снігу із помірним промерзанням ґрунту. Насіння навесні проростає, коли грунт прогрівається до 15°С. Оптимальна температура ґрунту для проростання насіння - 20-30°С. Оптимальна глибина проростання його насіння становить 0,5-1 см, хоч здатність до проростання спостерігається і за глибини залягання насіння до 6 см.

Розмноження. Досить інтенсивно розмножується вегетативно (поділом коренів), оскільки кущі дуже швидко розростаються. Цю операцію здійснюють переважно навесні або у другій половині літа. Пересаджування витримує добре. Добре розмножується і насінням. Труднощів щодо пророщування і вирощування розсади нема. Насіння, висіяне вдома в кінці березня - на початку квітня, доволі швидко і дружно сходить орієнтовно через 10-15 днів. На початку червня з потеплінням рослини висаджують на постійне місце зростання. Починає квітувати ваточник на 3-4-й роки. Раніше можна виростити квітучу рослину з відростків кореневища (10-15 см з бруньками). Найбільш сприятливим для цього є період початок весни-кінець літа.

Можна розмножувати цю рослину й зеленими живцями молодих пагонів висотою 10-15 см. При цьому важливо не дати застиглому молочному сокові утворити плівку. Відразу частину листків обрізують, залишаючи тільки верхні, і висаджують у зволожений пісок, де вони через 2-3 тижні вкорінюються.

Дослідження науковців свідчить, що насіння ваточника сирійського має відносно високу життєздатність. Свіжозібране насіння має схожість 90%, за зберігання його в скляному посуді протягом року і за температури 21°С - 71%, упродовж семи років - 68%. Насіння, яке зберігалося дев’ять років, мало схожість 46%. У грунті насіння ваточника сирійського може зберігати життєздатність три роки. 

Одна рослина ваточника сирійського може утворювати до 2-3 тис. і більше насінин. На основі багаторічних досліджень вчені встановили, що розмір листянок і кількість насінин у них залежать від умов середовища та росту й розвитку рослин.

Є дані й про те, що впродовж перших 10 років ваточник добре росте, квітує і плодоносить. На одному місці може росли десятками років. Існують й здичавілі посіви, які мають понад 50 років.

 

Лікувальний та корисний

Місцеве населення Канади і США здавна широко використовувало ваточник у народній медицині, хоч конкретних відомостей про це немає, а тільки зустрічаються повідомлення, що рослину використовували від багатьох хвороб. У російській літературі про це немає жодних відомостей. Дуже скупо повідомляють про використання ваточника для харчування: молоді пагони рослин використовували в салатах, квітки зцукруванням перетворювали на кондитерську страву. 

Ваточник сирійський використовують у фармакології, оскільки він має бактерицидні і протизапальні властивості. Використовують його і у народній медицині. Водний екстракт з насіння ваточника використовують для промивання, пов’язок, очищення крові, компресів під час різноманітних захворювань шкіри, для заживання ран і зупинення запальних процесів; водний екстракт із суцвіття - для оброблення виразок, гнійних ран і укусів комах. 

Є відомості й про те, що насіння ваточника містить строфант - надзвичайно цінний і дефіцитний серцевий засіб.

 

Прекрасний медонос

Він має високу медову продуктивність - 110-200 кг/га. Тому його цілком перспективно культивувати на площах, які не використовують у сільськогосподарському виробництві: території рекультивованих земель, узлісся, галявини, береги річок і ярів та ін.

Встановлено, що життя квітки у рослин ваточника сирійського триває до восьми діб. Найсприятливіша для виділення нектару - тепла суха погода з температурою повітря 20-30°С за відносної вологості повітря 60-80%, вологості ґрунту - 50-60%. 

Стрімке коливання температурних показників уповільнює виділення нектару: занадто спекотна суха погода спричинює більшу в’язкість нектару, що слугує перепоною для комах, а прохолодна сира погода викликає зменшення вироблення нектару рослиною. За температури повітря 10-12°С цей процес взагалі припиняється. 

Вирощування ваточника у польових умовах може забезпечувати не менше 600 кг меду з умовно суцільного гектара. Мед, зібраний з ваточника, має високі смакові кондиції, він білого або світло-жовтого кольору, з приємним ніжним фруктовим запахом. Медозбір з ваточника триває не менше півтора місяця, охоплюючи липень і серпень. Бджоли відвідують рослини весь світловий день.

Мед з нього цінується дуже високо, дуже схожий на мед з малини, він має приємний фруктовий запах, що нагадує запах айви або барбарису. Кришечки стільникового меду майже завжди перлино-білі. Мед в суху спекотну погоду стає настільки густим, що важкі стільники перед відкачуванням іноді розігрівають. Зараз інтерес до ваточника зростає з кожним днем. Бджолярі, садівники і квітникарі готові при першій же можливості розводити цю декоративну і медоносну рослину, примножувати красу природи. 

Отримати додаткову консультацію та замовити насіння ваточника можна

за тел.: 067-656-59-39, 097-233-91-32, 095-548-05-28.